Ухвала суду № 38593837, 15.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2014 р. м. Київ К/800/12667/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року

у справі №826/16480/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція безпеки «Ратибор» (надалі - ТОВ «Агенція безпеки «Ратибор»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (надалі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №0006512230 від 14 травня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 листопада 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №0006512230 від 14 травня 2013 року.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та прийняття нового, яким у позові відмовити.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ «Агенція безпеки «Ратибор» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агенція безпеки "Ратибор" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Константа - Інкорпорейтед" за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року, з ТОВ "Мармур ЛТД" за період з 01 квітня 2012 року по 30 вересня 2012 року.

За підсумками перевірки складено акт №1194/22-30/24928422 від 22 квітня 2013 року, в якому зазначено порушення позивачем вимог ст.22; п.44.1 ст.44; ст.138; ст.188; п.198.3 та п.198.6 ст.198; п.185.1 ст.185; п.200.1 ст.200; п.201.1, п.201.4, п.201.6 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при визначені суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, судом апеляційної інстанції на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ "Константа - Інкорпорейтед" (Виконавець) уклали ряд договорів:

- договір №263 від 03 січня 2012 року, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню методично - тренувальних послуг з фізичної підготовки та оренді спортивного знаряддя;

- договір №259 від 03 січня 2012 року на технічне обслуговування, відповідно до якого виконавець зобов'язується за дорученням замовника виконувати роботи та надавати послуги, пов'язані з забезпеченням безперебійної роботи комп'ютерної техніки та комп'ютерної мережі. Замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню комплексу робіт та надання послуг з обслуговування комп'ютерної техніки та комп'ютерної мережі, що включають в себе: виїзд, планово - один раз на місяць, або терміновий виїзд, у разі виникнення збоїв в роботі комп'ютерної техніки або комп'ютерної мережі, в офіс замовника. Діагностика збоїв та відмов у роботі комп'ютерної техніки або комп'ютерної мережі замовника. Постановка необхідного програмного забезпечення та комплектуючих до комп'ютера з їх подальшим встановленням або заміною. Настроювання роботи комп'ютерної мережі та профілів користувачів;

- договір №266 від 03 січня 2012 року, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести інформаційно - аналітичне дослідження ринку України на предмет обладнання об'єктів народного господарства засобами охоронно-пожежної сигналізації та стосовно надання послуг з фізичної охорони, а замовник зобов'язується прийняти послугу та оплатити її;

- договір №267 від 20 січня 2012 року, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з виконання наступних робіт: розробка будівельних креслень; поставка обладнання та матеріалів для виконання підготовчих та кабельних робіт; розробка металевих конструкцій з металевих труб; безпосереднє виконання робіт по системам, які були замовлені замовником; виконання окремо визначених видів робіт за вимогою замовника.

Виконання умов всіх вищевказаних договорів підтверджується податковими накладними виписаними ТОВ "Константа - Інкорпорейтед".

Також встановлено, що між ТОВ "Агенція безпеки "Ратибор" (Замовник) та ТОВ "Мармур ЛТД" (Виконавець) уклали наступні договори:

- договір №310 від 17 квітня 2012 року, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню методично - тренувальних послуг з фізичної підготовки та оренді спортивного знаряддя;

- договір №311 від 17 квітня 2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести, у відповідність до умов даного договору інформаційно - аналітичне дослідження ринку України на предмет обладнання об'єктів народного господарства засобами охоронно-пожежної сигналізації та стосовно надання послуг з фізичної охорони, а замовник зобов'язується прийняти послугу та оплатити її;

- договір №298 від 01 квітня 2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання з виконання наступних робіт: розробка будівельних креслень; поставка обладнання та матеріалів для виконання підготовчих та кабельних робіт; розробка металевих конструкцій з металевих труб; безпосереднє виконання робіт по системам, які були замовлені замовником; виконання окремо визначених видів робіт за вимогою замовника.

Виконання умов всіх даних договорів підтверджується податковими накладними виписаними ТОВ "Мармур ЛТД".

Таким чином, на підставі виписаних податкових накладних позивачем задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість.

На думку податкового органу, ТОВ "Агенція безпеки "Ратибор" порушено норми податкового законодавства на підставі акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС №7594/22-7/37817020 від 13 листопада 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Константа - Інкорпорейтед" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2012 року та акту ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС №429/22.3-17/37889288 від 01 березня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мармур ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2012 року по 30 жовтня 2012 року.

Спростовуючи наведені висновки податкового органу, судом апеляційної інстанції зазначено, що в силу приписів пп."а" п.198.1, п.198.2 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення, в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України, товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого/нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими передбаченими документами.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю/отримувачу на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Положення п.201.4, ч.1 п.201.6, п.201.8 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видана платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в передбаченому порядку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат. Дане положення врегульоване п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України,

За замістом п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України підставами для висновків під час проведення перевірок є податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, документи, визначені цим Кодексом обов'язковими для ведення, та інші матеріали, отримані в порядку й у спосіб, передбачені Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки не були дослідженні документи визначені податковим кодексом України, що призвело до викладення у висновках акту перевірки недостовірної інформації та недосліджених фактів про взаємовідносини з контрагентами.

Також судом другої інстанції обґрунтовано зазначено, що суд першої інстанції не дослідивши матеріали справи прийшов до помилкового висновку про правомірність висновків відповідача, оскільки в їх основу покладені лише матеріали перевірки та акту про неможливість проведення зустрічної звірки інших суб'єктів господарювання.

В силу приписів п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні бухгалтерські документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складення, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частина 2 пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України визначає, що контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В свою чергу, підтвердженням взаємних зобов'язань між позивачем, ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та ТОВ "Мармур ЛТД" є укладені між ними, відповідно до вимог законодавства України, договори, які наявні в матеріалах справи.

Документами в яких відображено факт виконання господарських операцій, що виникли в результаті договірних зобов'язань між позивачем, ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та ТОВ "Мармур ЛТД", є акти виконаних робіт складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, позивачем було надано первинні бухгалтерські документи, в яких зафіксовано господарські взаємовідносини позивача ТОВ "Агенція безпеки "Ратибор" з ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та ТОВ "Мармур ЛТД", які відповідають всім вимогам законодавства, та на підставі яких позивачем було проведено бухгалтерський облік господарських операцій та складено податкову звітність щодо взаємовідносин з ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та ТОВ "Мармур ЛТД".

У відповідності до договорів між позивачем та вказаними контрагентами після підписання сторонами актів виконаних робіт ТОВ "Агенція безпеки "Ратибор" отримало послуги відповідно до договірних зобов'язань та здійснило оплату наданих послуг ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та ТОВ "Мармур ЛТД", що спричинило зміну майнового стану позивача та його контрагентів, що підтверджується виписками банку про рух коштів на рахунку позивача.

При цьому податкові накладні надані ТОВ "Агенція безпеки "Ратибор" оформлені ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та ТОВ "Мармур ЛТД" відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Також позивачем, ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та ТОВ "Мармур ЛТД" до податкової звітності було подано реєстри податкових накладних разом з податковими накладними до податкового органу.

Податковим органом, в свою чергу, не було виявлено розбіжностей з даними контрагентів, про що свідчить факт відсутності направленого платникам податку повідомлення щодо розбіжностей в реєстрах чи невідповідності або неправомірності наданих ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та ТОВ "Мармур ЛТД" податкових накладних.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій, проведення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності позивачем податковий орган визнавав факт здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами, правильність поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, правомірність та правильність нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та ТОВ "Мармур ЛТД", правомірність визначення податкового кредиту позивачем.

В даному випадку відповідачем вказано, що відповідно до бази даних державної податкової служби автоматизованої інформаціонної системи, позивачем правильно нараховано та задекларовано співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, а саме, додатків 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2011 року та закладено показники з податкового кредиту по податку на додану вартість, по взаємовідносинах з ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та ТОВ "Мармур ЛТД".

Реальність придбання ТОВ "Агенція безпеки "Ратибор" товарів і послуг підтверджується первинними документами, пов'язаними з господарською діяльністю позивача.

Отже, фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Крім того, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами, і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача - ТОВ "Константа-Інкорпорейтед" та ТОВ "Мармур ЛТД", як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстрований платниками податку на додану вартість, що також підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

До того ж, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат. Однак, таких обставин в ході розгляду даної справи встановлено не було.

При цьому законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправним й скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві №0006512230 від 14 травня 2013 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В.Вербицька

____ О.В.Муравйов