Постанова № 38595635, 08.05.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 року Справа № 803/801/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" (далі - ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк") про стягнення коштів у сумі 666435,15 грн. з рахунків у банках на погашення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ. Як платників податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). За ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" рахується заборгованість у сумі 666435,15 грн., зокрема: з податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 357678,86 грн., з податку на прибуток у сумі 308561,83 грн. У зв'язку з несплатою податкового боргу, позивачем до відповідача вживались заходи щодо стягнення заборгованості - надіслана податкова вимога №31-22 від 04 лютого 2014 року.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Оскільки податковий борг у сумі 666435,15 грн. не погашений, то позивач просить стягнути його з рахунків відповідача в доход Державного бюджету України.

У судове засідання представник позивача не прибув, у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати за його відсутності; позовні вимоги підтримав (а.с.49).

У судове засідання представник відповідача не прибув повторно, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду (а.с.46-48). Обґрунтованих та об'єктивних поважних причин неприбуття представника у судове засідання відповідач не повідомив. Неможливість прибуття у судове засідання керівника підприємства у зв'язку із його перебуванням у щорічній відпустці з 22 квітня 2014 року терміном 49 календарних днів не є поважною причиною для відкладення розгляду справи з огляду на те, що відповідач не був позбавлений можливості вирішити питання про участь у справі іншого представника відповідно до частини третьої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), або заявити клопотання про розгляд справи за відсутності представника в порядку частини четвертої статті 122 КАС України, надати письмові заперечення проти позову, якщо такі є, та докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули (при цьому від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, а представник відповідача не прибув в судове засідання без поважних причин), дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.31). З 25 лютого 2002 року відповідача узято на податковий облік (а.с.13).

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

З матеріалів справи слідує, що за відповідачем рахується податковий борг у сумі 666435,15 грн., в тому числі з ПДВ - у сумі 357678,86 грн., з податку на прибуток - у сумі 308561,83 грн.

Як встановлено судом, податковий борг з ПДВ виник через несплату грошового зобов'язання у сумі - 357910,00 грн., визначеного відповідачем самостійно у податковій декларації з ПДВ № 9088289130 за грудень 2013 року (дата подання декларації - 20 січня 2013 року (а.с.24-26).

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведених норм граничний строк сплати грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного відповідачем самостійно у податковій декларації з ПДВ у сумі 357910,00 грн. (декларація за грудень 2013 року) - до 30 січня 2014 року. Відповідач таке узгоджене зобов'язання у встановлений строк не сплатив. Податковий борг з урахуванням переплати у сумі 231,14 грн. за обліковою карткою ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" (а.с.12), становить 357678,86 грн. (357910,00 грн. - 231,14 грн.). Наявність боргу також підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.9).

Як встановлено судом, податковий борг з податку на прибуток у сумі 308561,83 грн. виник у ТзОВ "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного Луцькою ОДПІ в податковому повідомленні-рішенні від 11 січня 2010 року №0000042399/0 у сумі 309485,40 грн. (228132,00 грн. за основним платежем та 81353,40 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) - а.с.14.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18. статті 56 ПК України).

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Податкове-повідомлення рішення від 11 січня 2010 року №0000042399/0 відповідач оскаржував у судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року у справі №2а-2437/10/0370 зазначене рішення було визнано протиправним та скасоване, однак постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено (а.с.35-38).

Таким чином, з набранням зазначеною постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 24 листопада 2013 року законної сили грошове зобов'язання у сумі 309485,40 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 11 січня 2010 року №0000042399/0, стало узгодженим і у відповідача виник обов'язок сплати таке грошове зобов'язання до 04 грудня 2013 року. Позивач у встановлені строки грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 309485,40 грн. не сплатив, а тому воно набуло статусу податкового боргу.

Крім того, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

На підставі підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України відповідачу була нарахована пеня у сумі 194,46 грн.

З урахуванням переплати у сумі 923,57 грн. в обліковій картці відповідача з податку на прибуток, податковий борг за цим платежем становить 308756,29 грн. (309485,40 грн. + 194,46 грн.) - 923,57 грн.), що підтверджується розрахунком сум податкового боргу, обліковою карткою відповідача (а.с.9-11).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до вимог статті 59 ПК України Луцькою ОДПІ відповідачу надсилалась податкова вимога від 04 лютого 2014 року №31-22, яка залишились без належного реагування (а.с.15).

Згідно зі статтею 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг у сумі 666435,15 грн., в тому числі з ПДВ у сумі 357678,86 грн., з податку на прибуток у сумі 308756,29 грн., доказів сплати якого відповідачем станом на день розгляду справи суду не надано, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Керуючись статтями 11, 122, 128, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Заграва-Луцьк" (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Підгаєцька, будинок 13б, ідентифікаційний код 31880976) у банках, що його обслуговують, в доход Державного бюджету України кошти у сумі 666435,15 грн. (шістсот шістдесят шість тисяч чотириста тридцять п'ять грн. 15 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк