Ухвала суду № 38593898, 08.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/8075/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну Державної податкової інспекції у м.Славутичі Київської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року

по справі №2а-2993/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільна Українсько-польська фірма "УКРГРАФ"

до Державної податкової інспекції у м.Славутичі Київської області

про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому поставлення питання про визнання протиправними та скасування рішень ДПІ у м.Славутичі Київської області №000032200 від 18 серпня 2009 року та №000032200/1 від 16 вересня 2009 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, податковим органом було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ» з питань дотримання валютного законодавства за період з 02 липня 2008 року по 30 липня 2009 року.

За результатами перевірки складено акт №765/23/31966769 від 14 серпня 2009 року, у висновках яких зазначено порушення позивачем вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого товариством були порушені терміни розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі вказаного акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Так, на думку податкового органу, порушення ТОВ «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ» Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» знайшло відображення в наступному.

Відповідно до умов укладеного між позивачем (покупець) та нерезидентом - фірмою «Koenig & Bauer AG, Planeta Bogenoffset, Radebeul», Німеччина (продавець) імпортним контрактом №10812510 від 02 липня 2008 року, позивач придбав обладнання - шестикольорову листову офсетну печатну машину КВА RAPIDA 106-6+L ALV2 на умовах поставки СІР - м.Боярка.

Згідно даного контракту та додаткової угоди №2 до нього, 09 липня 2008 року ТОВ «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ» перерахувало авансові платежі на рахунок продавця в розмірі 100000,00євро.

Проте, товар на територію України поставлений не був. Граничні терміни отримання товару за перераховану валюту становили 06 березня 2009 року та 14 березня 2009 року відповідно. Повернення другого авансового платежу в сумі 100000,00євро відбулось 14 травня 2009 року в сумі 50000,00євро та 05 червня 2009 року в сумі 50000,00євро.

Таким чином, кількість днів прострочки за першим авансовим платежем становить 39 днів (з 06 квітня 2009 року по 14 травня 2009 року) та за другим авансовим платежем 22 дні (з 15 травня 2009 року по 05 червня 2009 року).

Виходячи з цього, ДПІ у м.Славутичі Київської області нарахувало пеню позивачу:

- за першим авансовим платежем - сума заборгованості 100000,00євро; сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу євро до гривні (1 євро = 10,33725грн.), встановленого Національним банком України станом на 06 квітня 2009 року, а також розміру пені - 0,3% від суми заборгованості, що нарахована відповідачу, становить 120945,83грн. (11700,00 євро);

- за другим авансовим платежем - сума заборгованості 50000,00євро, розмір пені - 0,3% від суми заборгованості, що нарахована відповідачу, становить 155058,76грн. (15000,00євро).

Позивач у суді першої інстанції зазначив, що контракт укладений між ним та нерезидентом - фірмою «Koenig & Bauer AG, Planeta Bogenoffset, Radebeul» було розірвано з тих причин, що позивач не зміг отримати банківську гарантію ВАТ «Укргазбанк» і, таким чином, виконати умови контракту.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» був прийнятий з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у зв'язку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Поряд з цим, ст.2 вказаного закону передбачає, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами визначених строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості поставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки - вартості недопоставленого товару.

Дана відповідальність є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання есе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції зазначив, що восени 2008 року розпочалась фінансова криза, і він не міг не усвідомлювати, що ризикує не виконати вимоги контракту. Проте, він не звертався до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики для отримання висновку на подовження термінів повернення валютної виручки.

До того ж, на вимогу суду ТОВ «Спільна Українсько-польська фірма «УКРГРАФ» не надало жодних доказів, що останній вимагав від нерезидента повернення авансових платежів, звертався до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості чи вживав інших заходів для повернення валютної виручки.

В силу приписів ст.6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якщо перевищення зазначених строків обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

При цьому до форс-мажорних обставин слід відносити надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом: ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо, або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця: війна, блокада, страйк, аварія, що призводять до порушення умов укладених контрактів.

Обставини, на які посилається позивач як на форс-мажорні - фінансова криза, у контексті невиконання зобов'язань щодо повернення валютної виручки не обумовлені непереборною силою, тобто не є надзвичайними і невідворотними, адже жодних дій щодо повернення валютної виручки і запобіганню правопорушенню позивач не вчинив.

Відповідно до положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації/органу країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Пунктом 2 частини 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати України» визначені виключні повноваження Торгово-промислової палати України, щодо засвідчення обставин форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів країни, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.

Отже, лише Торгово-промислова палата України має право видавати довідку, що засвідчує форс-мажорні обставини.

Висновок спеціаліста Чернігівської регіональної торгово-промислової палати від 19 березня 2010 року, на який посилається позивач, обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки у даному висновку спеціаліста в описовій частині в наведеному переліку документів, які він використовував при проведенні дослідження, відсутня додаткова угода №2 від 16 лютого 2009 року до контракту №10812510 від 02 липня 2008 року.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України на підставі наявних в матеріалів справи доказів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволені позову.

Згідно ст.226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2010р.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Славутичі Київської області - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року скасувати та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В.Вербицька

______ О.В.Муравйов