Ухвала суду № 38604412, 23.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

23 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/4817/13-а

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Василенко І.Ю.,

за участю представника позивача Шепелєвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк Агро» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк Агро» (далі ТОВ «Маяк Агро») звернулось до суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі Новокаховська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області). З урахуванням уточнень до позову ТОВ «Маяк Агро» просило визнати протиправними дії відповідача щодо виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, скасувати рішення від 20 грудня 2013 року № 1 щодо виключення ТОВ «Маяк Агро» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, скасувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 12 грудня 2013 року № 50/22/34175018. Крім того, позивач просив визнати протиправними дії Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області по складанню акта про неможливість проведення зустрічної звірки від 12 грудня 2013 року № 50/22/34175018 та визнати таким, що не відповідає дійсності, висновок відповідача щодо неможливості підтвердження господарських операцій позивача з контрагентами за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2013 року, невідповідності первинних документів нормам діючого законодавства, відсутності об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 22 та 185 Податкового кодексу України, неправомірного декларування податкового кредиту в сумі 844502 грн. та податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 4284666 грн., відсутності наміру створення правових наслідків, в т. ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів, заборонити податковому органу використовувати інформацію, викладену в акті про неможливість проведення зустрічної звірки від 12 грудня 2013 року № 50/22/34175018, у тому числі розміщувати інформацію в базах даних відповідача (АС «Аудит», АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та ін.), а також зобов'язати відповідача включити TOB «Маяк Агро» в реєстр суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

В обґрунтування позову зазначалось, що 12 грудня 2013 року посадовою особою Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області складено акт за № 50/22/34175018 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Маяк Агро» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2013 року», в якому необґрунтовано зазначено про неможливість проведення зустрічної звірки позивача у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою. Крім того, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення статей 22 та 185 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим визнано неправомірним задекларований податковий кредит з ПДВ в сумі 844502 грн.. На підставі акта про неможливість проведення звірки відповідачем прийнято рішення від 20 грудня 2013 року № 1 про виключення ТОВ «Маяк Агро» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та проведення коригування дати, з якої підприємство вважається платником податку на загальних підставах відповідно до пунктів 209.11 та 209.12 ст. 209 ПК України. На думку позивача, висновки акта про неможливість проведення звірки не відповідають вимогам Податкового кодексу України, а тому прийняте відповідачем на його підставі рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання таким, що не відповідає дійсності, висновку відповідача щодо неможливості підтвердження господарських операцій позивача з контрагентами за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2013 року, невідповідності первинних документів нормам діючого законодавства, відсутності об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 22 та 185 ПК України, неправомірного декларування податкового кредиту в сумі 844502 грн. та податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 4284666 грн., відсутності наміру створення правових наслідків, в т. ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року позовні вимоги ТОВ «Маяк Агро» задоволено частково. Визнано протиправними дії та скасовано рішення відповідача від 20 грудня 2013 року № 1 щодо виключення ТОВ «Маяк Агро» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги ст. ст. 44, 185, 198, 209 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88, щодо ненадання підтверджуючих документів по податковим зобов'язанням за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2013 року. Крім того, апелянт зазначає, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у Херсонській області було порушено кримінальне провадження від 18 листопада 2013 року № 32013230000000273 відносно службових осіб ТОВ «Маяк Агро» за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що посадовою особою Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області складено акт від 12 грудня 2013 року за № 50/22/34175018 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Маяк Агро» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за період з 01 липня 2012 року по 31 жовтня 2013 року», в якому зазначено про неможливість підтвердження реального здійснення господарських операцій при придбанні позивачем товарів (послуг) у контрагентів постачальників та продажу цих товарів контрагентам покупцям, невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства, відсутність об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення ст. ст. 22 та 185 ПК України, у зв'язку з чим задекларовані податковий кредит з ПДВ в сумі 844502 грн. та податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 4284666 грн. сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 20 грудня 2013 року № 1 про виключення ТОВ «Маяк Агро» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та проведення коригування дати, з якої підприємство вважається платником податку на загальних підставах відповідно до п. 209.11, п. 209.12 ст. 209 ПК України.

Постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Маяк Агро» в апеляційному порядку не оскаржено.

Вирішуючи справу в частині задоволених позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийняття рішення про виключення ТОВ «Маяк Агро» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Так, відповідно до п. 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статі (далі - сільськогоподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п. 209.6 названої статті Кодексу сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.11 ст. 209 Кодексу встановлено, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

За змістом наведених вище положень ПК України, підставою для виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є перевищення 25 відсотків вартості всіх поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів сукупно несільськогосподарських товарів/послуг.

На момент виникнення спірних правовідносин порядок реєстрації платників податку на додану вартість як суб'єктів спеціального режиму оподаткування визначався Розділом VІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року № 1394 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за № 1369/20107).

Відповідно до п. п. 6.4.3 п. 6.4 названого Положення якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство зобов'язане подати до податкового органу, в якому воно зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 3-РС разом із Спеціальним свідоцтвом та всіма його завіреними копіями, а також заяву про реєстрацію як платника цього податку на загальних умовах за формою № 1-ПДВ.

Згідно п. п. 6.4.4 названого пункту Положення якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяву (заяви) у строки, встановлені цим пунктом, та податковий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, податковий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС (додаток 11). На підставі такого рішення податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрацію сільськогосподарського підприємства як платника ПДВ на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації.

Підпунктом 6.4.5 п. 6.4 Положення передбачені аналогічні дії податкового органу (прийняття рішення за формою № 6-РРС, виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрація сільськогосподарського підприємства як платника ПДВ на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації) якщо за результатами документальної або камеральної перевірки податковий орган встановить, що підприємство не відповідало критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 розділу V Кодексу (підпункт 6.1.1 пункту 6.1 цього розділу), на момент подання заяви про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, яка стала підставою для видачі Спеціального свідоцтва.

За змістом наведених вище норм Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, обов'язковою передумовою прийняття податковим органом рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС, є встановлення факту порушення підприємством критеріїв, встановлених п. 209.6 ст. 209 ПК України, за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки.

Як встановлено матеріалами справи, Новокаховською ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області прийнято рішення про виключення ТОВ «Маяк Агро» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС від 20 грудня 2013 року № 1.

Проте, в порушення наведених вище норм Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, назване рішення за формою № 6-РРС прийнято не за результатами документальної невиїзної перевірки, планової або позапланової виїзної перевірки, а на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Маяк Агро» від 12 грудня 2013 року за № 50/22/34175018.

Згідно п. 73.5 ст. 73 ПК України зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків проводяться податковим органом для отримання податкової інформації.

При цьому зустрічна звірка не є перевіркою платника податку, види та порядок проведення яких передбачені Главою 8 Податкового Кодексу України.

На підставі викладеного, оскаржене позивачем рішення відповідача про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування прийняте податковим органом не за результатами документальної невиїзної перевірки, планової або позапланової виїзної перевірки, що суперечить наведеним вище нормам чинного податкового законодавства України, що свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування цього рішення.

Апеляційний суд також враховує, що на дату складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містився запис про підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ «Маяк Агро» (а. с. 7-8). При цьому в період з грудня 2012 року по грудень 2013 року позивач неодноразово надавав відповіді, в тому числі із копіями первинних документів, за запитами податкового органу, направленими на юридичну адресу підприємства (а. с. 26, 28, 30, 32, 40). Крім того, за результатами позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маяк Агро» у березні 2013 року було підтверджено факти здійснення підприємством господарської діяльності та дотримання вимог п. 209.6 ст. 209 ПК України (а. с. 33-38).

Суд апеляційної інстанції відхиляє посилання податкового органу на порушення кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ «Маяк Агро», оскільки постановою від 26 грудня 2013 року кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю у діянні складу злочину (а. с. 44-50).

Враховуючи, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 28 квітня 2014 року.

Головуючий:

Судді: