Ухвала суду № 38593727, 01.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2014 р. м. Київ К/800/6415/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2014 року

у справі №812/8720/13-а

за позовом Державного підприємства «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними дій СДПІ з обслуговування ВПП у м.Луганську МГУ Міндоходів стосовно призначення та проведення документальної позапланової перевірки, внаслідок чого винесено податкове повідомлення-рішення №0000261501 від 01 жовтня 2013 року, яке ДП «ЛНВВК» також просить визнати протиправним та скасувати.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким позов задоволено частково. Скасоване податкове повідомлення-рішення СДПІ з обслуговування ВПП у м.Луганську МГУ Міндоходів №0000261501 від 01 жовтня 2013 року. В решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ДП «ЛНВВК» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, до СДПІ з обслуговування ВПП у м.Луганську МГУ Міндоходів надійшла податкова інформація від ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська щодо операцій з поставки товарів по ланцюгу постачання від ТОВ «Будзабезпечення» - ТОВ «Деметра» - ДП «ЛНВВК», які не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі цього відповідачем було направлено запит до ДП «ЛНВВК» про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Деметра».

Упродовж 10 робочих днів після отримання запиту позивач не надав відповідачу письмових пояснень та документального підтвердження, а відповів на запит листом лише 04.09.2013р., надавши не всі документи, які витребовувалися контролюючим органом.

12.09.2013р. відповідачем було винесено наказ №115 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «ЛНВВК», який було направлено на адресу позивача 13.09.2013р. та вручено 17.09.2013р.

Таким чином, доводи позивача про порушення відповідачем порядку призначення перевірки спростовано в судовому засіданні.

16.09.2013р. на підставі наказу від 12.09.2013р. №115 СДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП «ЛНВВК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємств за 1-й квартал 2011р. та податку на додану вартість за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. по взаємовідносинам з ТОВ «Деметра», за результатами якої складено акт від 17.09.2013р. №65/15-0/00187369, в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем норм пп.5.3.9 п.5.3 ст.5; п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено валові витрати. В результаті допущених порушень ДП «ЛНВВК» занижено суму податку на прибуток, яка підлягає сплаті до Державного бюджету.

Не погоджуючись з висновками вказаного акта перевірки, позивачем було подано письмові заперечення, але згідно відповіді податкового органу №3895/10/15-105 від 30.09.2013р. висновки акту залишено без змін.

На підставі вищевказаного акту перевірки №65/15-0/00187369 від 17.09.2013р., відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, в силу приписів ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підстава для бухгалтерського обліку господарських операцій - це первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В обґрунтування висновків про порушення ДП «ЛНВВК» вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковий орган послався на відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Деметра».

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було надано первинну документацію, на підставі якої підприємством було сформовано валові доходи й валові витрати та, відповідно, визначено суму податку на прибуток у податковій декларації за І квартал 2011р.

Так, 30.11.2010р. та 17.08.2010р. ДП «ЛНВВК» (покупець) та ТОВ «Деметра» (продавець) уклали договори №180/1/23.11/02 та №180/1/30.08 щодо купівлі - продажу товару ферохрому та ферромолібдену.

При цьому на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем було надано картки складського обліку матеріалів, прибуткові накладні, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, згідно Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання П-6, П-7 П-6 та П-7, двосторонній акт приймання-передачі продукції за якістю та/або кількістю складається лише у разі виявлення невідповідності якості/кількості супровідним документам, технічним вимогам, або іншим критеріям, як того вимагає п.16 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання за якістю» П-7.

Аналогічне положення зазначене у п.16 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення й товарів народного споживання за кількістю» П-6. Зазначені акти не складались за відсутності виявлення невідповідності отриманого товару якості/кількості супровідним документам, технічним вимогам, або іншим критеріям.

За умовами зазначених договорів продавець повинен передати покупцю товар, якість якого відповідає ГОСТ 4759-91.

Під час розгляду справи ДП «ЛНВВК» були надані результати хімічного аналізу, які містять висновок про відповідність хімічного складу отриманого товару зазначеного у договорі.

Відповідно до пп.20.1.2 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України для здійснення функцій отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у визначеному законодавством порядку довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою, про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у визначених законом підставах та порядку.

Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Дане положення врегульоване п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

В свою чергу пункт 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні визначає, що основними документами перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Разом з тим, відповідно до преамбули та розділу 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, дані правила регулюють правовідносини лише за участю перевізника - особи, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

Також вказані Правила перевезень не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Обов'язковість складання товарно-транспортних накладних при здійсненні перевезень вантажу автомобільним транспортом для власних потреб без залучення перевізника на договірних умовах не передбачено.

Поряд з цим, в силу приписів п.11.4 Правил перевезень оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник - вантажовідправник - повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою.

Крім того, згідно п.11.7 вказаних Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника/вантажовідправника, другий - передається водієм/експедитором вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, в разі потреби й печаткою або штампом, передаються перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої є обов'язковою для замовника - вантажовідправника, та перевізника, але ніяк для отримувача товару.

Окрім цього, вищезазначена норма поширюється й на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість.

За змістом вказаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

В даному випадку, контролюючим органом не було доведено факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято базуючись на припущеннях та необґрунтованих висновках.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без змін.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В.Вербицька

____ О.В.Муравйов