Постанова № 38598631, 05.05.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року Житомир справа № 806/1195/14

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

за участю секретаря Барібан А.І.,

за участю представника позивача Лозового Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Пусконаладка" до Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області про визнання дій протиправними,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Пусконаладка" звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" в частині пенсій призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за рахунок ПАТ "Пусконаладка". В обґрунтування позову вказав, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовується Список № 2, чинний на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків № 2. Коли особа, на момент призначення пенсії не працює, то при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, а пільговий стаж при цьому зараховується до 01.01.1992 року. Проведення атестації робочих місць в даному випадку не вимагається. Витрати на виплату пенсії не відшкодовуються підприємством. Тобто, при призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які мають пільговий стаж відпрацьований до 21.08.1992 року, пенсія призначається згідно ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і яка відшкодовується за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. Вказав, що такі незаконні дії відповідача призвели до виникнення у позивача обов'язку відшкодовувати відповідачам весь розмір виплачених пенсій та витрат на їх доставку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, згідно заяви просить проводити розгляд справи за його відсутності. Подав до суду письмові заперечення проти позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Встановлено, що 13.11.2013 року відповідачем на підприємство направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівнику ПАТ "Пусконаладка" ОСОБА_2 з 16.07.2013 року.

Вказаній особі пенсія була призначена за віком, відповідно до вимог п. "б"-"з" ст.13 зазначеного Закону України "Про пенсійне забезпечення". Підставою для нарахування вказаній особі зазначеної пенсії та визначення її розміру була виключно довідка позивача про наявність у ОСОБА_2 відповідного спеціального стажу як працівника, який був зайнятий повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

На думку позивача, призначення вказаній особі пенсії повинно проводитися виключно за правилами ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому позивач не оспорює розмір призначеної пенсії, та саме право ОСОБА_2 на таку пільгову пенсію.

Однак, суд не погоджується з таким твердженням позивача виходячи з наступного.

Згідно ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах, передбачених списками згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року N 1173, пенсія за віком на пільгових умовах призначається відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законодавством.

Вказаний Закон України "Про пенсійне забезпечення" набрав чинності 01 січня 1992 року, на його умовах та з цієї дати і розпочалось призначення пільгових пенсій.

Правовими нормами ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було лише збережено пільгове пенсійне забезпечення для осіб, які мали право на пенсію за попереднім законом. До набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення" пільгові пенсії призначалися у відповідності до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року.

Зазначена правова норма підтверджувала збереження пільгового пенсійного забезпечення для вказаних пенсіонерів, визнання державою пільгового стажу, який був набутий вказаними пенсіонерами до 01.01.1992 року.

Як зазначено в ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення", звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

Крім того, судом враховується, що відповідно до ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65 - 67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

За приписами п. "а","б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах призначаються незалежно від місця останньої роботи, працівникам, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, за умови досягнення чоловіками 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Розділом 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, встановлено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 - пільгова пенсія призначена з 16.07.2013 року. Згідно записів трудової книжки і довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній від 14.06.2013 року, працюючи на ПАТ "Пусконаладка" з 01.08.1980 року по 01.01.1992 року не набув стажу, який дає право на пільгову пенсію, і працював на посаді електрозварника до 21.08.1992 року.

Визначаючи відповідно до якої статті потрібно призначити пенсію ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду взято до уваги той факт, що стаж який підтверджується довідкою ПАТ "Пусконаладка" і дає право на пільгову пенсію становить 12 років та 21 день (необхідний стад 12 років та 6 місяців).

Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2 було зараховано стаж навчання в ПТУ № 7 м. Новоград-Волинського (з 01.09.1979 року по 21.07.1980 року).

Однак, навіть враховуючи період навчання ОСОБА_2 станом на 01.01.1992 року він не набув необхідного стажу для призначення йому пільгової пенсії.

Отже, ОСОБА_2 не мав права на призначення зазначеної пільгової пенсії станом на 01.01.1992 року.

Правові норми ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не регулювали і не регулюють відносини щодо порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій зазначеної категорії.

Більш того, в п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" не міститься норми про те, що момент призначення пенсії (чи набуття права на пенсію) і момент початку відшкодування витрат на виплату та доставку цих пенсій (чи момент набуття обов'язку підприємством по її відшкодуванню) є тотожними поняттями.

Така правова позиція зазначена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.12.2010року ( справа № К -53048/09).

Отже, витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2, як особі, якій призначена пільгова пенсія після 01.01.1992 року хоча із врахуванням певного стажу, набутого до 01.01.1992 року підлягає відшкодуванню за рахунок підприємства. При цьому розмір (відсотки) відшкодування залежав виключно від дати призначення такої пільгової пенсії, а не від формального часу отримання відповідного спеціального стажу. Про це прямо зазначалося в Інструкціях Пенсійного фонду, що приймалися на виконання Закону України від 5 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення", та діяли до звернення позивача із зазначеним позовом.

Так, відповідно до положень п.7 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 1994 р. N 5-5, прямо зазначалося, що "підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах, покривають витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, у таких розмірах:

- 50 відсотків по пенсіях, призначених у 1991 році;

- 60 відсотків по пенсіях, призначених у 1992 році;

- 70 відсотків по пенсіях, призначених у 1993 році;

- 80 відсотків по пенсіях, призначених у 1994 році;

- 90 відсотків по пенсіях, призначених у 1995 році;

- 100 відсотків по пенсіях, призначених у 1996 році.

Аналогічне правило відшкодування зазначених витрат на виплату та доставку таких пільгових пенсій було закріплено в п.4.11 аналогічної Інструкції, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 6 вересня 1996 р. N 11-1.

В п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, прямо зазначалося, що відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 цієї ж Інструкції розмір відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплат та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам, що є підставою для відшкодування коштів ПФУ.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивач безпідставно та помилково трактує вимоги ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" про те, що сам факт наявності спеціального стажу у колишнього працівника підприємства, набутого до 01.01.1992 року, без досягнення працівником за списком № 2 не досягли - чоловіки 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, звільняє підприємство від відшкодування 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку таких пільгових пенсій.

Несплата фактичного відшкодування по виплаті та доставці пенсій на пільгових умовах за списком № 2 завдає шкоди інтересам держави в особі управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області, порушує вимоги ст. 67 Конституції України. Невиконання відповідного законодавства України порушує інтереси держави в галузі пенсійного забезпечення незахищених верств населення, людей похилого віку - пенсіонерів, призводить до ненадходження коштів в державний і місцевий бюджет, затримує відрахування до Пенсійного фонду України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання дій відповідача неправомірними щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" в частині пенсій призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за рахунок ПАТ "Пусконаладка".

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94,158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

В позові Приватного акціонерного товариства "Пусконаладка" до Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області про визнання дій щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_2, протиправними відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 07 травня 2014 р.