Постанова № 38602876, 28.04.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2014 р. Справа №805/3817/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 година 43 хвилини

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І. за участю секретаря судового засідання Мандрики К.В.,

за участю:

представника позивача - Жердєвої Н.В.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 16 954,22 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Артемівська ОДПІ) звернулась до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_2.) про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 16 954,22 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до Артемівської ОДПІ надійшов адміністративний матеріал Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області у відношенні ОСОБА_2 за порушення частини 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП). Згідно з наданими матеріалами Артемівським МВ ГУМВС України у Донецькій області встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95), а саме здійснення продажу пива особі, яка не досягла 18 річного віку, а також роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії. На підставі отриманих матеріалів Артемівською ОДПІ винесені рішення № 0000012100 та № 0000022100 від 20.09.2013 року про застосування до ФОП ОСОБА_2 фінансових санкцій у вигляді штрафу в загальному розмірі 17 000,00 гривень. Станом на момент винесення спірних рішень у відповідача була переплата в розмірі 45,78 гривень, таким чином сума, яка підлягає стягненню становить 16 954,22 гривень. 11.11.2013 року податковим органом сформовано податкову вимогу № 1-21 про стягнення суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 16 954,22 гривень

25.04.2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, представником позивача надані письмові пояснення щодо клопотання відповідача. Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в адміністративним позові. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

24.04.2014 року, через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, відповідачем надано клопотання, в якому вона зазначила, що: вона не є фізичною особою-підприємцем, оскільки вона 02.09.2013 року подала заяву про припинення підприємницької діяльності; рішення позивача винесені вже після надання відповідачем заяви про припинення підприємницької діяльності, а саме 20.09.2013 року; позивачем пропущений строк звернення до суду встановлений статтею 99 КАС України; рішення Артемівської ОДПІ від 20.09.2013 року винесені помилково, оскільки вона не є суб'єктом даного правочину на підставі частини 2 статті 156 КупАП.

Відповідач у судовому засіданні підтримала надане клопотання, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовими нормами, які слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 16.01.2008 року за № 15 відповідач перебуває на податковому обліку в Артемівській ОДПІ, правонаступником якої є позивач, що підтверджується довідкою № 15/10/29-014-26 від 16.01.2008 року про взяття на облік платника податків.

12.02.2013 року Артемівським МВ ГУМВС України у Донецькій області була проведена перевірка магазина «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_2, якою встановлено порушення частини 2 статті 156 КупАП, а саме здійснення продажу одної пачки сигарет «LD» за ціню 8 гривень неповнолітній та продаж тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії. Дані матеріали були передані до суду.

25.02.2013 року Артемівським МВ ГУМВС України у Донецькій області була проведена перевірка магазина «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_2, якою встановлено порушення частини 2 статті 156 КупАП, а саме здійснення продажу одної пачки сигарет «Kent» неповнолітньому та продаж тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії. Дані матеріали були передані до суду.

20.03.2013 року, Артемівською ОДПІ на підставі адміністративних матеріалів переданих Артемівським МВ ГУМВС України у Донецькій області були винесені рішення № 0000012100 та № 0000022100 про застосування до ФОП ОСОБА_2 фінансових санкцій у вигляді штрафу на загальну суму 17 000,00 гривень.

Дані рішення були отримані відповідачем 03.10.2013 року про, що свідчить її підпис на вказаних рішеннях.

ФОП ОСОБА_2 дані рішення були оскаржені до Артемівського міськрайонного суду Донецької області.

Проте, ухвалою цього суду від 14.10.2013 року позовну заяву повернено ФОП ОСОБА_2, у зв'язку з тим, що справа не підсудна місцевому загальному суду, як адміністративному.

Доказів подальшого оскарження чи скасування вказаних рішень сторонами до суду не надано. Позивач у судовому засіданні повідомила, що більше вказані спірні рішення не оскаржувала. Отже, вказані рішення є чинними.

З врахуванням переплати, яка була у відповідача, станом на момент винесення рішень № 0000012100 та № 0000022100 від 20.09.2013 року, сума заборгованості становить 16 954,22 гривень. На момент винесення рішення, дана заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується обліковою карткою платника податку.

Відповідно до підпунктів 19.1.14 та 19.1.16 пункту 19.1 статті 19 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері та здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючи органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 16 Закону № 481/95 встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Так, відповідно до статті 15-3 зазначеного Закону, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, окрім іншого, забороняється особам, які не досягли 18 років.

Абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону № 481/95 передбачено, що до суб'єкта господарювання у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 гривень.

Також, абзацом 5 частини 2 статті 17 цього Закону передбачено, що застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів за оптову (включаючи імпорт та експорт) і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 17 цього Закону, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

При цьому частиною п'ятою статті 17 Закону № 481/95 передбачено, що в разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.

При цьому відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов'язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Передбачені відповідними рішеннями суми грошових зобов'язань підлягають узгодженню в порядку, встановленому Податковим кодексом України для узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом. У свою чергу визначені такими рішеннями суми грошових зобов'язань підлягають сплаті як грошові зобов'язання в розумінні Податкового кодексу України, а своєчасно несплачені суми повинні стягуватися в порядку, передбаченому для стягнення податкового боргу (тобто з обов'язковим направленням платникові податків податкових вимог тощо).

Вказана позиція знайшла своє відображення в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 28.03.2014 року № 375/11/14-14.

Частиною 5 статті 17 Закону № 481/95 передбачено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Згідно пункту 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 2 червня 2003 року, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Щодо заперечень відповідача про припинення підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 46 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 15.01.2008 року за № 2 254 000 0000 003918.

Станом на 17.03.2014 року ФОП ОСОБА_2 перебуває в стані припинення за власним рішенням.

Оскільки станом на момент розгляду даної справи державним реєстратором не внесено запис про припинення підприємницької діяльності відповідача, підприємницька діяльність ОСОБА_2 не припинена.

Таким чином, посилання відповідача щодо припинення підприємницької діяльності станом на момент винесення відповідачем рішень про стягнення штрафних санкцій є безпідставними.

Щодо заперечень відповідача про пропуск позивачем строку звернення з адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Абзацом 2 частини 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Відповідно до частини 1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Частиною 2 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

11.11.2013 року податковим органом сформовано податкову вимогу № 1-21 про стягнення суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 16 954,22 гривень.

Дана податкова вимога отримана відповідачем 18.11.2013 року, про що свідчить підпис ОСОБА_2 на цій вимозі.

Відповідач дану вимогу не оскаржувала, доказів такого оскарження до суду не надала.

Отже 6-ти місячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС України, який почав свій перебіг з 19.01.14 року (після спливу 60-ти денного строку з моменту отримання позивачем вказаної вимоги), позивачем не пропущений.

Щодо заперечень відповідача про помилково складені протоколи, суд зазначає наступне.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 16 954,22 гривень на підставі рішень Артемівської ОДПІ № 0000012100 та № 0000022100 від 20.09.2013 року, які є чинними станом на момент розгляду даної справи, а не оскарження протоколів та постанов Артемівського МВ ГУМВС України у Донецькій області чи вказаних рішень позивача.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 16 954,22 гривень є обґрунтований, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 19, 20, 59, 95 Податкового кодексу України, статтями 15-17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», статтями 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122- 154, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 16 954,22 гривень, задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3, місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31110106700015, код платежу 21081100, одержувач державний бюджет Артемівське УК/м. Артемівськ, банк отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37868870) суму штрафу в розмірі 16 954 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 22 (двадцять дві) копійки.

Постанова прийнята та підписана в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 28 квітня 2014 року.

Постанова складена у повному обсязі 5 травня 2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.