Ухвала суду № 38593943, 22.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 року м. Київ К/9991/1851/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року

у справі № 2а-1981/10/1670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області,

Державної податкової адміністрації у Полтавській області,

Державної податкової адміністрації України

про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання» (далі - ВАТ «Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання»; позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області; відповідач-1), Державної податкової адміністрації у Полтавській області (далі - ДПА у Полтавській області; відповідач-2), Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України; відповідач-3), в якому просило скасувати рішення № 0000492200/0/4171 від 31 грудня 2009 року та № 0000492200/1/815 від 16 березня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також рішення № 7732/10/25-010 від 11 березня 2010 року, № 741/10/25-016 від 31 березня 2010 року та № 3965/6/25-0415 від 23 квітня 2010 року про результати розгляду скарг.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року в задоволенні позову відмовлено. В частині позовних вимог щодо скасування рішень № 7732/10/25-010 від 11 березня 2010 року, № 741/10/25-016 від 31 березня 2010 року та № 3965/6/25-0415 від 23 квітня 2010 року про результати розгляду скарг провадження у справі закрито.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року апеляційну скаргу ВАТ «Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання» задоволено частково. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення № 0000492200/1/815 від 16 березня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій та закриття провадження в частині позовних вимог щодо скасування рішень № 7732/10/25-010 від 11 березня 2010 року, № 741/10/25-016 від 31 березня 2010 року та № 3965/6/25-0415 від 23 квітня 2010 року про результати розгляду скарг. Прийнято в цій частині позовних вимог нове рішення, яким задоволено позовні вимоги частково. Скасовано рішення № 0000492200/1/815 від 16 березня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування рішень № 7732/10/25-010 від 11 березня 2010 року, № 741/10/25-016 від 31 березня 2010 року та № 3965/6/25-0415 від 23 квітня 2010 року про результати розгляду скарг. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач-1 просить залишити її без задоволення, а постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем-1 проведено планову перевірку ВАТ «Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року, за результатами якої складено акт № 6422/23-209/00238233 від 18 грудня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ у Полтавській області прийнято рішення № 0000492200/0/4171 від 31 грудня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 53 507,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, прийнято рішення № 0000492200/1/815 від 16 березня 2010 року з аналогічною сумою застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 185/94-ВР) у зв'язку з неодержанням виручки в іноземній валюті в загальному розмірі 584 328,38 грн. на підставі експортного контракту № DG-15-07 від 28 січня 2007 року, укладеного з фірмою «Degania Sprayers (1998) Ltd» (Ізраїль), та, відповідно незарахуванням коштів на валютні рахунки в уповноважених банках.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про скасування рішення № 0000492200/0/4171 від 31 грудня 2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також рішень № 7732/10/25-010 від 11 березня 2010 року, № 741/10/25-016 від 31 березня 2010 року та № 3965/6/25-0415 від 23 квітня 2010 року про результати розгляду скарг, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Як встановлено судами та не заперечується позивачем, станом на 30 червня 2009 року прострочену дебіторську заборгованість за експортним контрактом № DG-15-07 від 28 січня 2007 року нерезидентом не погашено. При цьому до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики з метою отримання відповідного висновку позивач не звертався.

Згідно із статтею 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відтак застосування відповідачем-1 до позивача в розглядуваній ситуації штрафних (фінансових) санкцій за порушення статті 1 Закону № 185/94-ВР оскаржуваним рішенням № 0000492200/0/4171 від 31 грудня 2009 року слід визнати законним та обґрунтованим.

Що стосується позовних вимог ВАТ «Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання» про скасування рішень № 7732/10/25-010 від 11 березня 2010 року, № 741/10/25-016 від 31 березня 2010 року та № 3965/6/25-0415 від 23 квітня 2010 року про результати розгляду скарг, то необхідно враховувати, що їх прийнято за наслідками вирішення податкового спору в доюрисдикційній процедурі, вони не є актами реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності та не породжують для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків, у зв'язку з чим підстави для задоволення таких позовних вимог відсутні.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання» відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.