Постанова № 38606242, 28.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 р. Справа № 805/2050/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Постановлено в нарадчій кімнаті.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку

про

визнання протиправною та скасування постанови від 07.02.2014 року про стягнення виконавчого збору за ВП № 41904711,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправною та скасування постанови від 07.02.2014 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 159322,30 грн. за ВП № 41904711.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що в провадженні Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку знаходився виконавчий лист № 2/532/479/2012, виданий Ленінським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 1593223,00 грн., за яким постановою відповідача від 29.03.2012 було відкрите виконавче провадження ВП № 31965310. Вказаною постановою було накладено арешт на все майно позивача, заборонено здійснення його відчуження та боржнику встановлено строк для добровільного виконання - до 05.04.2012 року, попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк воно буде виконане в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

13.12.2013 року відповідачем прийнята постанова за ВП № 31965310 про повернення виконавчого документа стягувану у зв'язку з поданням стягувачем 27.11.2013 року заяви про повернення виконавчого документу без виконання.

07.02.2014 року відповідачем прийнята постанова ВП № 41904711 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 159322,30 грн. Вважає вказану постанову протиправною в зв'язку з тим, що фактично примусового виконання судового рішення відповідачем не здійснено.

В наданих запереченнях відповідач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача. Зауважив, що постанова про стягнення виконавчого збору з боржника не оскаржувалась.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду суд зупиняв провадження по справі до розгляду справи № 805/2551/14 про скасування постанови від 04.04.2012 року ВП № 31965310 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 159322,30 грн.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надали письмову заяву, в якій просили розглянути справу без їхньої участі в порядку письмового провадження.

Відповідно ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, фізична особа, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку

Постановою від 29.03.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 31965310 за виконавчим листом № 2/532/479/2012 виданим 20.02.2012 року Ленінським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 1593223 грн. Боржнику встановлено строк для добровільного виконання, а саме: до 05.04.2012 року, вказано, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк воно буде виконане в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій (арк. спр. 5).

Проте, до збігу зазначеного у постанові строку для її добровільного виконання, відповідачем 04.04.2012 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 159322,30 грн. за ВП № 31965310.

27.11.2013 року ОСОБА_2 надала ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку письмову заяву про повернення виконавчого документу стягувачу за ВП № 31965310, в якій просила повернути виконавчий документ без виконання.

13.12.2013 року прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 31965310, якою постановлено виконавчий лист № 2/532/479/2012 виданий 20.02.2012 року Ленінським районним судом м. Донецька повернути стягувачу, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (арк. спр. 6).

07.02.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 41904711 про примусове виконання постанови № 31965310 виданої 04.04.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 159322,30 грн. виконавчого збору.

Відповідно до статті 1, 2 Закону України "Про державну виконавчу службу" державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Правовою основою діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

У своїй діяльності відділ державної виконавчої служби керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України і Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІУ примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно з вимогами ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно із ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідачем порушено строки здійснення виконавчого провадження, оскільки протягом вказаного строку ані заборгованість позивача, ані сума виконавчого збору не була стягнута.

Частиною 1 статті 28 Закону передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, з аналізу ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що виконавчий збір в розмірі 10 відсотків стягується лише від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.

Частиною 7 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

06.03.2014 року постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/2551/14 скасовано постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку Теплякова О.О. від 04.04.2012 року ВП № 31965310 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 159322,30 гривень.

08.04.2014 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2014 року по справі № 805/2551/14 повернуто апелянту. Вказане рішення набрало законної сили 18.03.2014 року.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, оскільки постанова ВП № 31965310 від 04.04.2012, яка слугувала підставою для прийняття постанови ВП № 41904711 від 07.02.2014 року, скасована постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2014 року по справі № 805/2551/14, то постанова ВП № 41904711 від 07.02.2014 року підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного та враховуючи принципи ч. 1 ст. 71 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що позивачем доведено протиправність постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 07.02.2014 року у справі ВП № 41904711 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 159322,30 грн., тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправною та скасування постанови від 07.02.2014 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 159322,30 грн. за ВП № 41904711 підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, на підставі положень Закону України "Про виконавче провадження", положення Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 25 грудня 1999 року, та на підставі ст.ст. 2, 3, 8-11, 40, 71, 94, 122, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправною та скасування постанови від 07.02.2014 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 159322,30 грн. за ВП № 41904711 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною постанову Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 07.02.2014 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 159322,30 грн. за ВП № 41904711.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку від 07.02.2014 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 159322,30 грн. за ВП № 41904711.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 318 (триста вісімнадцять) грн. 65 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 28 квітня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Троянова О.В.