Ухвала суду № 38593771, 08.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/800/48640/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року

по справі №810/1112/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Калинівка Інвест» (надалі - ТОВ «Калинівка Інвест»)

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби (надалі - Броварська ОДПІ в Київській області ДПС)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому ставить питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ в Київській області ДПС від 16.10.2012р. №0000322202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013р., позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ в Київській області ДПС від 16.10.2012р. №0000322202.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції, та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Калинівка Інвест» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2010р., про що складено акт від 27.09.2012р. № 648/22-2/35125036.

За висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення позивачем п.6.1 ст.6 та п.22.4 ст.22, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення оподатковуваного прибутку за IV-й квартал 2010р., а саме, відповідач вказав завищення від'ємного значення оподаткованого прибутку за IV-й квартал 2010р. у зв'язку з включенням:

- відсотків за користування кредитом;

- суми від'ємного значення, яка складається з 20% збитків за 2008 рік за мінусом від'ємного значення за IV-й квартал 2008р. у зв'язку із завищенням валових витрат відповідно до акта перевірки від 04.02.2011р. №112/232/35125036.

На підставі зазначених висновків було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012р. №0000322202.

Щодо включенням позивачем до складу прибутку за IV-й квартал 2010р. відсотків за користування кредитом, слід зазначити наступне.

Так, згідно з п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Отже, обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на сплату відсотків за користування кредитом до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абз.1 п.58.1 ст.58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 86.10 ПК України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Судами попередніх інстанцій установлено, що між позивачем та АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» було укладено ряд договорів банківського кредитування, за умовами яких, відсоткова ставка плаваюча, суми відсотків щомісячно обчислювалися банком та надавалися ТОВ «Калинівка Інвест». Облікова інформація стосовно нарахованих відсотків наводиться на рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» та на рахунку 951 «Відсотки по кредитам».

На підтвердження виконання умов кредитних договорів в матеріалах справи наявні їх копії, довідки АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ», якими банк надавав інформацію з обліку розрахунків по відсоткам нарахованим ним по кредитних договорах за відповідні періоди, оборотно-сальдові відомості по рахунках, картки рахунків, аналізи рахунків, копії яких наявні в матеріалах справи.

Аналіз вказаних документів свідчить про те, що у зв'язку із застосуванням плаваючої ставки по кредитних договорах ТОВ «Калинівка Інвест» не могло бути надано розрахунків банківських відсотків з визначенням конкретної суми витрат по відсоткам за користування кредитом, що мали бути віднесені до рядку «Інші витрати» за ІІІ-й квартал 2010 року.

Крім того, в силу приписів п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств», обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на сплату відсотків за користування кредитом до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

В акті перевірки не встановлено порушення щодо віднесення до складу валових витрат підприємства сплату відсотків за користування кредитом з причин відсутності зв'язку з господарською діяльністю.

Між тим посилання податкового органу на те, що в попередньому акті перевірки позивача Броварською ОДПІ №112/232/35125036 від 04.02.2011р. не вказано скільки саме витрат по відсоткам за користування кредитом було віднесено до рядку 04.13 «Інші витрати» за ІІІ-й квартал 2010р. є необґрунтованими з огляду на положення п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, згідно яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про неправомірність висновків податкового органу про завищення позивачем валових витрат у зв'язку з включенням відсотків за користування кредитом у перевіреному періоді.

Стосовно встановлення проведеною перевіркою суми завищеного позивачем від'ємного значення оподаткованого прибутку за IV-й квартал 2010р. у зв'язку із включенням суми від'ємного значення, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з п.50.2 ст.50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідно до п. 6.1 ст.6 Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених п.22.4 ст.22 цього Закону, згідно положень якої у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Судами установлено, що згідно «Зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум податку на прибуток», де, зокрема, наведені показники уточнюючої декларації за 2008 рік, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування складає 20081738,00грн., показник від'ємного значення за IV-й квартал 2008 року встановлений у розмірі 295925,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Калинівка Інвест» задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування в уточнюючому розрахунку від 22.03.2011р. в сумі 3958640,00грн., проте додав цю суму до рядку 05.2 замість необхідного рядка 04.9, що фактично стало підставою для висновку контролюючого органу про завищення ТОВ «Калинівка Інвест» валових витрат за IV-й квартал 2010р. на суму коригування валових витрат в бік збільшення по рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки» в розмірі 3958640,00грн.

Однак, вказана методологічна помилка не впливає на суму об'єкта оподаткування того періоду, за який було подано уточнюючий розрахунок.

Крім того, факт наявності збитків, задекларованих у 2008 році та в сумі 20% віднесених до валових витрат встановлено в акті попередньої перевірки позивача №112/232/35125036 від 04.02.2011р.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність доводів відповідача в частині встановлення суми завищеного від'ємного значення оподаткованого прибутку за IV-й квартал 2010р. у зв'язку із включенням суми від'ємного значення у спірному розмірі.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов