Постанова № 38592670, 07.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2014 року 13:40 № 826/3622/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання нечинними та скасування припису і постанови, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Енергетичний завод «Енергетик» (далі - позивач, ПАТ «ЕЗ «Енергетик») до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція) про визнання нечинними та скасування припису від 13.02.2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови № 96/14/7/26-29/2802/02/4 від 28.02.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що твердження відповідача про порушення ним приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» при експлуатації офісно-виробничого приміщення та приміщення трансформаторних підстанцій без введення їх в експлуатацію є безпідставними та необґрунтованими, а оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

Крім того, позивач не погоджується з тим, що Інспекцією віднесено вказані об'єкти до V категорії складності.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та розглядати справу без участі представника Інспекції.

Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог відповідач зазначив, що позивачем в порушення норм законодавства експлуатуються закінчені будівництвом об'єкти, які не прийняті в експлуатацію.

Крім того, відповідач зазначив, що виходячи з того, що об'єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону «Про об'єкти підвищеної небезпеки» несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити до категорії складності згідно з Порядком віднесення об'єктів будівництва до V категорії складності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ПАТ «ЕЗ «Енергетик» зареєстроване Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією 01.06.1999 р. за № 10651200000000525, код в ЄДРПОУ - 24742491. Згідно установчих документів місцезнаходження підприємства: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі звернення приватного підприємства «Лазуріт-К» від 10.12.2013 р. № 10/12 посадовою особою Інспекції у присутності головного інженера Оніщука Ю.В. та провідного інженера Зінчука М.Д. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПАТ «ЕЗ «Енергетик» на вул. Бориспільська, 9 у Дарницькому районі м. Києва на об'єкті будівництва «Офісно-виробничі приміщення (частина корпуса № 2а) та приміщення трансформаторних підстанцій (частини приміщень № 2, № 15, № 40 та приміщення № 63), загальною площею понад 5000 кв.м.», за результатами якої складено акт від 13.02.2014 р.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що офісно-виробничі приміщення (частина корпуса № 2а) та приміщення трансформаторних підстанцій (частини приміщень № 2, № 15, № 40 та приміщення № 63) на вул. Бориспільській, 9 у Дарницькому районі м. Києва експлуатує ПАТ «ЕЗ «Енергетик» без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 р.

Крім того, Інспекцією встановлено, що зазначений об'єкт відповідно до «Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 р. № 808, ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДВН В. 1.2-14:2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» відноситься до V категорії складності.

За результатами перевірки Інспекцією видано припис від 13.02.2014 р. з вимогою заборонити експлуатацію зазначеного об'єкту та у термін до 28.03.2014 р. усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку, а також складено протокол від 13.02.2014 р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

На підставі вищезазначених матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Алєксєєнком І.О. на позивача накладено штраф згідно з абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» шляхом винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.02.2014 р. № 96/14/7/26-29/2802/02/4.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. № 549 утворено територіальний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 р. № 22 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.

Обов'язок Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві щодо контролю за забудовою та використанням територій направлено на захист інтересів держави, а саме перевіряти відповідність будівельних робіт вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та технічним умовам.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VІ встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553.

Відповідно до п. 3 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Згідно з п.п. 5, 7 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктом 12 Порядку № 553 встановлено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем експлуатуються закінчені будівництвом об'єкти нерухомого майна V категорії складності без прийняття їх в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

В спростування даних висновків, позивач посилається на те, що вищевказані об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, в тому числі, приміщення корпусів 2-2а (Літери Э, Ю, Я) загальною площею 4705,40 кв.м., корпус 63 (Літера Щ) загальною площею 691,70 кв.м., ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера Ш) загальною площею 129,10 кв.м., ТП 1662 приміщення корпусу 40 (Літера Ч) загальною площею 171,40 кв.м. передані позивачу у власність від Фонду державного майна України на підставі «Переліку нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству» згідно з наказом про створення відкритого акціонерного товариства від 22.04.1999 р. № 156.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 344096, до Державного реєстру були внесені зміни стосовно зміни найменування юридичної особи, а саме заміни з відкритого акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» на приватне акціонерне товариство «Енергетичний завод «Енергетик».

На підтвердження того, що ПАТ «ЕЗ «Енергетик» є власником вищезазначених об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 позивач надав свідоцтво про право власності майнового комплексу, виданого Київською міською державною адміністрацією 30.05.2003 р. серії МК № 010007232.

Як зазначив позивач, про побудову об'єктів нерухомого майна, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9 свідчить складений Київським міським бюро технічної інвентаризації технічний паспорт від 21.07.2008 р. № 910, а введення в експлуатацію об'єктів відбулося у порядку вимог законодавства, яке діяло на той момент.

Однак, у позивача вказані документи щодо введення вищезазначених приміщень в експлуатацію відсутні, до суду підтверджуючі документи позивачем також не надано. Крім того, позивач особисто не заперечує той факт, що документи про прийняття в експлуатацію вищевказаних приміщень на час проведення перевірки у нього були відсутні.

Позивач надав лише копію акту про здачу в експлуатацію робочою комісією закінченого будівництвом приміщення в корпусі 2а від 16.12.1986 р. № 42.

Стосовно інших приміщень, як з'ясовано судом, позивач звернувся з листом від 12.03.2014 р. № 113 до проектанта об'єктів нерухомого майна - Державного підприємства «Дніпровський проектний інститут м. Дніпропетровська» про надання засвідчених копій оспорюваних актів про введення в експлуатацію.

Однак, на час розгляду справи відповіді та належних доказів не надано, а тому з урахуванням викладеного та встановлених обставин у справі судом встановлено, що позивачем експлуатуються закінчені будівництвом об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, в тому числі, приміщення корпусів 2-2а (Літери Э, Ю, Я) загальною площею 4705,40 кв.м., корпус 63 (Літера Щ) загальною площею 691,70 кв.м., ТП 3077 приміщення корпусу 15а (Літера Ш) загальною площею 129,10 кв.м., ТП 1662 приміщення корпусу 40 (Літера Ч) загальною площею 171,40 кв.м. без прийняття їх в експлуатацію, без відповідних документів, що свідчить про порушення вимог ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Посилання позивача на те, що право власності на вказані об'єкти нерухомого майна перейшло до нього на підставі свідоцтва про права власності у 2003 році та відповідно до наданого Фондом державного майна України переліку нерухомого майна, що передається у власність товариству судом не береться до уваги, оскільки позивач є власником вказаних нежитлових приміщень, а тому несе відповідальність у відповідності до положень чинного законодавства за безпечну експлуатацію приміщень, в тому числі, трансформаторних підстанцій.

Відповідно до п. 12 Порядку № 461 експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Аналогічну норму містить і Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема ч. 8 ст. 39, відповідно до якої експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Окрім того, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджує, що оскільки неправильно віднесено об'єкт будівництва до відповідної категорії складності, Інспекцією неправомірно накладено штраф на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що об'єкт будівництва складається з офісно-виробничого приміщення (частина корпуса № 2а) та приміщень трансформаторних підстанцій (частини приміщень № 2, № 15, № 40 та приміщення № 63).

Порядок визначення категорії складності (відповідальності) об'єктів будівництва здійснюється відповідно до статті 32 «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

При визначенні категорії складності вказаних об'єктів нерухомого майна (офісно-виробничі приміщення (частина корпуса № 2а) та приміщення трансформаторних підстанцій (частини приміщень № 2, № 15, № 40 та приміщення № 63), відповідач виходив, зокрема, із положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 р. № 808 « Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДВН В. 1.2-14:2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», та відніс об'єкт будівництва до V категорії складності.

Відповідно до п.7 вказаного Порядку визначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Юридичні та фізичні особи, які беруть участь у визначенні категорії складності об'єктів будівництва, несуть відповідно до закону відповідальність за порушення вимог цього Порядку (п.8 Порядку № 557).

В обґрунтування позовних вимог, позивач надав суду оригінал висновку експерта товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Монтаж-Буд» від 07.04.2014 р. «Призначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єкту будівництва», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.

Зі змісту вказаного висновку вбачається, що категорія складності визначена для приміщень корпусів №2а, №2, №15, № 40, №63 та об'єкта будівництва в цілому.

В результаті проведених розрахунків та характеристик, експертом на підставі ДВН В.1.2-14:2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН А.2.2-3:2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», зроблено наступний висновок, виходячи з того, що найвищою характеристикою для адміністративно-виробничого комплексу, який складається з одного окремо розташованого офісно-виробничого приміщення (частина корпусу № 2а), та чотирьох трансформаторних підстанцій (приміщення корпусу №2, №15, №40 та приміщення №63), є «Можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті» та «Обсяг можливого економічного збитку» зазначений об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2. При цьому відповідно до наведених розрахунків за критеріями таблиці А.1, ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», комплекс у цілому належить до ПІ категорії складності.

Однак, судом не береться до уваги даний доказ, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вказаний висновок отриманий позивачем лише в ході судового розгляду справи, а перевірка проведена ще у лютому 2014 року.

Позивач, всупереч нормам чинного законодавства, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту експлуатації вищевказаних приміщень за наявності документів, які дають право експлуатації приміщень, що належать йому на праві власності, у відповідності до вимог законодавства, а відтак суд приходить до висновку, що перевіркою достовірно виявлено порушення, вчинені позивачем та правомірно застосовано до нього відповідальність у сфері містобудівної діяльності у вигляді постанови.

Крім того, як уже зазначалось, позивачем не заперечується той факт, що у нього на час проведення перевірки були відсутні документи щодо введення об'єктів нерухомого майна в експлуатацію та на час розгляду справи їх не отримував і суду не надав.

Таким чином, зважаючи на все вищенаведене в сукупності, враховуючи, що судом встановлено правомірність дій щодо проведення перевірки позивача та прийняття оскаржуваних рішень, з урахуванням всіх обставин справи та за виявлені перевіркою порушення, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повністю довів правомірність вчинення ним дій щодо винесення оскаржуваних рішень.

Водночас, твердження позивача без належних та допустимих доказів не спростовують встановленого відповідачем факту вчиненого порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Згідно положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Енергетичний завод «Енергетик» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко