Ухвала суду № 38593806, 19.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" березня 2014 р. м. Київ К/9991/28176/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спільного Українсько-Англійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Інвест»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року

у справі № А18/600-07 (№22-а-18093/08)

за позовом Спільного українсько-англійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Інвест»

до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Спільне Українсько-Англійське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Інвест» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003412320/0 від 18 грудня 2006 року.

Постановою Господарського суду Київської області від 04 березня 2008 року позов було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ Київської області № 0003412320/0 від 18 грудня 2006 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Спільного Українсько-Англійського підприємства у формі ТОВ «Магістраль-Інвест» 3,40 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року постанову Господарського суду Київської області від 04 березня 2008 року було скасовано. Постановлено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 серпня 2011 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 06 лютого 2012 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02 серпня 2011 року було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2012 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Спільного Українсько-Англійського підприємства у формі ТОВ «Магістраль-Інвест».

В касаційній скарзі Спільне Українсько-Англійське підприємство у формі ТОВ «Магістраль-Інвест», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року та залишити в силі постанову Господарського суду Київської області від 04 березня 2008 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Бориспільська ОДПІ Київської області провела невиїзну позапланову перевірку Спільного Українсько-Англійського підприємства у формі ТОВ «Магістраль-Інвест» з питання правомірності виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 310399,00 грн., за результатами якої був складений акт № 619/23-2/31477856 від 18 грудня 2006 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з огляду на що сума 310399,00 грн. підлягає списанню як сума, заявлена в рахунок майбутніх правежів з терміном виникнення понад 1095 днів.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що сума переплати у розмірі 310399,00 грн. виникла в результаті заявленого підприємством в декларації з податку на додану вартість за грудень 2001 року відшкодування, в якій напрямком відшкодування було зазначено 100% зарахування в рахунок платежів з податку на додану вартість. З огляду на те, що протягом 1095 днів з моменту заявлення сума податку на додану вартість не була погашена податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість в наступних звітних періодах, то вказана сума підлягає зменшенню на підставі підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

18 грудня 2006 року Бориспільська ОДПІ Київської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003412320/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зменшила Спільному Українсько-Англійському підприємству у формі ТОВ «Магістраль-Інвест» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за грудень 2001 року на 310399,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством було визначено лише строк звернення із заявою про бюджетне відшкодування, в той час як граничний строк для здійснення зарахування в рахунок майбутніх платежів суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що переплата не підлягає поверненню, якщо вона виникла у термін 1095 днів до дня подання платником податку заяви на її повернення.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, огляду на наступне.

Порядок повернення надміру сплаченого податку на додану вартість було врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на дату подачі декларації) підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів із цього податку. Таке рішення платника податку відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Системне тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено граничні строки для подання заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування, і ця норма не встановлює строків, протягом яких здійснюється зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування шляхом зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних податкових періодів, якщо заява про таке відшкодування подана своєчасно.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Спільного Українсько-Англійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Інвест» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року скасувати, а постанову Господарського суду Київської області від 04 березня 2008 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна