Ухвала суду № 38594336, 06.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Корнєєва І.В.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року справа №235/1357/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Попова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2014 року у справі № 235/1357/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області про визнання противоправною бездіяльність ,зобов'язання здійснити нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області про визнання противоправною бездіяльність, зобов'язання здійснити нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Визнано противоправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, державної допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ним трирічного віку за період з 06 вересня 2013 р. по 28 лютого 2014 р. включно відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років щомісячно.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області провести нарахування на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ним трирічного віку за період з 06 вересня 2013 р. по 28 лютого 2013 р. включно відповідно до положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, щомісячно з урахуванням фактично виплачених сум.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Із заявою про призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, з урахуванням доходів позивач не зверталася та не підтвердила право на призначення допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, тобто позивачем не було використане право надати пакет документів та отримувати допомогу з урахуванням сукупного доходу родини. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач ОСОБА_2 є матір'ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.7).

Встановлено, що з 18.10.2012 р. відповідач виплачує позивачу , як не застрахованій особі в системі загальнообов'язкового державного страхування, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протягом 2013 р. та січень-лютий 2014 р. по 130 грн. щомісячно на підставі Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. № 59 та від 18.02.2009 р. №98 (а.с.16).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ, в редакції, яка діяла до 01.01.2008 р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалася особам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму дітей віком до 6 років.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року, відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», визначено, що дія зазначеного Закону розповсюджується на застрахованих осіб в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду , але не менше прожиткового мінімуму ,встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 р. внесено зміни до: - Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ, зокрема дію ст. 13 зазначеного Закону поширено на застрахованих осіб, - статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року та виключено пункти 3, 4 статті 34, статті 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18 січня 2001 року.

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року, в т.ч. й пункт 25 розділу ІІ , рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року, визначено, що розділ ІІ цього Закону, діє до 31 грудня 2008 р.

Тобто, з 22 травня 2008 року відновлена дія норм статті 1, пунктів 3, 4 статті 34, статей 40-44 Закону № 2240 в редакції, яка діяла до внесення змін Законом № 107-VI від 28 грудня 2007 року, а також з 01 січня 2009 р. відновили свою дію ст. 13,15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 р. № 3-рп/2012 визначено право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік .

Але Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 р.»,Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 р.», Законом України «Про Державний бюджет на 2014 р.» не було встановлено, що положення ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ,застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України ,виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного Фонду України на відповідні роки.

Кабінетом Міністрів України відповідних постанов з цього питання на 2012 ,2013,2014 рр. не приймав.

На підставі викладеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06.09.2013 р. по 28 лютого 2014 р. включно по 130 грн. щомісячно, тобто у розмірі, визначеному Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. № 59 та від 18.02.2009 р. №98, діяв неправомірно у порушення вимог чинного законодавства, внаслідок чого позивач, як незастрахована особа в системі соціального загальнообов'язкового державного страхування, відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 р. № 2811-ХІІ, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 06.09.2013 р. по 28.02.2014 р. включно.

Враховуючи, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними та покласти обов'язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості по соціальним виплатам .

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого стягнення з відповідача на користь позивача конкретних сум допомоги, є безпідставним.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2014 року у справі № 235/1357/14-а - залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26 березня 2014 року у справі № 235/1357/14-а - залишити без змін.

Рішення є остаточним та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

В.В.Попов