Рішення № 38603220, 06.05.2014, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/440/14-ц

Номер провадження № 2/315/235/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"06" травня 2014 р.Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Бірюк Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

09.04.2014 року до суду звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В позові позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору №ZPXRRX49920117 від 30.08.2007 року відповідач отримала кредит в сумі 2400 грн. зі сплатою 12 % на рік на суму залишку заборгованості на строк 24 місяці з 30.08.2007 року по 30.08.2009 року, однак порушила зобов`язання: кредит не повертає, заборгованість станом на 25.03.2014 року склала в сумі 22049,09 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 2302,04 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 7568,47 грн., заборгованість по комісії в сумі 1324,80 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання відповідно до п.5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам в сумі 9327,63 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 1026,15 грн., прохає стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 22049,09 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 243,60 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність свого представника, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи судом, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у свою відсутність не надала.

Суд, керуючись ст.224 ЦПК України, так як проти цього не заперечує представник позивача, розглядає справу заочним розглядом на підставі наявних у справі доказів.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повному, об`єктивному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає встановленими наступні обставини:

30.08.2007 року між сторонами укладено кредитний договір №ZPXRRX49920117, що підтверджується копією заяви позичальника.

Відповідно до умов договору позивач надає відповідачу кредит у сумі 2400 грн. на строк 24 місяці з 30.08.2007 року по 30.08.2009 року зі сплатою 1% на місяць на суму залишку заборгованості, а відповідач зобов`язується надавати позивачу кожного місяця грошові кошти для погашення заборгованості по кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту, відсоткам, комісії, а також іншим витратам.

Відповідач отримав кредит, що підтверджується його підписом в заяві позичальника.

Відповідач порушила зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Заборгованість станом на 25.03.2014 року склала в сумі 22049,09 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 2302,04 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 7568,47 грн., заборгованість по комісії в сумі 1324,80 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання відповідно до п.5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам в сумі 9327,63 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 1026,15 грн.

На момент розгляду справи судом відповідач заборгованість не погасила.

Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного:

Між сторонами склалися правовідносини по договору позики, які регулюються параграфом 1 Позика та параграфом 2 Кредит Цивільного кодексу України та умовами кредитного договору №ZPXRRX49920117 від 30.08.2007 року, укладеного між сторонами, та умовами надання споживчого кредиту фізичним особам.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що підставою виникнення прав та обов`язків сторін є кредитний договір №ZPXRRX49920117 від 30.08.2007 року, укладений між сторонами.

Відповідно до умов договору позивач надає відповідачу кредит у сумі 2400 грн. на строк 24 місяці з 30.08.2007 року по 30.08.2009 року зі сплатою 1% на місяць на суму залишку заборгованості, а відповідач зобов`язується надавати позивачу кожного місяця грошові кошти для погашення заборгованості по кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту, відсоткам, комісії, а також іншим витратам.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач зобов'язана згідно умов кредитного договору погашати заборгованість перед банком по наданому кредиту, нарахованим відсоткам та комісії, порушила зобов`язання по його поверненню частинами, відсотків за його користування та комісії, так як сплачувала його не в повному розмірі, чим допустила неналежне виконання зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків за його користування та комісії.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до умов і правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості перед банком у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором.

Судом встановлено, що позичальник прострочив повернення чергової частини позики відповідно до умов кредитного договору, а тому позивач має право відповідно до ст.1050 ЦК України та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 п.3, 4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п.5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в сумі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов`язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Так як суд вважає, що кредитор не вжив заходів щодо зменшення розміру збитків та пені за кредитним договором, про що свідчить його звернення до суду через 5 років після закінчення кредитного договору, то суд відповідно до ч.2 ст.616 ЦК України зменшує розмір пені, яка стягується з боржника з 9327,96 грн. до 1000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.8 ст.16 ЦК України способу захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач як позикодавець за кредитним договором з позовом за захистом свого порушеного майнового права, передбаченого кредитним договором, шляхом відшкодування збитків в зв`язку з тим, що відповідач як позичальник неналежним чином виконав свій обов`язок щодо повернення чергової частини позики, відсотків за її користування, комісії, та неустойки у виді штрафів, що передбачені кредитним договором у разі невиконання його умов.

Суд доходить висновку, що майнове право позивача, передбачене кредитним договором: повернення чергової частини позики, відсотків за її користування та комісії, порушене відповідачем внаслідок його неналежного виконання обов`язку, передбаченого кредитним договором, підлягає захисту судом способом відшкодування збитків у виді дострокового повернення кредиту, відсотків за його користування, комісії, та неустойки у виді штрафів, що передбачені кредитним договором у разі невиконання його умов.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено частково, то судові витрати відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 243,60 грн.

А тому позов підлягає задоволенню частково в тій частині, яка підтверджена встановленими обставинами та перевірена наданими суду доказами.

Керуючись ст.ст. 8-11, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 526, 546, 549, 550, 610-612, 625, 629, 1048-1055 ЦК України, умовами кредитного договору №ZPXRRX49920117 від 30.08.2007 року, п.5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» р/р № 29092829003111 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570 заборгованість по кредитному договору №ZPXRRX49920117 від 30.08.2007 року станом на 25.03.2014 року в сумі 13721,46 грн., з яких заборгованість по кредиту в сумі 2302,04 грн., відсотки за користування кредитом в сумі 7568,47 грн., заборгованість по комісії в сумі 1324,80 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 1000 грн., штраф (фіксована частина) в сумі 500 грн., штраф (процентна складова) в сумі 1026,15 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 243,60 на р/р № 64993919400001 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570, а всього 13965,06 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

З рішенням в повному обсязі сторони мають право ознайомитися 07 травня 2014 року.

На заочне рішення може бути подана заява про його перегляд протягом 10 днів з дня отримання відповідачем копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особою, яка була відсутня в судовому засіданні, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:С. О. Ярош