Вирок № 38599686, 08.05.2014, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1869/13-к

Провадження № 1/342/2/2014

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Ничик Г.І.

секретарів Петруняк Н.А., Гурак Р.І., Козаченко Л.Д.,

з участю:

прокурорів Сорочихіна О.В., Демуса О.Б.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_2,

представника потерпілого/ цивільного позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Новосибірськ Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, приватного підприємця, директора ВО «Укріндик», який має вищу освіту, громадянина України, не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 129 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень; також вчинив погрозу вбивством при реальних підставах побоюватися здійснення цієї погрози.

Злочин вчинив за таких обставин.

06 липня 2010 року біля 10 год. 30 хв. ОСОБА_4 зайшов в кабінет бухгалтера в адміністративному приміщенні СВК "Ясени" в с. Ясенів-Пільний Городенківського району, де знаходились керівник цього господарства ОСОБА_2 та бухгалтер ОСОБА_5 Грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, умисно, ОСОБА_4 в присутності бухгалтера затіяв конфлікт з ОСОБА_2, під час якого наніс йому удар рукою в область голови, після цього в ході шарпанини з потерпілим наносив йому удари в різні частини тіла руками та вдарив дерев'яним стільцем. Внаслідок нанесення ОСОБА_4 ударів потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, які викликали короткочасний розлад здоров'я. Також ОСОБА_4 направив на ОСОБА_2 заздалегідь заготовлений пістолет «ТТ-Т», непридатний для стрільби, за допомогою якого створив реальну загрозу для його життя та здоров'я. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4, взявши в приміщенні верхню частину залізної вішалки, на вулиці наніс нею удари по кузову автомобіля "Мерседес Бенц" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, що був припаркований неподалік входу до адміністративного приміщення СВК "Ясени", чим пошкодив вказаний автомобіль.

При вчиненні ОСОБА_4 хуліганства 06 липня 2010 року в кабінеті бухгалтера в адміністративному приміщенні СВК "Ясени" в с. Ясенів-Пільний у відношенні до потерпілого ОСОБА_2, останній сприйняв як реальну погрозу вбивством, направлений в нього ОСОБА_4 пістолет.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав частково: в пошкодженні належного потерпілому автомобіля при вчиненні хуліганських дій щодо його майна, і в нанесенні ОСОБА_2 тілесних ушкоджень під час бійки з ним в кабінеті СВК «Ясени».

Суду ОСОБА_4 пояснив, що він працює на посаді генерального директора виробничого об'єднання «Укріндик», яке створене в 2009 р. По вул. Українська, 103, в с. Ясенів-Пільний знаходиться належний ВО комплекс з 12 будівель, які межують з підприємством ОСОБА_2 Неприязні відносини з потерпілим ОСОБА_2 пояснює тим, що викупивши в с. Ясенів-Пільний одне з приміщень комплексу, через деякий час виявив, що в ньому вирізаний метал. В подальшому декілька разів підряд нищили огорожу між їх приміщеннями, яку влаштовували його робочі. 06.07.2010р. зранку він їхав в м. Чернівці, віз готівку для розрахунків з поставщиками, тому для захисту мав з собою пістолет ТТ травматичної дії, який був непридатний для стрільби. Разом з ним для підстраховки їхав його товариш ОСОБА_6 Останній запропонував, що з ними поїде ОСОБА_7 з яким він раніше не був знайомий. Коли були в дорозі, йому по телефону повідомили, що в с. Ясенів-Пільний ОСОБА_2 знищив огорожу, побив технолога його підприємства ОСОБА_8 Будучи обуреним, він вирішив заїхати в с. Ясенів-Пільний поговорити з ОСОБА_2, щоб вияснити причини конфлікту стосовно його фірми, майна, працівниці. 06 липня 2010 року приблизно біля 10-30 год. він зайшов в один з кабінетів в приміщенні адмінбудівлі СВК «Ясени», де перебував ОСОБА_2 Розмова не вийшла, так як на його питання той зреагував нецензурною лайкою і накинувся на нього з кулаками. Захищаючись, він наніс удар ОСОБА_2, шарпаючись вони впали на підлогу. Про те, що мав з собою пістолет, він просто забув. Коли піднявся, побачив на підлозі свій пістолет, зрозумів що він від нього випав. Він допускає, що коли піднімав пістолет з підлоги, ОСОБА_2 та бухгалтерка могли бачити пістолет в нього в руках. Однак, ніяких дій із застосуванням пістолета щодо ОСОБА_2 він вчиняв: ним не бив, не погрожував, не направляв. Коли виходив з контори СВК, взяв частину металічної вішалки, і, так як був сильно обурений поведінкою ОСОБА_2, вішалкою побив його автомобіль Мерседес, який стояв біля адмінбудинку. Після чого сів в свою машину і поїхав до Франківська. Конфлікт тривав 2-3 хвилини.

З приводу цивільного позову ОСОБА_2 підсудний суду пояснив, що позов визнає тільки в сумі 14201,79 грн., що складає вартість відновлювального ремонту автомобіля згідно висновку експертизи, наявного в матеріалах кримінальної справи. Звертає увагу на те, що неодноразово він звертався до ОСОБА_2 з пропозицією відшкодувати кошти за ремонт автомобіля чи відремонтувати автомобіль,чи навіть його купити, однак потерпілий відмовлявся. Тому він вніс на депозитний рахунок суду 14202 грн. Інші позовні вимоги вважає безпідставними. Договір оренди транспортного засобу, на який потерпілий покликається як на підставу для відшкодування упущеної вигоди ніде не зареєстрований, відомості про отриману потерпілим орендну плату не подавались в податкову інспекцію, від орендної плати податок з доходів ОСОБА_2 не утриманий і не перерахований.

Незважаючи на те, що підсудний визнав вину частково, його вина в інкримінованих злочинах ґрунтується такими доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що він є головою СВК «Ясени» в с. Ясенів-Пільний, що знаходиться на території колишнього колгоспу ім. Кнігніцького. Там знаходиться 5 фірм, в т.ч. фірма «Укріндик» ОСОБА_4 СВК «Ясени» має документи про власність на нерухоме майно (будівлі), а на земельні ділянки документи не виготовлені. Території, які займають ці фірми, є суміжними. Зі слухів йому відомо, що тваринницька ферма є власністю ОСОБА_4 06.07.2010 року після конфлікту з менеджером/технологом «Укріндик» ОСОБА_8 з приводу чинення їх працівниками перешкод СВК «Ясени» в роботі по перекриванню даху складу, він був в кабінеті бухгалтера СВК «Ясени» ОСОБА_5 Приблизно біля 10:30 год. через вікно він побачив, як біля контори зупинився сірий джип «лексус», з нього вийшли ОСОБА_4, якого він зустрічав раніше, і ще два чоловіки, з якими на той час він не був знайомий, - ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Вони направились до адмінбудинку. Першим в кабінет, де він сидів за столом навпроти бухгалтера, зайшов ОСОБА_4 і лівою частиною корпуса пістолета марки ТТ, який тримав у правій руці, вдарив його по голові зліва, від чого кров бризнула на стіну. Передавши пістолет ОСОБА_6, ОСОБА_4 кулаками наносив йому тілесні ушкодження в обличчя, голову, груди, при цьому кричав нецензурні слова. Потім ОСОБА_4 наніс йому ззаду по голові, задній частині шиї і по плечах удар стільцем, що був в кабінеті, яким не користувались. Щоб захиститись, він підкладав руки. Після цього ОСОБА_4 взяв пістолет і направив на нього. Реально побоюючись за своє життя, думаючи що буде вистріл, він крикнув «ОСОБА_4 не треба, ОСОБА_4, не треба». Потім ОСОБА_6 спереду зробив йому захват рук, а ОСОБА_4 засував йому пістолет в рот, при цьому казав «уб'ю сука». Його мобільний телефон, який під час сутички впав на землю, забрав підсудний. Також ОСОБА_4 верхньою частиною металічної вішалки, яку взяв з кабінету бухгалтера, побив його автомобіль Мерседес, який знаходився біля входу в контору СВК і з того часу він не має можливості ним користуватись. Після закінчення сутички, яка тривала до 10 хвилин, він зателефонував в міліцію. Спершу за викликом міліції до контори СВК «Ясени» приїхали лікарі швидкої допомоги, потім міліція. Машиною швидкої допомоги його доставили в Городенківську районну лікарню, де він стаціонарно лікувався 26 днів, потративши кошти на лікування. Потерпілий заперечив, що між ним та підсудним склались неприязні відносини, і що 06.07.2010р. в кабінеті бухгалтера СВК «Ясени» йому наносили удари, тілесні ушкодження інші особи, крім ОСОБА_4 Потерпілий вважає дії підсудного розбійним нападом щодо нього. ОСОБА_2 підтримав повністю свій цивільний позов з уточненнями. Діями ОСОБА_4 йому нанесена майнова шкода в розмірі 161801,61 грн., що включає вартість лікування 1311,61 грн., шкода, завдана пошкодженням автомобіля станом на 15.07.2010 р. згідно висновку експерта № 031/ТЛ - 32090 грн., упущена вигода на підставі договору оренди транспортного засобу від 10.06.2010 р., в розмірі 127600 грн. неотриманої ним орендної плати станом на 23.01.2014 р. за 43 місяці 16 днів, так як експлуатація автомобіля, знищеного внаслідок дій ОСОБА_4 є неможливою, та моральна шкода в розмірі 50000 грн., що полягає у фізичному болю та стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я протягом всього часу лікування, в душевних стражданнях, яких зазнав противною поведінкою щодо нього, його здоров'я та знищенні його автомобіля.

Одночасно потерпілий ствердив, що договір оренди належного йому на праві особистої власності автомобіля Мерседес, який був укладений 10.06.2010 р. не розірваний до теперішнього часу, ні він, ні СВК «Ясени» не ставили питання про розірвання договору. Згідно з договором розмір орендної плати складає 3000 грн. в місяць. Він 30.08.2010 р. отримав 2300 грн. в рахунок орендної плати, які заплатив за придбані запчастини, в подальшому орендну плату згідно договору йому не виплачували. Просить задовольнити цивільний позов, стягнути з підсудного в його користь матеріальну і моральну шкоду, при цьому просить врахувати те, що по калькуляції на ремонт автомашини був курс долара 8 грн., а в даний час 12 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_5, бухгалтера СВК «Ясени» підтверджено, що 06.07.2010 року після 10 год., коли ОСОБА_2 був в її робочому кабінеті, туди зайшли три незнайомі їй чоловіки. Один з них, тепер їй відоме його прізвище - ОСОБА_4, рішуче підійшов до ОСОБА_2, і замість того щоб поздоровкатись, наніс йому удар в голову темним предметом, їй невідомо чим саме. Вона бачила кров на обличчі ОСОБА_2, однак не знає, звідки йшла кров: чи з губи, чи з носа. Після того вона старалась вийти з кабінету, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 залишились в неї за спиною, а перед нею біля дверей були два інших чоловіки: світло- і темно-волосий. Почувши сказану двічі ОСОБА_2 фразу «ОСОБА_4 не треба», вона оглянулась, і в той момент побачила націлений ОСОБА_4 на ОСОБА_2 пістолет. Подумавши, що ОСОБА_4 спочатку вистрілить в ОСОБА_2, а потім в неї, вона злякалась, ноги підкосились, осіла на коліна і вилізла через двері в коридор і зайшла в інший кабінет. За нею туди зайшов темноволосий чоловік. Після того через відкриті двері кабінету вона бачила, як ОСОБА_4 виходив надвір, в руках в нього була верхня частина металічної вішалки. З вулиці вона чула звук, ніби розбивалось скло. Коли стихло, вона повернулась в свій кабінет, щоб взяти таблетки від тиску, в той час ОСОБА_2 знаходився сусідньому кабінеті, по приїзді швидкої допомоги там його оглядали лікарі, робили уколи, в той час вона була в іншому кабінеті. Свідок заперечила, що вона бачила момент, як від нанесеного ОСОБА_4 удару ОСОБА_2 в голову кров бризнула на стіну. Свідок ОСОБА_5 ствердила, що на столі, за яким сидів ОСОБА_2, під час і після сутички крові не бачила, тільки пізніше бачила плямку від крові на стіні біля вікна. Також свідок пояснила, що їй відомо про укладений між СВК «Ясени» та ОСОБА_2, як власником автомобіля «Мерседес», договір оренди автомобіля, вона підписувала згаданий договір. Свідок ствердила, що в бухгалтерського обліку СВК «Ясени» орендований автомобіль не облікований, інформацію про доходи ОСОБА_2 у вигляді орендної плати за договором оренди автомобіля до податкових органів СВК «Ясени» не надавало. Орендна плата була виплачена один раз, шляхом видачі коштів під звіт ОСОБА_2, який провів оплату за запчастини до автомобіля в сумі 2300 грн.

Свідок ОСОБА_6 показав, що разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 06.07.2010 р. автомашиною «Лексус» їхали в м. Чернівці, куди ОСОБА_4 віз велику суму грошей, тому він їхав з ним для підсраховки. Також мали намір в Городенці дивись сад, що продається. По дорозі хтось подзвонив ОСОБА_4, з розмови він зрозумів, що ОСОБА_2 побив його працівницю, тому ОСОБА_4 поїхав до офісу ОСОБА_2. Там ОСОБА_4 забіг в приміщення, він зайшов після нього. В одному з кабінетів за дверима почув крики. Відкрив двері й побачив, що там відбувається штовханина між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, вони обидва лежали на підлозі, ОСОБА_2 зверху на ОСОБА_4, при цьому ОСОБА_2 словами погрожував ОСОБА_4 Бухгалтера ОСОБА_5 в цьому кабінеті він не бачив. З приміщення контори першим вибіг ОСОБА_4, він вийшов після ОСОБА_4, за ним виходив ОСОБА_2 При виході побачив, що скла в машині ОСОБА_2 вже були розбиті. Він заперечив, що бачив пістолет у ОСОБА_4 і що той передавав йому пістолет.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 показали суду, що 06.07.2010 р. вони ремонтували комбайни на території СВК «Ясени» в с. Ясенів-Пільний. Коли втрьох йшли по території, зі сторони контори почули звуки, ніби стріляли. На відстані приблизно 50 м побачили, що ОСОБА_4 бив частиною металічної вішалки по вікнах і фонарях автомашини ОСОБА_2, яка стояла біля контори, а два чоловіки бігли до сірого джипа. Як підійшли ближче, десь за 10-20 м до машини ОСОБА_2, побачили, що ОСОБА_4 вже сідав в свій джип. Коли вони зайшли в приміщення контори, там побачили ОСОБА_2, який тримався за голову з лівої сторони, його рука і сорочка були в крові. В кабінеті бухгалтера обстановка була порушена, бухгалтер ОСОБА_5 була перелякана.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що 06.07.2010р. він із помічником ОСОБА_9 в СВК «Ясени» лагодив комбайн. З дому треба було привезти зйомник, тому ОСОБА_13 трактором його повіз. Приблизно між 10-11 год. ранку, повертаючись на територію СВК «Ясени», на відстані до 200 м від них, бачили як з контори СВК вибігли три чоловіки, сіли в джип сірого кольору, який виїхав з території СВК і рухався назустріч їх трактору. Коли транспортні засоби зблизились, побачили за кермом джипа ОСОБА_4 Під'їхавши до контори, побачили що в машині ОСОБА_2 (Мерседесі) всі скла побиті: переднє, заднє, в дверках, побиті всі фари, а біля автомобіля лежала верхня частина вішалки. Забігли в контору, побачили ОСОБА_2, в якого була порвана сорочка, з голови текла кров, однак, не пригадує, з якої частини голови: з губи чи з обличчя; в другій кімнаті стояла бухгалтерка, яка не могла говорити. Потім приїхала «швидка допомога» й забрала ОСОБА_2.до лікарні.

Свідок ОСОБА_13 дав аналогічні показання, одночасно показав, що бачив кров на голові ОСОБА_2 з лівої сторони і що кров була в того на сорочці.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_14 суду показав, що 06.07.2010 року, коли він був на вазі СВК «Ясени» в с. Ясенів-Пільний, приблизно між 10-11 год. по спареному з конторою телефону хтось йому повідомив, щоб він терміново прибув до контори СВК. Коли прибіг до контори, побачив побиту машину голови СВК ОСОБА_2, збоку стояли трактористи. В конторі був ОСОБА_2, він мав поганий вигляд, як після бійки: опухший ніс, сліди крові на сорочці, кров розмазана під носом. Сказав, що його пістолетом били в голову. Потім приїхала швидка допомога. Того ж дня він провідував ОСОБА_2 в лікарні, який казав, що його побив ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_8, яка працює технологом фірми «Укріндик», суду пояснила, що ще за рік до подій 06.07.2010 р. вона перебувала у неприязних відносинах з ОСОБА_2 з приводу майна бувшого с/г кооперативу на території с. Ясенів-Пільний. Ствердила, що ранком 06.07.2010 р. між нею та ОСОБА_2 був конфлікт з приводу чергового знищення ним огорожі біля приміщень «Укріндик» в с. Ясенів-Пільний, в ході якого ОСОБА_2 її бив та погрожував. Після того прийшов її чоловік ОСОБА_15, між ним та ОСОБА_2 розпочалась бійка. Захищаючи чоловіка, вона нанесла удар ОСОБА_2 по голові сумкою, в якій знаходилась відеокамера. Через деякий час вона по телефону повідомила ОСОБА_4 про конфлікт з ОСОБА_2 Того дня з ОСОБА_4 вона не бачилась.

Показаннями свідка ОСОБА_15 стверджено, що коли він біля прохідної шарпався з ОСОБА_2, ззаду того підійшла його дружина - ОСОБА_8 і вдарила ОСОБА_2 по голові сумкою. Того ранку він бачив автомобіль «Мерседес» ОСОБА_2 біля «прохідної», в той час машина побита не була.

Свідок ОСОБА_16 повідомив, що працюючи в Городенківському РВ УМВС, з липня 2009 р. по 2012 р. був дільничним інспектором міліції в с. Ясенів-Пільний. В липні 2010 року, до обіду, він разом з колегою ОСОБА_17 виїжджав в СВК «Ясени» в с. Ясенів-Пільний за викликом ОСОБА_2 по телефону в чергову частину. Приїхавши на місце, біля контори СВК бачив машину ОСОБА_2, в якій були розбиті вікна, фари. В одному з кабінетів адмінбудинку лікарі надавали ОСОБА_2 медичну допомогу. Як пояснював тоді ОСОБА_2, до нього зайшли три чоловіки, почали розмову про конфлікт, що мав місце того ж дня, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_8 Він застав, що в кабінеті, де був конфлікт, була зламана ніжка стола, розкидані папери, на стіні було видно плямку від крові. Слідів крові на обличчі чи голові ОСОБА_2 не бачив. Свідок ствердив, що 06.07.2010 р. він відбирав пояснення в бухгалтера СВК, яка пояснила, що коли вона та ОСОБА_2 сиділи в робочому кабінеті, туди зайшли три чоловіки, один з них - ОСОБА_4, почав бити ОСОБА_2 По вигляду бухгалтера було видно, що вона перелякалась, тремтіли руки, голос. Протокол-заяву в потерпілого ОСОБА_2 він відбирав через декілька днів. Винесені ним постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 були скасовані.

Оголошеними в ході судового розгляду відповідно до ст. 306 КПК України показаннями свідка ОСОБА_7 стверджено, що він влітку 2010 року разом із ОСОБА_6, з яким в той час працював, та з його знайомим по імені ОСОБА_4, на автомобілі Лексус, під керуванням останнього, поїхали у невідомому йому напрямку дивитись сад. Коли вперше зупинились, він не виходив з машини. Після того вони поїхали до якоїсь будівлі. Туди зайшов ОСОБА_4, а за ним пішов ОСОБА_6. Він залишився в автомобілі, дивився фільм по ДВД-плеєрі. Потім вийшов з машини і теж пішов в напрямку будівлі, де мав намір знайти туалет. В той час побачив, що йому назустріч йшли ОСОБА_6 і ОСОБА_4, тому розвернувся і разом з ними машиною поїхали до Івано-Франківська (т. 1, а.с.204-205).

Вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.129, ч. 4 ст. 296 КК України також підтверджується матеріалами справи:

- даними, що містяться в Картці первинної інформації Городенківського РВ УМВС, запис № 792 від 06.07.2010 р. об 11 год.30 хв. про те, що по телефону ОСОБА_2 повідомив про те, що його знайомий ОСОБА_4 з м. Івано-Франківська спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді спадин на тілі (т.1 а.с. 6);

- даними протоколу огляду місця події від 06.07.2010 року з фототаблицею, в якому відображені пошкодження автомобіля «Мерседес Бенц» державний номерний знак НОМЕР_1: розбиті стекла, ліхтарі, фари; описано, що біля автомобіля знаходиться металічна частина від вішалки, та описана обстановка в конторі СВК «Ясени» в с. Ясенів-Пільний Городенківського району, де на стіні біля вікна виявлено пляму бурого кольору, схожу на кров, та зазначено, що з місця події вилучено верхню частину металічної вішалки та автомобіль (т.1 а.с. 9-13);

- довідкою Городенківської ЦРЛ 01-10 № 16 від 21.07.2010 р. про те, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 06.07.2010 р. з діагнозом: струс головного мозку, забій м'яких тканин голови, грудної клітки, лівого плеча і передпліччя; випискою із медичної карти ОСОБА_2 про те, що він перебував на стаціонарному лікуванні з 23.07.2010 р. по 28.07.2010 р (т.1 а.с. 47,81);

- даними протоколу огляду адміністративного приміщення СВК «Ясени» в с. Ясенів-Пільний від 26.01.2011 р. з фототаблицею, під час якого зроблено зішкріб плями бурого кольору та вилучено його (т.1 а.с. 146-151);

- даними протоколу пред'явлення до впізнання від 10.02.2011 р., під час якого ОСОБА_2 впізнав пістолет «ТТ-Т», яким йому погрожував ОСОБА_4 (т.1 а.с. 152-153);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 22.02.2011 року, яким підтверджено показання підсудного, потерпілого та свідка ОСОБА_5, що ОСОБА_4 06.07.2010 р. прийшов в кабінет, де між ним і ОСОБА_2 була бійка, також зазначено, що на запитання ОСОБА_4 ОСОБА_5 давала відповіді, що вона не бачила, щоб він засовував пістолет до рота ОСОБА_2, і що вона бачила, як ОСОБА_4 бив ОСОБА_2 рукою, але пістолета в той момент в руках ОСОБА_4 вона не бачила ( т.1 а.с. 215-217);

- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 22.02.2011 року, яким підтверджено показання підсудного та свідка ОСОБА_6, що на запитання ОСОБА_6 ОСОБА_5 відповіла, що за час її перебування в кабінеті ОСОБА_4 нікому пістолет не передавав ( т.1 а.с. 234-236);

- висновком імунологічної експертизи № 0122 від 04.02.2011 року, згідно якої слід речовини, вилученої при огляді адмінприміщення СВК "Ясени" міг утворитись від осіб з групою крові А (ІІ), у тому числі і від гр. ОСОБА_2 (т.2 а.с. 7-8);

- висновком товарознавчої експертизи № 09/18-11 від 18.02.2011 року, згідно якого вартість матеріального збитку, який завданий власнику автомобіля Мерседес Бенц 250D реєстраційний номер НОМЕР_1 може становити 14201,79 грн. (т.2 а.с.14-26);

- висновком експерта № 160/97/10-Е Снят. від 21.03.2011 року стверджено, що на підставі даних акта судово-медичного обстеження № 97 від 09.07.2010р., представлених медичних документів та довідки начальника слідчого відділення СУ УМВС України, встановлено, що в ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, малися тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку, синці в ділянках обличчя, лівого плечового суглоба, садна в ділянках грудної клітки, живота, лівої верхньої кінцівки, спини, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись як при нанесенні ударів такими в ділянки голови, тулуба, лівого плечового суглоба та лівої верхньої кінцівки, так і при ударах цими ділянками до таких. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, а решта тілесних ушкоджень відносяться до легких. Перебування ОСОБА_2 на лікуванні тривалістю більше 21 дня не відповідає характеру тілесних ушкоджень, пов'язане з додатковими обстеженнями та лікуванням інших захворювань, що не відносяться до тілесних ушкоджень від 06.07.2010 р. (т.2 а.с.40-45);

- протоколом огляду автомобіля від 31.01.2010 р. з фото таблицею, в якому за зовнішнім оглядом відображені пошкодження автомобіля «Мерседес Бенц 250D» державний номерний знак НОМЕР_1 (т. 2 а.с.49-56);

- протоколом огляду речових доказів від 25.03.2011 р. - верхньої частини металевого вішака для одягу, пістолета марки ТТ-Т заводський номер НОМЕР_2 та сухої бурої речовини, що знаходиться в паперовому конверті (т. 2 а.с.79-56);

- даними протоколу додаткового огляду місця події від 10.05.2011 року з план-схемою та фото таблицею - адміністративного приміщення СВК «Ясени» в с. Ясенів-Пільний Городенківського району, під час якого вилучений дерев'яний стілець з кімнати № 2, яким, як вказав ОСОБА_2, йому спричинені тілесні ушкодження (т.2 а.с. 113-123);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10.05.2011 р. за участю потерпілого ОСОБА_2, яким стверджено, що тільки ОСОБА_4 наносив йому удари та погрожував вбивством (т.2 а.с.126-132);

- заявою від 30.06.2010 року стверджено, що ОСОБА_4 звертався в майстерню ТОВ "Ибис" з приводу ремонту спеціального пристрію для відстрілу патронів споряджених гумовою кулею - пістолета марки ТТ заводський номер НОМЕР_2 (т.3 а.с. 105);

- даними карти виїзду швидкої медичної допомоги № 1887 Городенківської ЦРЛ від 06 липня 2010 р. стверджено, що на виклик ОСОБА_2 виїздила бригада, яка прибула на місце в с. Ясенів-Пільний об 11 год.50 хв., закінчення виїзду 12 год.50 хв., діагноз - забій голови, струс головного мозку, гіпертонічна хвороба ІІ ст.;

- протоколом № 23/7967, складеним 28.11.2013 р. про здійснення відстрілу спецзасобу травматичної дії з гладким стволом, який належить ОСОБА_4, стверджено, що пістолет «ТТ-Т» калібру 9 мм. Р.А., № НОМЕР_2 не придатний для стрільби у зв'язку з тим, що бойок недостає до капсуля патрона.

Судом проаналізовано вище зазначені пояснення підсудного, потерпілого і свідків в сукупності та в порівнянні з показаннями на досудовому слідстві. Відтак, суд вбачає, що показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_2 по голові темним предметом, суд вважає недостовірними, оскільки наявний в матеріалах справи протокол очної ставки, проведеної 22.02.2011 р. між свідком ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 216-217), підтверджує, що на запитання ОСОБА_4 чи був в нього в руках пістолет, коли він бив ОСОБА_2, ОСОБА_5 дала відповідь, що вона бачила, як ОСОБА_4 бив ОСОБА_2 рукою, але пістолета в той момент в руках ОСОБА_4 вона не бачила. В протоколі допиту ОСОБА_5 під час досудового слідства 24.01.2011 р. (т. 1 а.с. 157-159) також свідок вказувала, що ОСОБА_4 правою рукою вдарив ОСОБА_2 в голову. Про те, що ОСОБА_4 бив ОСОБА_2 в голову рукою, і що в той момент в його руці не було пістолета, також свідчать дані ОСОБА_5 пояснення 06.07.2010 р. та 13.10.2010 р. Суд вважає, що в судовому засіданні такі показання дані свідком ОСОБА_5 на прохання ОСОБА_2, від якого вона перебуває в службовій залежності, як бухгалтер від керівника.

Показання в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_4 вдарив його по голові пістолетом, потім передав пістолет ОСОБА_6 тримати під час їх бійки, та що ОСОБА_4 пхав йому пістолет в рот, суд вважає надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, даними з метою притягнення підсудного до відповідальності за дії, які він фактично не вчиняв.

Показання підсудного ОСОБА_4 відносно того, що він не направляв на ОСОБА_2 пістолет, а тільки в кабінеті СВК піднімав його з підлоги, не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства. Свідок ОСОБА_5 чітко і послідовно, надаючи пояснення дільничному інспектору Городенківського РВ УМВС ОСОБА_16 06.07.2010 р. - того ж дня, як вона була очевидцем конфлікту між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, надаючи пояснення о/у ВБзОЗГ УБОЗ в Івано-Франківській області ОСОБА_18 13.10.2010 р., даючи показання під час досудового і судового слідства, вказувала на те, що коли вона виходила з свого кабінету, де залишався ОСОБА_2 із ОСОБА_4, вона бачила в руках ОСОБА_4 пістолет, направлений в сторону ОСОБА_2 Такі показання дані підсудним з метою намагання уникнення відповідальності за вчинене.

Показання свідка ОСОБА_6 стосовно того, що в кабінеті СВК «Ясени», де відбувався конфлікт між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, він не бачив бухгалтера ОСОБА_5, надані ним з метою сприяння підсудному уникнути відповідальності.

Розбіжності між показаннями підсудного та показаннями свідка ОСОБА_7 щодо мети поїздки суд вважає неістотними і такими, що не виправдовують підсудного у пред'явленому обвинуваченні.

Суд вважає, що в ході судового слідства не знайшло свого підтвердження обвинувачення ОСОБА_4 у нанесенні ним боковою частиною пістолета «ТТ-Т» удару в область голови ОСОБА_2, в демонстративному прикладанні пістолета «ТТ-Т» до голови потерпілого та в засовуванні його до роту потерпілого. Тому їх слід виключити з обвинувачення підсудного.

Позицію захисника щодо перекваліфікації дій ОСОБА_4 на ч.1 ст. 125 КК України, який вважає, що підсудний вчинив злочин проти здоров'я особи - потерпілого ОСОБА_2 суд вважає хибною, виходячи з наступного.

Ч. 4 ст. 296 КК України передбачає кримінальну відповідальність за хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Вказана кваліфікуюча ознака має місце в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян. В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину та його мотив. Об'єкт - громадський порядок - це стан суспільних відносин, що відображається у безпечності громадського спокою, охороні прав та свобод людини, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю. Посягання на ці відносини відбуваються в публічних місцях, супроводжуються ненормативною (нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. Мотив хуліганства постає із бажання особи показати свою ніби вищість та байдуже ставлення до правил поведінки.

Подія мала місце в офісному приміщенні СВК «Ясени», було порушене нормальне функціонування СВК, підсудним тілесні ушкодження потерпілому нанесено в присутності іншої особи - бухгалтера СВК, порушення громадського порядку супроводжувалось пошкодженням належного потерпілому майна - автомашини, яка знаходилась на вулиці біля контори СВК. Використання ОСОБА_4 при вчиненні хуліганства заздалегідь заготовленого, спеціально пристосованого предмета - пістолета, який хоча й перебував в неробочому (непридатному для стрільби) стані, створює реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.

Аналізуючи все наведене раніше та матеріали кримінальної справи в їх сукупності, суд переконаний в доведенні вини підсудного ОСОБА_4 у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень; також вчинив погрозу вбивством при реальних підставах побоюватися здійснення цієї погрози. Дії підсудного досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 129, ч.4 ст. 296 КК України, підстав для перекваліфікації дій підсудного на ч.1 ст. 125 КК України судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, обставини вчинення, їх наслідки, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, так як обставин, що обтяжують покарання,- судом не встановлено. Визначаючи ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, суд виходить із вимог статті 12 КК України, яка відносить злочин, передбачений ч.1 ст.129 до злочинів невеликої тяжкості, а злочин, передбачений ч.4 ст. 296 КК України - до категорії тяжких. Суд враховує те, що дії підсудного були наслідком реагування на дії по відношенню до його майна та працівниці його підприємства, від вчинених злочинів не настали тяжкі наслідки. До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить те, що підсудний позитивно характеризується за місцем роботи - ВО «Укріндик», також позитивно характеризується Ясеневопільнівською сільською радою Городенківського району, на території якої він створив робочі місця, раніше не судимий, частково визнав вину, він ствердив, що умисно пошкодив автомобіль потерпілого та наносив потерпілому тілесні ушкодження; підсудний неодноразово надавав матеріальну допомогу та моральну підтримку дітям-сиротам, сприяв реалізації благодійних проектів, що стверджено довідкою Івано-Франківського обласного відділення дитячого фонду України, він нагороджений Дипломом регіонального етапу всеукраїнського конкурсу якості продукції «100 кращих товарів України» у 2011 р., відзначений Подякою Ясеневопільнівської сільської ради Городенківського району від 28.08.2011 р. за вагомий внесок у розвиток фізичної культури та спорту, організацію відпочинку села, за повідомленням Національного бізнес-рейтингу від 15.11.2013 р. ВО «Укріндик», директором якого є ОСОБА_4, має право отримати офіційний статус «Агропідприємство року 2013» і займає 5 місце в Івано-Франківській області за номінацією «Показники масштабів виробництва та платоспроможності», 32 місце в Україні за показником «Середня зарплата».

Також обставиною, яка пом'якшує покарання суд вважає те, що підсудний вжив заходів щодо відшкодування потерпілому майнової шкоди, внісши 14202 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА в Івано-Франківській області на р/р НОМЕР_3, код 26289647. За станом здоров'я ОСОБА_4 потребує лікування, що стверджено консультативною довідкою обласного фтизіопульмонологічного центру управління охорони здоров'я Івано-Франківської ОДА від 12.01.2012 р.

Вивченням даних про особу підсудного встановлено, що він має місце роботи - працює генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Укріндик», одружений, на утриманні має неповнолітню дитину.

На думку суду, усі ці обставини істотно знижують ступінь небезпечності винної особи для суспільства. Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Тому суд приходить до переконання, що підсудному слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, ч.1 якої визначено: якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що призначення покарання із застосуванням статей 75, 76 КК України буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_4 та попередження вчиненню ним нових злочинів для реалізації принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.

Згідно з п.п.2 частини 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Виходячи із положень ст. 12 КК України, за якою вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч.1 ст. 129 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді арешту або обмеження волі; на момент винесення вироку з дня вчинення ОСОБА_4 цього злочину пройшло більш як три роки, підсудний не ухилявся від слідства та суду, тобто перебіг давності не зупинявся, отже, строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 129 КК України закінчились, тому суд приходить до висновку, що підсудного ОСОБА_4 слід звільнити від покарання за ч. 1 ст. 129 КК України на підставі ч.5 ст. 74, ст. 49 КК України.

В даній кримінальній справі потерпілим ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного в його користь 159401,61 грн. матеріальної шкоди, 500000 грн. моральної шкоди та витрат по наданню правової допомоги. Матеріальна шкода 159401,61 грн. включає вартість лікування 1311,61 грн., шкоду, завдану пошкодженням автомобіля станом на 15.07.2010 р. згідно висновку експерта № 031/ТЛ - 32090 грн., вартість проведення експертного дослідження 850 грн., упущену вигоду на підставі договору оренди транспортного засобу від 10.06.2010 р. станом на 10.12.2013 р. в розмірі 126000 грн. за 42 місяці, як неотриманий через неправомірні дії відповідача прибуток.

Потерпілий 23.01.2014 р. подав позовну заяву про уточнення позовних вимог стосовно неотриманої ним орендної плати станом на 23.01.2014 р. за 43 місяці 16 днів, яку просить стягнути в розмірі 127600 грн.

Вирішуючи цивільний позов з уточненнями, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. За п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 із наступними змінами, - шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Внаслідок дій ОСОБА_4 потерпілому заподіяно легкі тілесні ушкодження, які викликали короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_2 та пошкоджений автомобіль Мерседес Бенц 250D реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Коломия МРЕВ ДАІ 28.12.2006 р. є ОСОБА_2 (т.4 а.с. 38).

Позовні вимоги в частині відшкодування понесених потерпілим витрат на лікування, слід задовольнити в розмірі документально підтверджених витрат на лікування в сумі 1311,61 грн. оскільки в судовому засіданні знайшло підтвердження, що потерпілий звертався за медичною допомогою 06.07.2010 р., перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Городенківської ЦРЛ з 06.07.2010 р. по 22.07.2010 р., що стверджено витягом з історії хвороби № 5228 та листом Городенківської ЦРЛ № 348/01-09, і, - відповідно, ніс витрати на придбання лікарств (т.4 а.с. 23,24, 43).

Як вбачається з висновку експертної оцінки № 031/ТЛ від 15.07.2010 р. автотоварознавчого дослідження - визначення матеріального збитку, заподіяного, ушкодженням транспортного засобу, ринкова вартість ТЗ Мерседес Бенц 250 D до пошкодження становила 71723 грн., вартість відновлювального ремонту ТЗ, який потрібно здійснити для усунення ушкоджень,та вартість матеріального збитку, завданого власнику Мерседес Бенц 250 D держномер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження, становить 14856,4 грн. (т.1 а. с. 82 - 104). Наведене слідує з пункту 8.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затвердженої наказом МЮ України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. N 142/5/2092), згідно з якою вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

За висновком експертної оцінки № 031/ТЛ-10 від 15.07.2010 р. (т. 4 а. с. 28-41), вартість матеріального збитку, завданого власнику Мерседес Бенц 250 D держномер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження, становить 32090,40 грн.

Ч. 2 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Враховуючи, що станом на 11.02.2014 р. за даними рахунка-фактури ТзОВ «СМ Автодім» № СМ 0000059 вартість замінних складових до автомобіля Мерседес Бенц та ремонтних робіт, необхідних для відновлення автомобіля складає 34257,83 грн., тому суд приходить до висновку, що в цій частині позов слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого матеріальні збитки на відновлення стану автомобіля в розмірі 32090 грн. та витрат на відшкодування вартості проведення експертного дослідження в сумі 850 грн. (т. 4 а. с. 27).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Зміст вказаної норми матеріального права не передбачає відшкодування завданих збитків у результаті порушення цивільного права особи, які вирахувані при умовному припущенні про можливість отримання прибутку позивачем.

Договір найму транспортного засобу від 10.06.2010 р., укладений між наймодавцем ОСОБА_2 та СВК «Ясени» про оренду автомобіля Мерседес Бенц, що належить наймодавцеві ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого МРЕВ ДАІ м. Коломия 28.12.2006 р., не укладений належним чином, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України - у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. За ч.2 ст. 215 недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. В судовому розгляді не підтверджено, що ОСОБА_2 отримував плату за договором найму автомобіля. З представлених суду бухгалтерських документів СВК «Ясени» встановлено, що кошти в сумі 2300 грн. йому були надані під звіт на закупівлю запчастин. Тому суд дійшов висновку про безпідставність вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача в його користь, як упущеної вигоди, 127600 грн. На спірні правовідносини, які мали місце в цьому випадку, не поширюються положення п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України.

З вини підсудного потерпілий мав моральні страждання, що полягають у фізичному болю, стражданнях у зв'язку з ушкодженням здоров'я протягом всього часу лікування, в душевних стражданнях, яких зазнав внаслідок пошкодження його автомобіля.

Відповідно до положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Суд вважає заявлену в позові вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн. значно завищеною грошовою сумою, і не доведеною в такому розмірі. Цивільний позов потерпілого в частині стягнення з підсудного в його користь слід задовольнити частково, в розмірі, адекватному нанесеній потерпілому моральній шкоді. При цьому суд враховує те, що потерпілий в зв'язку з отриманими від хуліганських дій підсудного тілесними ушкодженнями терпів фізичний біль та страждання, нервував, що негативно вплинуло на стан його здоров'я, страждав у зв'язку з пошкодженням його майна, був позбавлений можливості ним користуватись, так як автомобіль не відремонтований. Виходячи з вищенаведеного, засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи конкретні обставини справи, розмір завданого матеріального збитку, суд приходить до висновку, що позов про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, в розмірі 5000 грн.

Таким чином, цивільний позов ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 34251,61 грн., моральної шкоди в розмірі 5000 грн. При цьому суд враховує, що підсудним 22.01.2014 р. внесено на депозитний рахунок ТУ ДСА в Івано-Франківській області для відшкодування потерпілому майнової шкоди 14202 грн., тому у відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 слід стягнути 20049,61 грн.

В користь потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_2 підлягають стягненню з підсудного витрати на правову допомогу, з врахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу узгодження вартості надання правової допомоги Центру правової допомоги № 2 колегії адвокатів м. Київ від 06.11.2012 р., Акту прийому-надання правової допомоги від 06.11.2012 р., довідки від 23.12.2013 р., квитанції до прибуткового касового ордера (т.4 а.с. 61-63), ОСОБА_2 оплатив за правову допомогу по справі № 1-138/11 вартість послуг 14100 грн. Згідно з Договором № 12.206 про надання юридичних послуг від 06.11.2012 р., укладеним між Центром правової допомоги № 2 колегії адвокатів та ОСОБА_2, термін дії договору з 06.11.2012 р. по 31.12.2013 р., за п.4.8. договору послуги з базової оплати Договору - 910 грн. Доказів, скільки часу було витрачено на надання правової допомоги ОСОБА_2 Акт прийому-надання правової допомоги від 06.11.2012 р.,- не містить. Тому, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить з такого.

За ст. 59 Конституції України кожному гарантується право на правову допомогу. Відповідно до п. 3 Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних провадженнях за рахунок держави, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. № 821 із наступними змінами - оплата праці адвокатів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в розмірі 2,5 відсотка мінімальної заробітної плати за годину роботи адвоката під час здійснення кримінального провадження. Отже, за 1 годину роботи адвоката в листопаді 2012 р. оплата праці складала 27,95 грн. (від мінімальної заробітної плати 1118 грн.); в грудні 2012 р. - 28,35 грн. (від мінімальної заробітної плати 1134 грн.); в 2013 р.(до 01.12.2013 р.) - 28,68 грн. (від мінімальної заробітної плати 1147 грн.).

З наявних в матеріалах справи матеріалів, а саме заяви адвоката ОСОБА_19 про надання справи для ознайомлення та документів, що підтверджують його повноваження як адвоката (т.3 а.с. 202-204), вбачається, що представник потерпілого ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами кримінальної справи в 3-х томах 13.11.2012 р. Отже, оплата роботи адвоката за 13.11.2012 р. складає 223,60 грн. ( 27,95 грн. х 8 год. = 223,60 грн.). Касаційна скарга потерпілого ОСОБА_2 по справі № 1-138/11 датована 25.12.2012 р. Підтвердження, скільки часу затрачено на її складання, суду не надано, отже за день роботи 25.12.2012 р. оплата складає 226,80 грн. (28,35 грн. х 8 год. = 226,80 грн.). З ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.06.2013 р. слідує, що представник потерпілого ОСОБА_19 був присутній в судовому засіданні по розгляду кримінальної справи за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 Оскільки потерпілий ОСОБА_2 до початку розгляду справи в суді касаційної інстанції подав доповнення до касаційної скарги, розгляд справи перенесений з18.06.2013 р. на 09.07.2013 р. (т. 3 а.с. 225-226,229-234). Отже, за день роботи 18.06.2013 р. оплата складає 229,44 грн. (28,68 грн. х 8 год. = 229,44 грн.). Згідно Ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.07.2013 р. представник потерпілого ОСОБА_19 брав участь в судовому засіданні, тому оплата за 09.07.2013 р. складає 229,44грн. (28,68 грн. х 8 год. = 229,44 грн.). Так як розмір витрат на правову допомогу за договором з Центром правової допомоги № 2 колегії адвокатів значно перевищив розмір оплати, визначений Порядком, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 р. № 821 із наступними змінами, тому суд приходить до переконання, що відшкодуванню з підсудного в користь потерпілого підлягає сума правової допомоги в розмірі 1819,28 грн., що включає базову оплату по договору - 910 грн., витрати за час ознайомлення з матеріалами справи, складання касаційної скарги та участь в судових засіданнях - 909,28 грн.

Також з підсудного в користь потерпілого слід стягнути як відшкодування за правову допомогу, надану потерпілому адвокатом ОСОБА_20 згідно квитанції № 000535 по договору від 26.07.2011 р. - 750 грн. (т.4 а.с. 55-56) та адвокатом ОСОБА_3 згідно квитанції № 013299 по договору від 17.12.2013 р. - 2000 грн., які брали участь у судових засіданнях, загальна тривалість яких визначена в протоколах судових засідань і розмір витрат за участь цих представників потерпілого в судових засіданнях не перевищує розміру оплати, визначеного вищезгаданим Порядком.

Загальна сума витрат за правову допомогу, яку слід стягнути в користь ОСОБА_2, становить 4569,28 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України 1960 р..

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України 1960 р., суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 129, ч.4 ст. 296 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 129 КК України - один рік обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_4 від покарання за ч.1 ст. 129 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі у зв'язку з закінченням строків давності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.4 ст. 296 КК України - чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.2 і 3 ст.76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 20049,61 грн. (двадцять тисяч сорок девять грн.61 коп.), моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.

Виплатити ОСОБА_2 з депозитного рахунку Територіального управління державної судової адміністрації в Івано-Франківській області № НОМЕР_3 суму 14202 (чотирнадцять тисяч двісті дві) грн., що надійшли згідно квитанції № ПН 31 від 22.01.2014 року, для відшкодування спричиненої ОСОБА_4 майнової шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 4569,28 грн. витрат, понесених за надану йому правову допомогу.

Речові докази:

- автомобіль «Мерседес Бенц» реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2, залишити йому, як власнику;

- верхню частину металевої вішалки, речовину бурого кольору в паперовому конверті, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберіганні речових доказів СУ УМВС України в Івано-Франківській області - знищити;

- пістолет марки ТТ-Т заводський номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберіганні зброї УМВС України в Івано-Франківській області, пластиковий дозвіл на право зберігання та носіння зброї, виданий на ім'я ОСОБА_4 24.04.2009.р. № НОМЕР_5, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Городенківського РВ УМВС України в Івано-Франківській області, - передати ОСОБА_4;

- дерев'яний стілець, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Городенківського РВ УМВС України в Івано-Франківській області - повернути СВК «Ясени».

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави судові витрати - вартість проведених експертиз № 09/12-0122 від 04.02.2011 р. в сумі 1933,20 грн., № 09/18-11 від 18.02.2011 р. в сумі 562,8 грн., № 613-К в сумі 337,68 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Ничик Г.І.