Ухвала суду № 38593643, 29.04.2014, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/4817/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Волкова С.Я.

Доповідач - Кабанченко О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Антоненко Н.О.,

Білич І.М.

при секретарі - Онищенко О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року

в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Національний Кредит», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Посилається на те, що справа була розглянута не повноважним суддею, судом проігноровано вимоги п. 6.12 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22 грудня 2010 року №3253/5. Наголошує на тому, що не існує виконавчого документу за яким ПАТ «Банк Національний кредит» присуджено передачу належної позивачу квартири АДРЕСА_1, а тому посилання у спірному свідоцтві на ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним.

В судове засідання апеляційного суду позивач не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 75)

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до акту від 19 липня 2013 року, складеного державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Власюк С.В. та затвердженого начальником ВДВС Ковальським М.Р., виданого на підставі протоколу № 11-0954/13 проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна (предмета іпотеки) від 18 червня 2013 року, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1595/12 від 7 листопада 2012 року Печерського районного суду м. Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є: кв. АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору дарування від 20 грудня 2004 року за реєстровим № 2165, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7, зареєстрованого 1 лютого 2005 року Київським МБТІ та записаного у реєстрову книгу № 176-194 за реєстровим № 33753, в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_8 перед ПАТ «Банк Національний Кредит» за кредитним договором № 32ф/2007/02-287/2-1 від 25 травня 2007 року в сумі 1 200 000,00 грн., вказаний предмет іпотеки придбано іпотекодержателем (стягувачем) ПАТ «Банк Національний Кредит» за початковою ціною у сумі 671 107,00 грн. шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна, оскільки за повідомленням ТОВ «Укрспецторг Групп» від 17 червня 2013 року в порядку абз.4 ст. 45 Закону України «Про іпотеку», п.7.1 Тимчасового положення про реалізацію нерухомого майна, затвердженого наказом МЮ України № 68/5 від 27 жовтня 1999 року, прилюдні торги визнані такими, що не відбулися, у зв'язку із відсутністю зареєстрованих покупців.

В акті зазначено, що про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу державним виконавцем винесено постанову, і даний акт є підставою для подальшого оформлення іпотекодержателем (стягувачем) ПАТ «Банк Національний Кредит» права власності на це майно.

Згідно свідоцтва від 27 серпня 2013 року за реєстровим № 2156, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_4, відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві 19 липня 2013 року Ковальським М.Р., ПАТ «Банк Національний Кредит» (ЄДРПОУ 20057663) на праві власності належить майно, що складається з: кв. АДРЕСА_1, яка складається з двох кімнат, загальною площею 51,40 кв.м., жилою площею 31,40 кв.м., вартістю 671 107,00 грн..

У вказаному свідоцтві також зазначено, що майно не реалізовано (торги не відбулися) і стягувач ПАТ «Банк Національний Кредит» виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 20 грудня 2004 року, за реєстровим № 2165 посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7, 1 лютого 2005 року зареєстрованого Київським МБТІ , записаного у реєстрову книгу № 176-194 за реєстровим № 33753.

27 серпня 2013 року та 13 січня 2014 року ПАТ «Банк Національний Кредит» звернувся до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_4 із заявами про внесення виправлень до свідоцтва, виданого 27 серпня 2013 року, на підставі яких до зазначеного свідоцтва із дотриманням вимог чинного законодавства нотаріусом були внесені виправлення.

Зокрема, нотаріусом були внесені виправлення у дату видачі свідоцтва, де було помилково зазначено рік «2012» замість «2013», та у дату посвідчення договору дарування, де було зазначено « 20 грудня 2012 року» замість «20 грудня 2004 року». (а.с. 20)

У грудні 2013 року позивач звернулася до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що текст нотаріально оформленого документа повинен бути викладений зрозуміло, чітко, грамотно, не повинен мати підчисток, з дотримання вимог чинного законодавства, проте їй незрозуміла дата посвідчення цього свідоцтва, що у свідоцтві є посилання на дату посвідчення договору дарування, при цьому у зазначену дату вона не приймала в дар квартири.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності, а саме з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення відповідачем вимог законодавства.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що дана справа була розглянута неповноважним суддею, яка раніше розглядала іншу справу, де брала участь позивач, а саме справи за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Національний Кредит» про визнання іпотечного договору недійсним, і у задоволенні позову було відмовлено, а заявлений з цих підстав відвід суддя сама незаконно відхилила, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки зазначені обставини не є відповідно до положень ст. ст. 20, 21 ЦПК України підставою для відводу судді, заява позивача про відвід була вирішена судом першої інстанції в порядку, встановленому ст. 24 ЦПК України ( а.с. 47-50).

Судова колегія не погоджується також з доводами скарги про те, що при вирішенні спору судом не було враховано п. 6.12 Правил ведення нотаріального діловодства, відповідно до яких текст нотаріально оформлюваного документа повинен бути викладений зрозуміло, чітко, грамотно, не повинен мати підчисток, з дотриманням вимог чинного законодавства. Як вбачається з виданого нотаріусом товариству «БанкНаціональний Кредит» свідоцтва від 27 серпня 2013 року, воно зазначеним вимогам Правил відповідає, виправлення до тексту свідоцтва внесенні у відповідності до п. 6. 13 вказаних Правил.

В апеляційній скарзі позивач також зазначає про те, що нотаріусом невірно було вказано, що свідоцтво видане на підставі ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», проте враховуючи положення п. 6.19 Правил ведення нотаріального діловодства, у даному випадку нотаріусом видано свідоцтво, яке за формою відповідає цій нотаріальній дії, а саме форму, яка була затверджена у роз'ясненнях Методичної ради з питань нотаріату при головному управлінні юстиції у Київській області 30 травня 2011 року.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відсутні підстави для визнання недійсним свідоцтва від 27 серпня 2013 року, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_4 про належність на праві власності ПАТ «Банк Національний Кредит» майна - кв. АДРЕСА_1, яке передано стягувачу в рахунок погашення боргу, оскільки не було реалізовано (торги не відбулися) і стягувач ПАТ «Банк Національний Кредит» виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_2,

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст.. ст.. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня

проголошення шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді