Ухвала суду № 38593743, 08.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/800/52863/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року

по справі №0870/6308/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (надалі - ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2012 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому ставить питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС №0000060024 від 18.06.2012р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013р., позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції, та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» з питань правомірного декларування від'ємного значення за березень та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2012р., яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувались в період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р., про що складено акт від 08.06.2012р. №162/24/00186536.

За висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.3 ст.200 Податкового Кодексу України, п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, розділ V п.4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №1492, в результаті чого ПАТ ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2012 року на загальну суму ПДВ - 187618,00грн.

На підставі зазначених висновків було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000060024, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 187618,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 93809,00грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Трейдсплав» (постачальник) 26.10.2010р. було укладено договір поставки №11101280, предметом якого є передача у власність покупцю феросплавів та інших матеріалів на умовах СРТ (склад покупця). За умовами цього договору постачальник зобов'язаний при поставці товару направити покупцеві наступні документи: рахунок-фактуру, товаротранспортну накладну, сертифікат якості (паспорт) виробника чи інший подібний документ, податкову накладну.

На підтвердження виконання даного договору позивачем надано додаткові угоди, специфікацію, податкові накладні, прибуткові ордери, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості. Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями.

Так, відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі і з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Отже, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підсумовуючи викладене судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанції, що податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця у разі підтвердження фактичного здійснення господарської операції, на підставі якої видано таку податкову накладну.

Таким чином, оскільки припущення контролюючого органу про фіктивність поставки належними та допустимими доказами не доведена, наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні товару від ТОВ «Трейдсплав» відповідачем також не доведено, а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення про визначення зобов'язання з ПДВ за перевірений період є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов