Вирок № 38592462, 08.05.2014, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/993/14-к

Провадження № 1-кп/626/108/2014

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

08 травня 2014 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ДУДЧЕНКА В.О.,

при секретарі: Зінченко Л.В.,

за участю прокурора: ЗЕЛЕНЬКОВА О.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Красноград кримінальне провадження №12014220350000262 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Красноград Харківської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, одруженого, в силу ст.89 КК України раніше не судимий,

- у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2014 року близько 11.00 годин ОСОБА_1 знаходячись в гаражі, який розташований за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів для особистого вживання без мети збуту, виробив за допомогою макового насіння, розчинника, оцета і пігулок, саморобний наркотик, частину якого вжив, а залишок помістив у полімерну пляшку об'ємом 527,0 мл., який залишив зберігати в гаражі.

07 квітня 2014 року близько 11год. 50хв. співробітниками міліції Красноградського РВ ГУ МВС України в Харківській області під час проведення огляду місця мешкання ОСОБА_1 за вищевказаною адресою в гаражі була виявлена та вилучена полімерна пляшка об'ємом 527,0 мл., в якій знаходилась прозора рідина, коричневого кольору, яка згідно висновку судово -хімічної експертизи НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області за № 702 від 17.04.2014 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом -концентрат з макової соломи, масою у перерахунку на суху речовину складає -1,6759 грам.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

24 квітня 2014 року між підозрюваним ОСОБА_1 та в.о. прокурора Красноградського району була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України та разом з обвинувальним актом направлена до суду.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у незаконному виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Поряд з цим, згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.309 КК України та узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінальне правопорушення, у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила діючого КПК України та КК України, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.309 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, потерпілих по справі немає.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє права передбачені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст.65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженої ними міри та виду покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 від 24.04.2014р. і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.

Питання щодо речових доказів по справі, вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Витрати за проведення експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням - відсутній.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст.ст.314, 469, 472-475 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 квітня 2014 року, укладену між в.о. прокурора та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 850(вісімсот п'ятдесят)грн.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази по справі - полімерну пляшку, вилучену 07.04.2014 року під час проведення огляду місця проживання ОСОБА_1, що зберігається в камері схову ВРЗ УМЗ ГУМВС України в Харківській області - знищити.

Витрати за проведення судово-хімічної експертизи №702 від 17.04.2014 в сумі 368 грн. 94 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави(код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя