Рішення № 38593213, 07.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.05.14р. Справа № 904/1256/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап", м. Київ

до

відповідача-1: Фермерського господарства "Білогірський сокіл", смт Білогір'я Білогірського району Хмельницької області

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "Беріл", м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 222,93 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Кузьменко Н.О., довіреність № 8 від 08.01.2014 року, юрисконсульт

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача-1: Фермерського господарства "Білогірський сокіл", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "Беріл", про:

- стягнення з Фермерського господарства "Білогірський сокіл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап" основного боргу у сумі 4 340,00 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами у сумі 263,34 грн., пені у сумі 85,59 грн., штрафу у сумі 534,00 грн.;

- стягнення солідарно з Фермерського господарства "Білогірський сокіл" та Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "Беріл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап" частини основного боргу у сумі 1 000,00 грн.

Заявлені позивачем вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором купівлі-продажу № 901 від 10.01.2014 року та відповідачем-2, як поручителем, згідно укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 договору поруки від 10.01.2014 року щодо оплати поставленого позивачем товару, внаслідок щодо утворилась заборгованість відповідача-1 у сумі 4 340,00 грн., та виникла солідарна відповідальність відповідача-1 та відповідача-2 у розмірі 1 000,00 грн., та відповідно нараховані до стягнення штрафні санкції згідно умов наведеного договору купівлі-продажу у сумі 882,93 грн.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачу-1 відомо про наявність судового спору, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу-1, яке останній отримав 15.04.2014 року. Також відповідач-1 повідомлявся електронною поштою.

Додатково відповідач-1 був повідомлений позивачем про місце і час судового засідання, на підтвердження чого представник позивача надав фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист про направлення на адресу відповідача-1 ухвали від 03.04.2014 року у справі № 904/1256/14.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов відповідач-1 до суду не надав, заявою від 28.03.2014 року, яка надійшла до господарського суду 01.04.2014 року відповідач-2 повідомив, що визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап" у повному обсязі та просить розглянути справу без участі відповідача-2.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 03.04.2014 року на 16.04.2014 року та з 16.04.2014 року на 07.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду від 16.04.2014 року строк розгляду спору продовжений на 15 днів.

У судовому засіданні 07.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап" (продавець) та Фермерським господарством "Білогірський сокіл" (покупець) був укладений договір № 901 (далі - Договір) за умовами п. 1.1. якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію (далі - товар), що перерахована в рахунку-фактурі або специфікації, які складаються на кожну партію товару та є невід'ємними частинами цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору ціна на товар є договірною. Кількість та ціна, згідно письмової або усної заявки покупця, вказується в рахунку-фактурі або специфікації, є невід'ємними частинами цього Договору. Підтвердженням узгодження сторонами заявки покупця є підписання сторонами рахунка-фактури або специфікації.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що днем оплати вважається день фактичного зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 3.1. Договору продавець поставляє товар згідно з правилами Інкотермс 2000. Строк та умови поставки кожної партії товару вказуються у рахунку-фактурі або специфікації.

Право власності на товар переходить від продавця до покупця у момент фактичної передачі товару відповідно до умов поставки (п. 3.3. Договору).

Згідно п. 4.2. Договору розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця у повному обсязі, або частками протягом 3 (трьох) календарних днів з дня передачі товару.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу-1 товар на суму 5 340,00 грн. в підтвердження чого надав до суду копії видаткової накладної: № 26/2 від 10.01.2014 року на суму 5 340,00 грн.

Також, до наведених вище видаткової накладної позивач надав до суду належним чином завірену копію рахунку-фактури № 26/2 від 10.01.2014 року на суму 5 340,00 грн. та довіреність № 2 від 10.01.2014 року на отримання товару відповідачем-1 від позивача.

Зазначені видаткова накладна та рахунок-фактура підписані уповноваженими особами позивача та відповідача-1 та відповідно скріплені печатками підприємств.

Також на підтвердження заборгованості відповідача-1 позивач надав до суду копію акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 року по 27.02.2014 року, де кінцеве сальдо становить 5 340,00 грн.

Наведений акт звірки взаємних розрахунків підписаний уповноваженими особами позивача та відповідача-1, підписи скріплені печатками підприємств.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми заборгованості, оплати поставленого позивачем товару відповідач-1 не здійснив, відповідно позивач просить стягнути на свою користь з відповідача-1 основний борг у сумі 5 340,00 грн.

10.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап" (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Беріл" (далі - поручитель) був укладений договір поруки, відповідно до п. 1.1. якого: відповідно з даним договором поручитель зобов'язується частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань Фермерського господарства "Білогірський сокіл" (код ЄДРПОУ33707634, в подальшому іменується "Боржник") по договору купівлі-продажу № 901 від 10.01.2014 року, укладеному між кредитором та боржником (в подальшому іменується "Основний договір").

Відповідно до п. 2.3 договору поруки, строк виконання зобов'язання, забезпеченого даним договором, настає протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання поручителем відповідної вимоги.

Згідно до п 3.1. договору поруки відповідальність поручителя перед кредитором включає: зобов'язання оплатити суму боргу за основним договором (основне зобов'язання); зобов'язання відшкодувати кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням основного зобов'язання (зобов'язання з відшкодування шкоди); зобов'язання сплатити кредитору неустойку за порушення основного зобов'язання боржником (зобов'язання зі сплати неустойки); зобов'язання сплатити кредитору проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми у разі прострочення боржником виконання основного зобов'язання (зобов'язання зі сплати процентів за прострочення виконання).

Відповідальність поручителя перед кредитором у випадках передбачених п. 3.1. обмежується сплатою поручителем кредитору грошових коштів у розмірі 1 000, 00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.) (п. 3.2. договору поруки).

Згідно до п. 4.1. договору поруки поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього перед кредитором на умовах, в порядку та строки, що визначені в основному договорі.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань по основному договору (п. 6.1. договору поруки).

07.02.2014 року позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою про оплату протягом трьох календарних днів з моменту отримання даної вимоги на користь ТОВ торгової групи "Інтерпап" суму у розмірі 1000,00 грн. в рахунок часткового погашення боргу.

Того ж дня наведена вимога була отримана особисто директором ТОВ ТД "Беріл" Драганчук О.Л. про що свідчить напис на вимозі засвідчений печаткою відповідача-2.

Однак, вимога залишилася без виконання.

Відповідач-1 поставлений позивачем товар не оплатив, відповідач-2 свої зобов'язання за договором поруки щодо солідарної відповідальності відповідача-1 та відповідача-2 за договором купівлі-продажу № 901 від 10.01.2014 року не виконав, внаслідок чого утворилася основна заборгованість відповідача-1 у сумі 5 340,00 грн., з яких 1 000,00 грн. - солідарна заборгованість відповідача-1 та відповідача-2, що і є причиною спору.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, 07.05.2014 року позивач подав до господарського суду клопотання про припинення провадження в частині позовних вимог у зв'язку з тим, що відповідач-1 здійснив оплату основної заборгованості у розмірі 5 340,00 грн. В підтвердження даної обставини позивач надав копію платіжного доручення № 105 від 10.04.2014 року у сумі 5 340,00 грн.

За наведених обставин позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 5 340,00грн. та стягнути з відповідача-1 на свою користь лише штрафні санкції, а саме: проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 263,34 грн., пеню у сумі 85,59 грн. та штраф у сумі 534,00 грн., загалом на суму 882,93 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 5 340,00 грн. з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із доданого позивачем платіжного доручення № 105 від 10.04.2014 року у сумі 5 340,00 грн. Фермерське господарство "Білогірський сокіл" оплатило основний борг у повному обсязі розміром 5 340,00 грн. після звернення позивача з позовом до суду.

За наведеного, провадження у справі щодо стягнення основного боргу у розмірі 5 340,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

За умовами п. 9.2. Договору у разі порушення строків оплати товару покупець виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача-1 пеню за період з 14.01.2014 року по 27.02.2014 року у сумі 85,59 грн.

Судом перевірений розрахунок нарахування пені та встановлена його правильність, відповідно вимога про стягнення з відповідача-1 пені підлягає задоволенню у повному обсязі за період з 14.01.2014 року по 27.02.2014 року у сумі 85,59 грн.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанова Вищого господарського суду України від 16.06.2012 у справі №06/5026/1052/2011).

Згідно п. 9.2. Договору за прострочення оплати понад двадцять п'ять днів покупцем додатково стягується штраф у розмірі десяти відсотків від вартості неоплаченого товару.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача-1 штраф за період з 14.01.2014 року по 27.02.2014 року у сумі 534,00 грн.

Судом перевірений розрахунок нарахування штрафу та встановлена його правильність, відповідно вимога про стягнення з відповідача-1 штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 534,00 грн.

Частиною 3 статті 692 ЦК України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 4.5. Договору у разі прострочення оплати поставленого товару, покупець зобов'язаний сплатити його повну вартість, а також сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 40 (сорок) % річних від суми заборгованості.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача-1 на свою користь відсотки за користування чужими грошовими коштами у сумі 263,34 грн.

Судом перевірений розрахунок нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами та встановлена його правильність, відповідно вимога про стягнення з відповідача-1 відсотків за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню у повному обсязі за період з 14.01.2014 року по 27.02.2014 року у сумі 263,34 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар. Неналежним виконанням обов'язку щодо оплати продукції відповідач порушував права позивача, що має наслідком стягнення штрафних санкцій та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з відповідача-1 підлягає стягненню 882,93 грн. (пеня у розмірі 85,59 грн., штраф у розмірі 534,00 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 263,34 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України": частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Судом встановлено, що причиною виникнення спору є неправильні дії саме відповідача-1, а тому з відповідача-1 підлягає стягненню судовий збір (включаючи судовий збір пропорційно розміру позовних вимог у сумі 5 340,00 грн., провадження стосовно стягнення яких припинено) у загальному розмірі 1 827,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, ст. 82-85, 115-116, 193, 265 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Провадження у справі в частині стягнення з Фермерського господарства "Білогірський сокіл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап" основного боргу у сумі 4 340,00 грн. та стягнення солідарно з Фермерського господарства "Білогірський сокіл" та Товариства з обмеженою відповідальністю торговий дім "Беріл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап" частини основного боргу у сумі 1 000,00 грн. - припинити.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Білогірський сокіл" (30200, Хмельницька область, Білогірський район, смт. Білогір'я, вул. Ломоносова, буд. 15а, ідентифікаційний код 33707634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгова група "Інтерпап" (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 8, літера А, офіс 291 ідентифікаційний код 35137937) пеню у розмірі 85,59 грн., штраф у розмірі 534,00 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 263,34 грн. та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 08.05.2014 року.

Суддя О.М. Крижний