Ухвала суду № 38593930, 29.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року м. Київ К/9991/79398/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року

у справі № 2а-5832/09/1470

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вадан Ярдс Океан»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Вадан Ярдс Океан» (далі - ВАТ «Вадан Ярдс Океан»; позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві; відповідач) задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 00006436/0 від 19 червня 2009 року, № 00007736/0 від 20 липня 2009 року та № 00009836/0 від 14 серпня 2009 року. Відшкодовано з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 10,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Вадан Ярдс Океан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Еконікбілд Юг», Приватним підприємством «Промислові Абразиви», Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Транс-Оіл», Приватною виробничо-комерційною фірмою «Юкон» за період січень - березень 2009 року, за результатами якої складено акт № 613/36/14307653 від 16 червня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві прийнято податкове повідомлення-рішення № 00006436/0 від 19 червня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 392 004,24 грн.

Також, контролюючим органом здійснено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Південний термінал», Товариством з обмеженою відповідальністю «Еконікбілд Юг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Орис», Товариством з обмеженою відповідальністю «Майстер-Сан» за січень, лютий, березень, квітень 2009 року, за результатами якої складено акт № 713/36/14307653 від 14 липня 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00007736/0 від 20 липня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 579 835,04 грн.

В подальшому, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Вадан Ярдс Океан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «БК.Аквамарін», Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергосервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Миколаїв Корабел», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Віста-К», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ярдінс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Метаком-Укр», Товариством з обмеженою відповідальністю «Еконікбілд Юг» за лютий, березень, квітень 2009 року, за результатами якої складено акт № 807/36/14307653 від 11 серпня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00009836/0 від 14 серпня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 592 815,59 грн.

Перевірками встановлено порушення ВАТ «Вадан Ярдс Океан» пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, непідтверджених податковими зобов'язаннями контрагентів по ланцюгам постачання.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на наявність у ланцюгах постачання підприємств, які не перебувають за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, а також тих, які податкові зобов'язання з податку на додану вартість в деклараціях за відповідні звітні періоди не відображали та, відповідно, податок до бюджету не сплачували.

Крім того, обґрунтовуючи свою правову позицію щодо неправомірного формування товариством податкового кредиту з податку на додану вартість за проведеними з ТОВ «ВКФ «Транс-Оіл» господарськими операціями, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві наголошувала на порушенні старшим слідчим Слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Миколаївській області кримінальної справи стосовно організаторів ТОВ «ВКФ «Транс-Оіл» за ознаками складу злочинів, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 205, статтею 212 Кримінального кодексу України.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судами, фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем в охоплені перевірками періоди у контрагентів товарів, робіт та послуг засвідчується належним чином складеними первинним та платіжними документами, а податковим органом, в свою чергу, будь-яких належних доказів на підтвердження безтоварного (фіктивного) характеру проведених операцій не надано.

В свою чергу, доводи касаційної скарги про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є сплата сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача у ланцюгах постачання, колегія суддів відхиляє, оскільки, пункт 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР, даючи визначення платника податку як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

Вимога ж пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати податку на додану вартість як необхідної умови бюджетного відшкодування стосується платника, який згідно із Законом № 168/97-ВР поніс фактичні витрати щодо сплати зазначеного податку.

Таким чином, якщо контрагенти, в тому числі ті, які не були безпосередніми постачальниками товарів, робіт та послуг, не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, однак зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Що ж стосується посилання контролюючого органу на факт порушення кримінальної справи стосовно організаторів безпосереднього постачальника позивача - ТОВ «ВКФ «Транс-Оіл» як на підставу для виключення із складу податкового кредиту сформованих ВАТ «Вадан Ярдс Океан» за проведеними із вказаним контрагентом операціями сум податку на додану вартість, то слід зазначити, що сам по собі факт порушення кримінальної справи та матеріали досудового слідства не можуть слугувати належним доказом безтоварності (фіктивності) вчинених операцій до часу їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Водночас відповідачем на підтвердження своєї правової позиції вироку в указаній кримінальній справі не надано.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування. Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві відхилити, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Моторний О.А.