Ухвала суду № 38593789, 08.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/800/4717/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року

по справі №2-а-16411/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Арєс» (надалі - ТОВ «Підприємство Арєс»)

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ДПС)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому ставить питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ДПС від 24.11.2011р. №0003591501.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012р., позовні вимоги було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ДПС від 24.11.2011р. №0003591501.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції, та прийняти у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, контролюючим органом була проведена камеральна перевірка податкової декларації ТОВ «Підприємство Арєс» з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011р., про що складено акт від 09.11.2011р. №5275/1501/34445921

За висновками вказаного акта перевірки встановлено, що платником у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011р. завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 945387,00грн.

На підставі зазначених висновків було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011р. №0003591501, яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011р. по декларації на прибуток за ІІ-й квартал 2011р.

Судами попередніх інстанцій установлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення слугували висновки відповідача, викладені у акті перевірки щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011р., оскільки позивачем неправомірно при обчисленні об'єкту оподаткування за І-й квартал 2011р. включено витрати не І-го кварталу 2011р. (тобто, витрати попередніх податкових періодів), чим порушено п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України.

Тобто, за висновками відповідача, з набранням чинності 01.01.2011р. ПК України, до складу ІІ-го кварталу 2011р. включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 р. з 2010 р.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не погодились із такими доводами контролюючого органу з огляду на таке.

Відповідно п. 54.3 ст. 53 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно п. 1 підр. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПК України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2010 р. норми п. 6.1 ст. 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 р. У I кварталі 2011р. сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010р., та збитки, які утворилися у 2011р., включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011р. та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 р.

Зазначене відповідає положенням п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно якого сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу. Починаючи з II кварталу 2011р. до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., застосовуються норми ПК України.

Згідно п. 3 підрозд. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України п. 150.1 ст. 150 цього ПК України застосовується у 2011р. з урахуванням такого, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. №1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно, зміст суб'єктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно - правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

Отже, приписи нового нормативно - правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно - правовими актами.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що п.3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містить заборони на врахування у 2011р. та 2012 р. збитків, які виникли до 01.01.11р., а тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Слід також зазначити, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ДПС під час розгляду даної справи не ставила під сумнів достовірність виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов