Рішення № 38592715, 29.04.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р.Справа № 916/538/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.М. Ільєвій

за участю представників:

від прокуратури - Котюх С.А.,

від позивачів:

1) Міністерства інфраструктури України - Моісєєв Д.А.,

2) ДП „Іллічівський морський торговельний порт" - Моісєєв Д.А.,

від відповідача - Перова К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законі у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднання „Одесаагрогаз" про стягнення 225 103,29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Іллічівський прокурор з нагляду за додержанням законі у транспортній сфері звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднання „Одесаагрогаз" про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання робіт за договором підряду № 1161-0 від 27.12.2012 р. у розмірі 225 103,29 грн., у т.ч. пені у розмірі 143 495,60 грн., штрафу у розмірі 111 607,69 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

27.12.2012 р. між ДП „Іллічівський морський торговельний порт" та ТОВ „Об'єднання „Одесаагрогаз" було укладено договір підряду № 1161-0, у відповідності до умов якого позивач - ДП „ІМТП" як замовник доручив, а відповідач як підрядник прийняв на себе зобов'язання по виконанню робіт по газопостачанню 40-квартирного житлового будинку, розташованого за адресою м. Іллічівськ, вул. Паркова, 22А. Як вказує прокурор, всі роботи повинні були виконуватись у відповідності до проектної документації „Газопостачання житлового будинку на 40 квартир по вулиці Парковій, 22А", яка була розроблена ТОВ „Спецмонтаж".

В п. 4.1 розділу 4 договору підряду № 1161-0 „Вартість робіт. Порядок розрахунків" встановлена загальна вартість виконаних робіт за договором в розмірі 1594395,60 грн., в т.ч. ПДВ - 265732,60 грн. Вищезазначена вартість включає в себе окрім плати за виконані роботи також і відшкодування всіх затрат підрядника - ТОВ „Об'єднання Одесаагрогаз".

Так, прокурор зазначає, що у відповідності до п. 4.4. договору замовником - ДП „ІМТП" проведено попередню оплату в розмірі 50% від вартості робіт для закупівлі матеріалів, необхідних для виконання робіт, передбачених договором підряду № 1161-0, яка становить 797197,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2568 від 28.12.2012 року.

Згідно до п. 2.2.1. договору підрядник зобов'язаний виконати роботи у відповідності до проектної документації, будівничим нормам та правилам до 30 травня 2013 року, з дати перерахування авансу на розрахунковий рахунок підрядника.

Однак, за ствердженнями прокурора, роботи по газопостачанню фактично були виконані відповідачем в серпні 2013 року, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт. Таким чином, підрядником було прострочено виконання робіт на три місяця.

Відповідно до п. 5.3. договору за прострочення строку виконання робіт підрядник виплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від загальної суми договору, та за прострочення більше тридцяти днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної загальної суми.

Таким чином, прокурор вказує, що сума пені за прострочення строку виконання робіт складає 143495,60 грн. (0,1% х 1594395,60 грн. х 90 дн.), а сума штрафу за прострочення виконання робіт складає 111607,69 грн. (7% х 1594395,60 грн.), що разом складає 255103,29 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.02.2014 р. позовну заяву Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законі у транспортній сфері прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 916/538/14 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Позивач - Міністерство інфраструктури України позовні вимоги прокурора підтримує, про що зазначено у письмових поясненнях по справі (а.с. 68-71).

Позивач - ДП „Іллічівський морський торговельний порт" також повністю підтримує позовні вимоги, про що зазначено у письмових поясненнях по справі (а.с. 78-80).

Відповідач у запереченнях на позов (а.с. 53-55) зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими і безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись при цьому, що прострочення виконання зобов'язання по договору підряду № 1161-0 від 27.12.2012 р. відбулось не з провини ТОВ „Об'єднання Одесаагрогаз", а у зв'язку з тим, що проектна документація по газифікації житлового будинку на 40 квартир в м. Іллічівськ, вул. Паркова, 22-А, яка на замовлення позивача була розроблена ТОВ „Спецмонтаж" та узгоджена ІУЕГГ ПАТ „Одесагаз", потребувала корегування. Зокрема, відповідач вказує, що у квітні-травні 2013 р. роботи по виконанню умов договору було зупинено у зв'язку з тим, що власник земельної ділянки, по якій було запроектовано проведення газових труб, заборонив проведення жодних робіт на належній їй території, про що відповідач одразу повідомив позивача. Після отримання від представника ДП „ІМТП" відкоригованого проекту відповідач розпочав роботи та виконав їх відповідно до умов додаткової угоди, а саме до 31.07.2013 р. Відтак, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

27.12.2012 р. між Державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Об'єднання Одесаагрогаз" (підрядник) було укладено договір підряду на виконання робіт № 1161-0 (а.с. 14-15), відповідно до п. 1.1 якого Порт як замовник доручає, а відповідач як підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт для газопостачання 40-квартирного житлового будинку за адресою: вул. Паркова, 22а, в м. Іллічівськ, у відповідності до проектної документації „Газопостачання житлового будинку на 40 квартир по вул. Паркова, 22а", розробленої ТОВ „Спецмонтаж".

Права та обов'язки сторін за договором визначені в розділі 2. Так, згідно п. 2.2.1., 2.2.4. вказаного розділу договору підрядник зобов'язаний виконати роботи у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами та правилами до 30 травня 2013 року, з дати перерахування авансу на розрахунковий рахунок підрядника, а також здати виконані роботи замовнику по акту приймання виконаних робіт.

В свою чергу згідно п. 2.1.5., 2.1.6 договору Порт як підрядник зобов'язаний прийняти виконані підрядником роботи по акту приймання виконаних робіт (типова форма КБ-2в), а також оплачувати виконуємі роботи в у строки і порядку, визначені цим договором.

Загальна вартість виконуємих по договору робіт передбачена в п. 4.1. розділу 4 договору № 1161-0 та складає 1594395,60 грн., в т.ч. ПДВ - 265732,60 грн. (включає в себе плату за виконані роботи та відшкодування всіх витрат підрядника). При цьому загальна вартість робіт по цьому договору визначена в договірній ціні, яка являється невід'ємною частиною договору.

В п. 4.4. договору передбачено, що замовник здійснює попередню оплату в розмірі 50% вартості робіт для закупівлі матеріалів, необхідних для виконання робіт, передбачених даним договором. При цьому оплату виконаних робіт замовник здійснює впродовж 20 банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт на підставі отриманого рахунку на оплату, виставленого підрядником (п. 4.5 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін і діє до повного і остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань по договору.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, укладений між сторонами по справі договір підряду є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Також за приписами ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

В силу положень ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Положеннями ст.ст. 843, 844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Так, сторонами по договору підряду № 1161-0 було погоджено договірну ціну на виконання робіт з газопостачання 40-квартиного житлового будинку в м. Іллічівськ, по вул. Паркова, 22-А (а.с. 16-17).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 р. ДП „ІМТП" було здійснено попередню оплату в розмірі 50% від вартості робіт для закупівлі матеріалів, необхідних для виконання робіт, передбачених договором підряду № 1161-0, в сумі 797197,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2568 від 28.12.2012 року (а.с. 49). В свою чергу, як випливає зі змісту договору, відповідач з вказаного моменту мав розпочати виконання робіт за спірним договором та закінчити їх виконання до 30 травня 2013 року.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим з наявних в матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року і серпень 2013 року (а.с. 19-44, 46-48) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року і серпень 2013 року (а.с. 18, 45) вбачається, що обумовлені договором підряду № 1161-0 роботи були проведені у повному обсязі відповідачем та закінчені у серпні 2013 року.

Відтак, прокурор і позивачі стверджують, що виконання робіт було прострочено підрядником на три місяця, що є порушенням умов договору.

В свою чергу відповідач, заперечуючи проти вказаних доводів прокурора і позивачів, посилається на те, що прострочення виконання зобов'язання по договору підряду № 1161-0 від 27.12.2012 р. відбулось не з провини ТОВ „Об'єднання Одесаагрогаз", а у зв'язку з тим, що проектна документація по газифікації житлового будинку на 40 квартир в м. Іллічівськ, вул. Паркова, 22-А, яка на замовлення позивача була розроблена ТОВ „Спецмонтаж" та узгоджена ІУЕГГ ПАТ „Одесагаз", потребувала корегування. Зокрема, відповідач зазначив, що у квітні-травні 2013 р. роботи по виконанню умов договору було зупинено у зв'язку з тим, що Романюк Л.К. - власник земельної ділянки, по якій було запроектовано проведення газових труб, заборонив проведення жодних робіт на належній їй території, про що відповідач одразу повідомив позивача. Після отримання від представника ДП „ІМТП" відкоригованого проекту відповідач розпочав роботи та виконав їх відповідно до умов додаткової угоди, а саме до 31.07.2013 р.

Між тим з наявної в матеріалах справи копії робочого проекту не вбачається будь-яких корегувань до вказаного проекту. Більш того, крім копії листа-звернення Романюк Л.К. № 300 від 04.04.2013 р. до Іллічівського управління експлуатації газового господарства ПАТ „Одесагаз" (а.с. 75) в матеріалах справи відсутні докази наявності у заявника будь-яких прав земельної ділянки, на якій проводились роботи по газопостачанню 40-квартирного житлового будинку по вул. Паркова, 22а, в м. Іллічівськ, а також докази будь-якого реагування з боку контролюючих органів у цій сфері щодо зупинення проведення робіт.

Відтак, на думку суду, наведені відповідачем доводи не є підставою для зупинення проведення обумовлених спірним договором підряду робіт.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача щодо закінчення робіт у строк до 31.07.2013 р. відповідно до умов додаткової угоди, оскільки докази укладення сторонами договору підряду № 1161-0 додаткових угод щодо зміни строків проведення робіт в матеріалах справи відсутні. Інші наявні в матеріалах справи докази, які надані відповідачем, вказаних висновків суду не спростовують, а тому до уваги не приймаються.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, факт прострочення виконання відповідачем обумовлених договором підряду № 1161-0 робіт останній не спростував, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість доводів прокурора.

В розділі 5 договору підряду № 1161-0 передбачена відповідальність сторін за порушення зобов'язань за договором.

Так, у зв'язку з допущенням порушень умов договору позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції на підставі п. 5.3 договору підряду № 1161-0, відповідно до якого за прострочку строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення від загальної суми договору, а за прострочення більше тридцяти днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної загальної суми.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачає частина 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Ч. 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Наразі слід зазначити, що загальна сума договору (яка є одночасно загальною вартістю несвоєчасно виконаних робіт по договору) становить 1594395,60 грн. (п. 4.1 договору).

Отже, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем робіт за договором підряду № 1161-0 від 27.12.2012 р., а саме: прострочкою у 90 календарних днів (з 31.05.2013 р. по серпень 2013 р. - згідно актів прийняття робіт за серпень, що підписано в останній день вказаного періоду виконання робіт), позивачем було нараховано відповідачу пеню в розмірі 143495,60 грн. (1594395,60 грн. х 0,1/100 х 90 дн.) та штраф у розмірі 111607,69 грн. (1594395,60 грн. х 7%), що разом становить 255103,29 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає цілком правомірними вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь Порту вказаної суми штрафних санкцій у розмірі 255103,29 грн., адже відповідачем не були виконані своєчасно зобов'язання згідно договору підряду № 1161-0 від 27.12.2012 р., що не спростовано відповідачем.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно додатку 1 "Перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури" до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2011 р. N 265-р "Питання управління Міністерством інфраструктури об'єктами державної власності", Загальних положень та пункту 4.2. Статуту Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України (правонаступник Міністерство інфраструктури України) від 04.06.2008 р. N 672, майно ДП "ІМТП" є державною власністю і належить йому на праві господарського відання.

Згідно з абзацом 2 пункту 1, підпунктами 5.5, 5.8 пункту 5 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом Президента України від .2.05.2011 N 581/2011, Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики, зокрема у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сфері використання повітряного простору України, яке з метою організації своєї діяльності здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур; здійснює претензійно-позовну роботу, звертається до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів, а також інтересів держави у відповідних сферах.

Так, відповідно до чинного законодавства вказане Міністерство управляє державним майном, здійснює контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного підприємствам державного майна, до яких відноситься ДП „Іллічівський морський торговельний порт".

Отже, Міністерство інфраструктури України є уповноваженим державою органом виконавчої влади у відповідних правовідносинах, що в свою чергу обумовило звернення прокурора із заявленим позовом про захист інтересів держави, від імені якої виступає зазначене Міністерство оборони України в особі ДП „Іллічівський морський торговельний порт".

Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. „Про судовий збір" (зі змінами із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява, тобто на момент подачі позову у 2014 році - 1218 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У зв'язку з тим, що рішення відбулось на користь держави в особі позивача, що звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за поданий прокурором позов майнового характеру покладаються на відповідача в сумі 5102,07 грн. (225103,29 грн. х 2%).

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Іллічівського прокурора з нагляду за додержанням законі у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднання „Одесаагрогаз" про стягнення 225103,29 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднання „Одесаагрогаз" (65037, Одеська область, Овідіопольський район, ж/м „Червоний Хутір", вул. Лабораторна, 1; код ЄДРПОУ 13891526) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672; р/р 26009114761 в ПАТ „Марфін банк", МФО 328168) 255103/двісті п'ятдесят п'ять тисяч сто три/грн. 29 коп. штрафних санкцій.

3. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Об'єднання „Одесаагрогаз" (65037, Одеська область, Овідіопольський район, ж/м „Червоний Хутір", вул. Лабораторна, 1; код ЄДРПОУ 13891526) на користь державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, рахунок № 31210206783008, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 5102/п'ять тисяч сто дві/грн. 07 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2014 р.

Суддя Петров В.С.