Ухвала суду № 38594073, 29.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року м. Київ К/9991/80267/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року

у справі № 2а-19433/10/2670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Свемон-Київ»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Свемон-Київ» (далі - ВАТ «Свемон-Київ»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі - ДПІ у Деснянському районі м. Києва; відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002092301/0 від 08 липня 2010 року (№ 0002092301/1, № 0002092301/2, № 0002092301/3) та № 0003082301/0 від 18 жовтня 2010 року (№ 0003082301/1).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2011 року в позові відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що назва «Київ» належить до переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, збір за право використання якої справляється з тих суб'єктів господарювання, які використовують зазначену символіку в комерційних цілях. А відтак, оскільки позивач, на думку суду, використовує назву «Київ» у комерційних цілях, позаяк Статутом товариства не встановлені обмеження для здійснення господарської діяльності лише територією м. Києва та позивач не є спеціалізованим підприємством саме м. Києва, ВАТ «Свемон-Київ» повинно сплачувати відповідний місцевий збір.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ВАТ «Свемон-Київ» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2011 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002092301/0 від 08 липня 2010 року (№ 0002092301/1, № 0002092301/2, № 0002092301/3) та № 0003082301/0 від 18 жовтня 2010 року (№ 0003082301/1).

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Свемон-Київ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року та іншого законодавства за період 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт № 4433/23-5/01190416 від 29 червня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002092301/0 від 08 липня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання із збору за право використання місцевої символіки в розмірі 63 373,80 грн. (40 889,20 грн. - основний платіж, 22 484,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також додатково прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003082301/0 від 18 жовтня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання із збору за право використання місцевої символіки в розмірі 7,00 грн. (0,00 грн. - основний платіж, 7,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Свемон-Київ» пункту 6.2 розділу 6 Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 лютого 1994 року № 7 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення) з огляду на використання символіки м. Києва без сплати при цьому відповідного збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 9 частини 2 статті 15 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до місцевих зборів (обов'язкових платежів), зокрема, належить збір за право використання місцевої символіки.

Статтею 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 «Про місцеві податки і збори» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Декрет № 56-93) органам місцевого самоврядування надано право самостійно встановлювати і визначати порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Відповідно до статті 12 Декрету № 56-93 збір за право на використання місцевої символіки справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Дозвіл на використання місцевої символіки (герба міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток) видається відповідними органами місцевого самоврядування.

Граничний розмір збору за право на використання місцевої символіки не повинен перевищувати з юридичних осіб - 0,1 відсотка вартості виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг з використанням місцевої символіки, з громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, - п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 3 Закону України від 15 січня 1999 року № 401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» територіальна громада м. Києва має герб, прапор та іншу символіку. Райони в місті можуть мати власну символіку.

Зміст, опис, порядок використання символіки визначаються Положенням про символіку, яке затверджується відповідно Київською міською радою та районними в місті радами.

Так, пунктом 1.2 розділу 1 Положення передбачено, що до місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста згідно з затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15 січня 1996 року № 39 Переліком назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку (далі - Перелік). Це: герб м. Києва; прапор м. Києва; назви (похідні від назв) історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції (крім найменувань, які слугують для визначення місцезнаходження); зображення об'єктів історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються при виготовленні друкованої (за виключенням бланків ділових паперів), сувенірної, рекламної продукції тощо.

Відповідно до пункту 76 Переліку назву «Київ» віднесено до назв, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до місцевої символіки, яка є предметом справляння зазначеного збору, відносяться герб міста або іншого населеного пункту, назви чи зображення архітектурних, історичних пам'яток. Водночас назва міста або іншого населеного пункту, якщо таке місто або такий населений пункт не віднесено до архітектурних пам'яток, до місцевої символіки відповідно до норм Декрету № 56-93 не належить.

Отже, включення до Переліку назви міста, якщо таке місто не віднесено до архітектурних пам'яток, не відповідає вимогам Декрету № 56-93.

Крім того, судом апеляційної інстанції з'ясовано, що використання слова «Київ» в назві товариства лише вказує на місцезнаходження позивача за територіальною ознакою, зокрема, на те, що місцем розташування ВАТ «Свемон-Київ» на момент його створення є м. Київ. При цьому будь-яких доказів на підтвердження того, що діяльність позивача пов'язана з використанням місцевої символіки саме з комерційною метою, відповідачем не надано.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Моторний О.А.