Ухвала суду № 38598775, 06.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 р.Справа № 818/8636/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

представника позивача Корабельського О.В.

представника позивача Кісіль А.В.

представника відповідача Коваль С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агенства резерву України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2013р. по справі № 818/8636/13-а

за позовом Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агенства резерву України

до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області треті особи Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області , Охтирське управління Державної казначейської служби України Сумської області

про визнання незаконною податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Охтирський комбінат хлібопродуктів» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), треті особи Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Охтирське управління Державної казначейської служби України Сумської області в якому просив суд визнати незаконною податкову вимогу №118 від 30.06.2011 р. в частині включення грошових зобов'язань на підставі подань Охтирського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Сумській області за бюджетними позичками 1995-1997 років на загальну суму 16660775 грн. 33 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 року та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконною податкову вимогу №118 від 30.06.2011 року.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції надійшло подання Охтирського Управління Державного казначейства Головного управління Держаного казначейства України у Сумській області від 04.05.2011р. № 13,14,15 "Про здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків", в якому зазначено що ДП "Охтирський комбінат хлібопродуктів" має прострочену заборгованість перед бюджетом у зв'язку не неповерненням бюджетної позички, наданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням (контрактом) 1995,1996 та 1997р., зокрема за бюджетною позичкою 1995р. на суму 10 639 358,50 грн. (основний платіж 1 529 400,00 грн. та пеня в сумі 9 109 959,40 грн.), за бюджетною позичкою 1996р. на суму 5 286 683,15 грн. (основний платіж 463000,00 грн. та пеня в сумі 4 823 683,15 грн.), за бюджетною позичкою 1997 р. на суму 633595,49 грн. (основний платіж в сумі 7,00 грн. пеня в сумі 633 588,49грн.)

30.06.2011 року Охтирською МДПІ було виставлено позивачу податкову вимогу за №118 про повернення:

- суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 169 096,56 грн., у тому числі пені 4 687,76 грн.;

- бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгосппродукції за державним контрактом 1995 року на суму 1 529 400,00грн. (сума включена до вимоги на підставі подання від 02.06.2011 р. за №16 та пені на даний платіж в сумі 9 122 039,56грн. (сума включена до вимоги на підставі подання від 02.06.2011р. за №17) ;

- бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгосппродукції за державним контрактом 1996 року на суму 463 000,00грн. (сума включена до вимоги на підставі подання від 02.06.2011р. за №18 та пені на даний платіж - 4 827 340,22 грн. (сума включена до вимоги на підставі подання від 02.06.2011р. за №19) ;

- бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгосппродукції за державним контрактом 1997 року на суму 7,00 грн. (сума включена до вимоги на підставі подання від 02.06.2011р. за №20 та пеня на даний платіж - 633 588,55 грн. (сума включена до вимоги на підставі подання від 02.06.2011р. за №21) ;

- повернення позичок за постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.1997р. №1003 в сумі 85 400,00грн. (сума включена до вимоги на підставі подання від 02.06.2011р. за №22)

Згідно податкової вимоги станом на 30.06.2011р. сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями (бюджетним позичкам 1995-1997р. ) склала 16 559 638,04 грн.

08.06.2011року відповідачем на адресу позивача було направлено лист , з посиланнями на подання № 13,14,15 з вимогою негайно погасити прострочену заборгованість за бюджетними позичками 1995-1997р.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості податкової вимоги відповідача за №118 від 30.06.2011 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Сумою заборгованості за бюджетним позичками, є, зокрема кошти, видані органом Державного казначейства України для фінансування закупівлі сільгосппродукції за державним контрактом 1995-1997 років відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995року на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур" за №119/109/193 від 12.07.1995р. (далі - Постанова №119/109/193 від 12.07.1995р.), "Про затвердження Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996року" за №72/113 від 11.04.1996р. (далі - Постанова №72/113 від 11.04.1996р.), "Про затвердження Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997року" за №70/54/18 від 04.03.1997р. (далі - Постанова №70/54/18 від 04.03.1997р.), а також постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997року №1003 "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року" (далі - Постанова №1003 від 11.09.1997 року).

Відповідно до умов п. 3.1, 3.2 Постанови №119/109/193 від 12.07.1995р. безвідсоткова бюджетна позичка на зазначені цілі надається заготівельним організаціям Мінсільгосппроду, які мають право державного замовника сільськогосподарської продукції (зерна) до державних ресурсів за державним контрактом, у межах коштів, передбачених на цю мету, на умовах забезпечення повернення і відповідальності за цільове і ефективне використання коштів. Повернення позички здійснюється в міру реалізації продукції, але не пізніше 1 вересня 1996 року.

Згідно вищевказаних вимог Постанови №119/109/193 від 12.07.1995р. - таким заготівельним організаціям як Сумський КХП, Лебединський КХП, Конотопський КХП, Ворожбянський КХП, Роменський КХП, Кириківський КХП, Глухівський КХП, Тростянецький КХП, Краснопільський КХП, Миргородський КХП (Полтавська область) органом Державного казначейства України у формі позички були надані кошти для фінансування закупівлі сільгосппродукції за державним контрактом 1995 року.

Згідно п.8.1, п.8.2 Постанови №119/109/193 від 12.07.1995р. при переміщенні зерна та продуктів його переробки з одного підприємства на інше в межах області одночасно передається заборгованість по бюджетній позичці виходячи із облікової вартості. Передача заборгованості по бюджетній позичці оформляється актом передачі-прийому. При міжобласних поставках зерна та продуктів його переробки заборгованість по бюджетній позичці передається шляхом складання актів передачі-прийому між виробничими об'єднаннями елеваторної і зернопереробної промисловості за погодженням з відповідними облфінуправліннями в п'яти примірниках. Зазначені акти складаються на підставі реєстру актів передачі зерна та продуктів його переробки підприємствами-постачальниками підприємствам-одержувачам.

Вищевказаними заготівельними організаціями, у зв'язку з міжобласним та внутрішньообласним переміщенням зерна та продуктів його переробки в 1996-1997роках, ДП "Охтирський КХП" було передано заборгованість по бюджетній позичці (виданої на закупівлю сільгосппродукції за державним контрактом 1995 року) виходячи із облікової вартості згідно складених актів передачі-приймання заборгованості та реєстру в загальному розмірі 1417180,97грн.

Також, позивачем безпосередньо як заготівельною організацією було отримано бюджетну позичку для фінансування закупівлі сільгосппродукції за державним контрактом 1995 року.

Так, між Охтирським відділенням казначейства та безпосередньо позивачем (заготівельна організація) був укладений договір №б/н 1996 року "Про надання бюджетної позички для остаточних розрахунків за поставку зерна за держконтрактом 1995 року за зерно ".

Предметом вказаного договору було надання заготівельній організації бюджетної позички згідно постанови Кабінету Міністрів України за №119/109/193 від 12.07.1995р. в сумі 138330,00грн. для фінансування державного контракту на поставку в державні ресурси.

Відповідно до п.3.3 вказаного договору заготівельною організацією повинно було здійснено повне повернення бюджетної позички в сумі 138330,00грн. не пізніше 1 вересня 1996 року.

Тобто у вказаному договорі, укладеному безпосередньо з позивачем чітко вказано строк повернення отриманої бюджетної позички, що спростовує позицію позивача про відсутність таких договорів.

Таким чином, загальна сума заборгованості за ДП "Охтирський КХП" по наданій бюджетній позичці безпосередньо позивачу та згідно прийнятої заборгованості по актам передачі-приймання заборгованості за Постановою за №119/109/193 від 12.07.1995 року склала: 1555510.97грн.=138330,00грн.+ 1417180,97грн.

По бюджетній позичці, наданій на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням (контрактом) 1995 року станом на 01.06.2011 року за Охтирським КХП рахувалась заборгованість в сумі 1529400,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що доводи позивача про відсутність заборгованість по бюджетній позичці отриманої згідно постанови №72/113 від 11.04.1996 р. та за строковим зобов'язанням, спростовуються актами передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці при внутрішньообласному переміщенні зерна та міжобласному переміщенні зерна, серед яких містяться реєстри актів на передачу бюджетної позички за межі області 1997р., та акти за якими сам позивач передавав заборгованість за бюджетною позичкою, що підтверджує той факт, що за позивачем рахувалась (до її передачі) заборгованість по бюджетній позичці згідно постанови №72/113 від 11.04.1996 року, що фактично спростовує доводи позивача про не отримання таких коштів.

Крім того, вищевказані доводи позивача спростовуються листом-пропозицією, зокрема Краснопільського КХП адресований позивачу, який передував укладанню вказаних вище актів, а також лист, звернений до органу держказначейства про списання заборгованості по бюджетній позичці, зокрема з Краснопільського КХП та пояснення бухгалтера Кириківського КХП, актами передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій заготівельним підприємствам для остаточних розрахунків за державним замовленням 1996р. укладених між органом казначейства та позивачем та актами про переоформлення бюджетної позички, актами про перевірку цільового використання зерна та своєчасного повернення бюджетної позички, в яких зафіксовано сума заборгованості, що виникла у зв'язку з наданням позички згідно постанови № 72/113 від 11.10.1996 р., за підписом директора та бухгалтера підприємства позивача, звітами (довідками), підприємства позивача (копії яких були надіслані до ГУДКУ у Сумській області) про повернення бюджетної позички, наданої заготівельним та переробним підприємствам і організаціям для фінансування держконтракту 1996 року на зерно по Охтирському району станом на 1 грудня 2002 року 1 січня 2003 року, 1 травня 2003 року, які відповідно до додатку №13 Постанови за №72/113 від 11.04.1996 р., надавалися щомісячно ДП "Охтирський КХП" за підписом головного бухгалтера та печатки установи до відділення Державного казначейства у м. Охтирка та Охтирському районі.

Відповідно до п.3.5 Постанови №72/113 від 11.04.1996 року повернення позички повинно було здійснюватися в міру реалізації продукції, але не пізніше 1 вересня 1997 року.

Колегія суддів зазначає, що дані кошти, отримані безпосередньо як позивачем так і від інших заготівельних підприємств після складання актів передачі-приймання заборгованості та не були повернуті.

Також, по бюджетній позичці, наданій на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням (контрактом) 1997 року згідно Постанови від 4 березня 1997 р. №70/54/18 станом на 01.06.2011 року за позивачем рахується заборгованість в сумі 7,00 грн., яка і включена в оскаржувану вимогу.

Щодо доводів позивача про відсутність заборгованості по бюджетній позичці отриманої згідно постанови від 4 березня 1997 року N70/54/18, спростовуються актами передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці при переміщенні зерна, за якими сам позивач передавав заборгованість за бюджетною позичкою, що на переконання колегії суддів, підтверджує той факт, що за позивачем рахувалась (до її передачі) заборгованість бюджетної позички згідно постанови від 4 березня 1997 р. N 70/54/18, що фактично спростовує доводи позивача про не отримання таких коштів.

Крім того, доводи позивача спростовуються актами про перевірку цільового використання зерна та своєчасного повернення бюджетної позички, в яких зафіксовано сума заборгованості, що виникла у зв'язку з наданням позички згідно постанови від 4 березня 1997 р. N 70/54/18. за підписом директора та бухгалтера підприємства позивача, звітами, підприємства позивача (копії яких були надіслані до ГУДКУ у Сумській області) про повернення бюджетної позички, наданої заготівельним та переробним підприємствам і організаціям для фінансування держконтракту 1997 року на зерно по Охтирському району за станом на 1 грудня 2002 року, 1 січня 2003 року, 1 травня 2003 року, які відповідно до додатку №11 Постанови від 4 березня 1997 року №70/54/18 надавалися щомісячно ДП "Охтирський КХП" за підписом головного бухгалтера та печатки установи до відділення Державного казначейства у м. Охтирка та Охтирському районі.

11 вересня 1997 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98року" за №1003, відповідно до п.1 якої було постановлено виділити на фінансування заходів з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 1997/98 року, забезпечення збирання та збереження врожаю 1997року, інші невідкладні потреби Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям цільовим призначенням для сільськогосподарських товаровиробників 60 млн. гривень (на умовах повернення їх до 1 жовтня 1998р.), а Міністерству фінансів профінансувати зазначені витрати за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України через органи Головного управління Державного казначейства на підставі укладених з ними угод.

Відповідно до вищевказаної постанови, на підставі укладених 03.10.1997 року відділенням Державного казначейства в Охтирському районі, позивачем та сільськогосподарськими підприємствами, трьохсторонніх договорів за №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, «Про надання фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/1998років», та на підставі розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації від 13.10.1997 №482 "Про умови надання та повернення коштів, виділених сільськогосподарським товаровиробникам для фінансової допомоги на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998р.р.", сільськогосподарським підприємствам - АТЗТ "Більшовик", СТЗТ "Україна", КСП "Авангард", САЗТ "Дружба", АПКП "Шевченко", радгосп "Чупахівський", АПП "Жовтень", СЗАТ "Височанське", АТЗТ "Бугруватське", АТЗТ "ім. Луначарського" надано фінансову допомогу на умовах повернення до 01 жовтня 1998 року на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 років на загальну суму 85 400грн.

Згідно п.6 вищевказаних договорів при невиконанні сільськогосподарськими товаровиробниками умов договору, зазначених у п.3.1 (визначено обов'язок забезпечення повного повернення фінансової допомоги продовольчим зерном до 01 вересня 1998р. в кількості, що відповідає сумі отриманої фінансової допомоги за цінами, що складаються на біржових торгах України за спотовими контрактами шляхом складання його на підприємствах ДАК "Хліб України для державних потреб) відділення Державного казначейства має право безспірного стягнення з нього заборгованості по виданій позичці.

На виконання умов вказаних договорів сільськогосподарські підприємства забезпечили повернення фінансової допомоги продовольчим зерном до 01.09.1998р. за цінами, що склались на біржових торгах України за споживчими контрактами шляхом закладання його на підприємства ДАК "Хліб України", зокрема ДП "Охтирський КХП" для державних потреб, а згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №568-р вартість сільськогосподарської продукції, поставленої до державних ресурсів зарахована органом Державного казначейства як погашення сільськогосподарськими товаровиробниками фінансової допомоги.

Разом з тим, у вказаних вище договорах позивач виступав заготівельним підприємством, який у відповідності до п.4 умов договорів зобов'язаний був укласти договір з товаровиробником на поставку продовольчого зерна в рахунок наданої фінансової допомоги та закласти продовольче зерно в кількості, що відповідає сумі отриманої фінансової допомоги за цінами що складуться на біржових торгах України за спотовими контрактами.

Враховуючи, що позивачем у повній мірі не було забезпечено виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98року" за №1003, за ДП "Охтирський КХП" рахується заборгованість перед державним бюджетом по фінансовій допомозі на зворотній основі наданої згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98року" за №1003 в розмірі 85400,00 грн., що і була включено до загальної суми оскаржуваної вимоги.

Колегія суддів зазначає, що протягом 2002 - 2011 років органами Державного казначейства м. Охтирки і Охтирському районі неодноразово перед ДП "Охтирський КХП" порушувалось питання щодо погашення відповідної заборгованості, про що свідчать листи від 10.10.2002 року №1236, від 25.11.2005 року №1-14-2/2388, від 29.05.2007 року №1-14-2/1073, (від 14.02.2008 року №1-14-2/354, від 17.09.2008 року №1-14-2/2467, від 01.12.2008 року №1-14-2/3212, від 17.06.2009року №02-06-4.5/1274, від 01.11.2010 року №02-06-4.5/3107, від 04.11.2011 року №02-50/2983.

Отже, колегія суддів зазначає про наявність факту отримання як безпосередньо позивачем так і згідно актів передачі-приймання заборгованості від сільськогосподарських товаровиробників (при цьому підписуючи акти позивач фактично сам погодився з тим, що вказане зобов'язання вже є боргом), бюджетної позички виданої на закупівлю сільгосппродукції за державним контрактом 1995року, 1996року, 1997року та фінансової допомоги та не повернення її у повному обсязі у встановлений як у постановах №119/109/193 від 12.07.1995р., №72/113 від 11.04.1996р., №70/54/18 від 04.03.1997р., №1003 від 11.09.1997 року, так і в договорі та строковому зобов'язанні строк.

Згідно п.9 ст.17 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Також, згідно п.9 ст.17 БК України органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу та заборгованості по бюджетній позичці, є виключно податкові органи.

Відповідно до приписів Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями , затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України ,Державного казначейства України від 25.04.2002, № 74/194 , органи Державного казначейства України надають у паперовому вигляді відповідним податковим органам інформацію про стан простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, в порядку, встановленому чинним законодавством, на суму заборгованості з основного боргу, відсотків а пені, нарахованої на таку заборгованість.

Згідно ч.1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України) погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позичками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу ІІ цього Кодексу.

Пунктом 14.1.153 ст.14 ПК України передбачено, що податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

Відповідно до п.п.59.2 ст.59 ПК України якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України

Таким чином, передумовою для направлення платнику податків податкової вимоги є проведення контролюючим органом процедури узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків.

Як вбачається з матеріалів справи контролюючим органом, що визначив суми грошового зобов'язання, є Охтирське управління Державного казначейства України Головного управління Державного казначейства України у Сумській області.

Охтирським управлінням Державного казначейства України Головного управління Державного казначейства України у Сумській області, відповідно до вимог діючого законодавства, були надіслані на адресу податкового органу відповідні подання та розрахунки розміру заборгованості, також з позивачем проводилася процедура узгодження суми заборгованості, що підтверджується актами прийому-передачі заборгованості, а також листами казначейської служби та податкового органу направленим позивачу, з повідомленнями про суми заборгованості, а також актами про перевірку цільового використання зерна та своєчасного повернення бюджетної позички, копіями звітів та довідок про надання та повернення бюджетних позичок.

Також, колегія суддів зазначає, що позивач підписуючи відповідні акти про заборгованість із бюджетних позичок фактично визнав існування боргу.

Щодо доводів позивача про те, що третьою особою в порушення Порядку від 02.03.2011року за №174 неправильно визначено розмір пені за період з моменту підписання актів передачі-прийому заборгованості по бюджетні позичці та без врахування строків її сплати, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, позивачем не оскаржувалися дії казначейської служби щодо визначення розміру заборгованості по бюджетній позичці, в тому числі і щодо розміру пені.

З наданого третьою особою листа та розрахунку, наданого на вимогу суду апеляційної інстанції слідує, що на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за бюджетними позичками наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за держзамовленням (контрактом) 1995,1996, 1997р. відбувалося нарахування пені за кожний календарний день прострочення.

Колегія суддів зазначає, що нарахування пені за 1997-2001р. здійснювалося на заборгованість по інкасових дорученням за ставкою 0,2 % на суму боргу відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 1997 рік", Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 рік», Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік", Інструкції про особливості застосування Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 8-93 " Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів».

Нарахування пені за 2002-2003 роки здійснювалося за ставкою 0,2 % на суму боргу відповідно до Інструкції про особливості застосування Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993року за № 8-93 " Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів ".

Крім того, нарахування пені за 2004-2010 роки здійснювалося на суму податкового боргу із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003року за №290.

В 2010року здійснено перерахунок пені за період з 15.06.2009 року по 07.07.2010 року за обліковими ставками НБУ.

З 01.01.2011 року по 31.05.2011 року пеня була нарахована відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010р. № 953, за обліковою ставкою НБУ 7,75 %.

Нарахування пені на прострочену заборгованість перед державним бюджетом за фінансовою допомогою не проводилося.

Щодо посилання позивача на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 року по справі №920/445/13 за позовом Охтирської ОДПІ до ДП "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України, треті особи: ГУ Державної казначейської служби України у Сумській області, Охтирське управління Державної казначейської служби України у Сумській області про стягнення 17651125,68 грн., колегія суддів зазначає, наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим вищевказаною нормою КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Крім того, рішенням Вищого господарського суду України зазначену постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, щодо законності та обґрунтованості ухваленою податкової вимоги №118 від 30.06.2011 року в частині включення грошових зобов'язань на підставі подань Охтирського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Сумській області за бюджетними позичками 1995-1997років на загальну суму 16 559 683,04 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів».

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного агенства резерву України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2013р. по справі № 818/8636/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 08.05.2014 р.