Рішення № 38591126, 05.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/18/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2014 Справа № 908/550/14

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Коцар А.О.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Севастьянов Р.Ю., довіреність б/н від 16.01.2014р.; Довгий В.В., довіреність б/н від 17.02.2014р. - після перерви 25.04.2014р. не з'явився

від відповідача за первісним позовом: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 - особисто, паспорт; ОСОБА_4, довіреність №340 від 14.04.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За первісним позовом Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України, м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя

про стягнення 79768,78 грн.

За зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Запоріжжя

до Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України, м. Запоріжжя

про стягнення 143 430 грн. та зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 шляхом підключення електропостачання та водопостачання до орендованого приміщення.

ВСТАНОВИВ:

25.02.2014р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулась Запорізька радіотехнічна школа Товариства сприяння обороні України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 83913, 76 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те що 01.08.2012р. між Запорізькою радіотехнічною школою Товариства сприяння обороні України та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 211, 2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує належним чином, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 81 913, 76 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 81 913, 76 грн., з яких:

- 79 525, 46 грн. - сума основного боргу;

- 1643, 76 грн. - сума пені;

- 379, 32 грн. - сума 3% річних;

- 365, 22 грн. - сума втрат від інфляції.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір за подання позову та витрати на оплату послуг адвоката.

25.02.2014р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 25.02.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/550/14 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/18/14. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 12.03.2014р. о/об 12 год. 00 хв.

12.03.2014р. через канцелярію господарського суду Запорізької області представником позивача надано до суду, на виконання ухвали від 25.02.2014р. по справі № 908/550/14, витребувані судом документи.

12.03.2014р. відповідач через канцелярію господарського суду Запорізької області на виконання ухвали суду від 25.02.2014 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову зазначивши, що в нього відсутня заборгованість, оскільки ним були зроблені поліпшення стану орендованого майна на загальну суму 87430 грн., що відображено в акті передання орендованого приміщення від 01.08.2012р., який є невід'ємною частиною договору та який підписаний повноваженими представниками з обох сторін та скріплений печатками. Відповідач вказує, що відповідно до умов п. 6.1, 6.3 договору в разі, якщо зроблені орендарем поліпшення не можуть бути відокремлені без пошкодження орендованого приміщення, орендар має право на відшкодування їхньої вартості або зарахування їхньої вартості в рахунок орендної плати. Проте, відповідач зазначає, що позивач ухиляється від проведення звірки взаємних розрахунків та від зарахування зустрічних однорідних вимог. Позовну заяву вважає безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 12.03.2014р. розгляд справи було відкладено до 01.04.2014р.

25.03.2014р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України про стягнення 126 430, 00 грн. та зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 шляхом підключення електропостачання та водопостачання до орендованого приміщення. Свої вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що відповідно до договору оренди нежитлового приміщення площею 211,2 м2 розташованого за адресою; АДРЕСА_2 (для розміщення магазину) укладеного 01.08.2012 року між Запорізькою радіотехнічною школою Товариства сприяння обороні України та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, останнім були проведені поліпшення стану орендованого приміщення на загальну суму 87430 грн., що підтверджується актом передання орендованого приміщення від 01.08.2012р., який є невід'ємною частиною договору та актами виконаних робіт. Позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідно до п. 6.1, 6.3 Договору та ст. 778 ЦК України відповідач за зустрічним позовом повинен йому сплатити вказану суму поліпшень або зарахувати її в рахунок орендних платежів, однак відповідач за зустрічним позовом ухиляється від проведення звірки взаємних розрахунків та від зарахування зустрічних однорідних вимог, тому позивач за зустрічним позовом просить стягнути цю суму в примусовому порядку. Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає, що його без будь - якого попередження було відключено відповідачем за зустрічним позовом від електропостачання та водопостачання, чим йому, як підприємцю, було завдано збитків. До того ж, як вказує позивач за зустрічним позовом, відповідно до п. п. 7.3. Договору, з врахуванням положень Додатку від 14.08.2012 року до Договору, який є невід'ємною частиною Договору, якщо Орендодавець не передає Орендарю в строк, встановлений п. 4.1. Договору, орендоване приміщення або передає з порушенням встановленого строку, а також створює умови, при яких використання орендованого приміщення неможливо (відключення опалення, водопостачання, каналізації, електропостачання, або неможливість свобідного доступу до орендованого приміщення), Орендодавець зобов'язаний сплатити Орендарю штраф в розмірі 500.00 грн. за кожен день неможливості використання приміщення орендованого орендатором. У випадку коли кількість днів, неможливості використання орендованого приміщення Орендарем, згідно пунктам 1.1. Договору, досягне п'яти календарних днів та більше Орендар має право не сплачувати орендну плату та експлуатаційні витрати за кожний місяць, в котрому кількість таких днів п'ять і більш. Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що відповідач за зустрічним позовом повинен сплатити йому штраф за неможливість використання об'єкту оренди в сумі 500 грн. х 78 дня (кількість днів з 14.01.2014 р. до 01.04.2014 р. включно) що дорівнює 39 000 грн. Також просить зобов'язати Запорізьку радіотехнічну школу Товариства сприяння обороні України усунути перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 шляхом підключення електропостачання та водопостачання до орендованого приміщення та стягнути з відповідача за зустрічним позовом на його користь судовий збір.

Ухвалою суду від 31.03.2014р. зустрічний позов був прийнятий до розгляду разом з первісним позовом. Судове засідання призначене на 01.04.2014р.

01.04.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення на відзив відповідача відповідно до яких позивач за первісним позовом вказує на відсутність доказів стосовно поліпшень, які є невід'ємними, а відтак, заперечує свій обов'язок щодо відшкодування вартості здійснених робіт. Також позивач за первісним позовом наголошує на тому, що попередній договір оренди від 01.08.2011р. є припиненим, отже й зобов'язання за даним договором є також припиненими. Оскільки за період дії договору оренди від 01.08.2012р. жодних заяв на покращення або актів прийому - передачі проведених поліпшень відповідачем за первісним позовом надано не було, позивач за первісним позовом вважає вимоги ФОП ОСОБА_3 безпідставними та недоведеними.

В судовому засіданні, відкритому 01.04.2014р., за клопотанням представників позивача за первісним позовом, для ознайомлення з матеріалами зустрічного позову, була оголошена перерва до 08.04.2014р.

07.04.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про уточнення позовних вимог за зустрічною позовною заявою в частині вимог немайнового характеру, відповідно до якого він просить продовжити строк дії договору оренди від 01.08.2012р. до 12.10.2015р. та зобов'язати Запорізьку радіотехнічну школу Товариства сприяння обороні України усунути перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 шляхом підключення електропостачання та водопостачання до орендованого приміщення. Позовні вимоги майнового характеру залишаються без змін.

Після закінчення перерви, розгляд справи продовжено 08.04.2014р.

08.04.2014 через канцелярію господарського суду від позивача за первісним позовом надійшов відзив, в якому зазначається, що роботи, які були проведені у 2008р. та 2011р. та які позивач за зустрічним позовом вважає поліпшеннями, були будівельними роботами для Запорізької РТШ ТСОУ, які були проведені в кабінеті № 10 та на літньому майданчику, що не є предметом договору, а також зазначають, що ФОП ОСОБА_3 не надано доказів на проведення саме невід'ємних поліпшень. Крім того, позивач за первісним позовом повідомив, що з 19.09.2013р., згідно рішення бюро Запорізького обласного комітету ТСОУ № 7 від 19.09.2013р. Запорізька радіотехнічна школа Товариства сприяння обороні України (далі Запорізька РТШ ТСОУ) перебуває в стані ліквідації (припинення), про що ФОП ОСОБА_3 був повідомлений та попереджений про припинення договору оренди та звільнення орендованого нежитлового приміщення. Таким чином, відповідач за зустрічним позовом вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом щодо уплати штрафу за перешкоджання використання орендованого приміщення є безпідставними, оскільки відсутній сам факт перешкоджання здійсненню підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 Крім того, представники Запорізької РТШ ТСОУ зазначили, що рішенням бюро Запорізького обласного комітету ТСОУ № 7 від 19.09.2013р. було встановлено двомісячний термін для заявлення кредиторами своїх вимог, шляхом звернення до комісії з припинення. Публікацію про припинення було розміщено в Бюлетні державної реєстрації № 261 (26) 2013р., де було зазначено, що вимоги кредиторів приймаються з 24.09.2013р. до 30.11.2013р. Проте, ФОП ОСОБА_3 Запорізької РТШ ТСОУ з заявою про визнання його вимог не звертався, а тому відсутні підстави для компенсації коштів за проведення зазначених у Актах робіт. Просить відмовити в задоволенні вимог зустрічного позову.

08.04.2014 р. ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 23.004.2014 р.

22.04.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача за зустрічним позовом надійшли документи в підтвердження викладених в зустрічній позовній заяві обставин, для приєднання до матеріалів справи, а також письмові пояснення, в яких останній зазначає, що 19.04.2013р. листом № 19-04/13 директор Запорізької РТШ ТСОУ повідомив ФОП ОСОБА_3 про розгляд його звернення про зарахування сум затрат проведених поліпшень в розмірі 87430 грн., в рахунок платежів за договором від 01.08.2012р. та погодився зарахувати вказані затрати в рахунок майбутніх платежів з 01.05.2013р. Також відповідач за первісним позовом в своїх поясненнях зазначив, що згоду на зроблені поліпшення були ним отримані (в якості доказів надає листи з відповідними примітками директора), а виконані роботи підтверджуються актами виконаних робіт. Крім того, відповідач за первісним позовом заперечує ліквідацію Запорізької РТШ ТСОУ - як підставу для припинення договору оренди від 01.08.2012р., вказуючи, що в протоколі засідання Бюро Запорізького ОК ТСОУ від 19.09.2013р. зазначено "про припинення Запорізької РТШ ТСОУ шляхом приєднання до Жовтневого СТК ТСО України м. Запоріжжя", що є не ліквідацією юридичної особи, а є її реорганізацією, а тому відповідно до ст. 104 ЦК України до правонаступника повинні перейти всі права та обов'язки реорганізованої юридичної особи. Також відповідач за первісним позовом заперечує щодо обізнаності його стосовно припинення Запорізької РТШ ТСОУ, а також отримання будь - яких листів чи повідомлень щодо припинення договору оренди від 01.08.2012р.

22.04.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог за зустрічною позовною заявою в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафних санкцій згідно з п. 7.3 договору, з врахуванням положень додатку від 14.08.2012р. та просить стягнути 50 000 грн. штрафу. Крім того, позивач за зустрічним позовом надає акти від 17.04.2014р. та 18.04.2014р., в яких зазначено, що ФОП ОСОБА_3 прибув на адресу Запорізької РТШ ТСОУ для проведення акту звірки, проте двері були зачинені та в приміщенні нікого не було.

Заява про збільшення позовних вимог за зустрічною позовною заявою подана відповідно до вимог чинного законодавства та прийнята судом. Спір розглядається з урахуванням збільшення зустрічних позовних вимог, вказаних в заяві.

23.04.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення в яких останній наполягає на тому, що відсутні правові підстави для зарахування суми 87430 грн. в якості оплати за користування орендованим приміщенням. Заборгованість ФОП ОСОБА_3 перед Запорізькою РТШ ТСОУ складає 79524,50 грн. і це відображено в акті звірки.

В судовому засіданні 23.04.2014р. було оголошено перерву до 14 год.30 хв. 25.04.2014р.

Після перерви представником позивача за первісним позовом через канцелярію були подані письмові пояснення, в яких останній заперечує проти того, що лист № 19-04/13 від 19.04.2013р. був складений саме Запорізькою РТШ ТСОУ, в підтвердження чого надає витяг з журналу вихідних документів та листів, в якому відсутні відомості щодо реєстрації вказаного листа.

В судовому засіданні 25.04.2014р. представник позивача за первісним позовом подав заяву про продовження строку розгляду господарського спору на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України та просив відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю проведення додаткової звірки розрахунків між сторонами по справі.

Відповідач проти поданої позивачем за первісним позовом заяви продовження строку вирішення справи не заперечив.

Ухвалою суду від 25.04.2014р. строк вирішення спору було продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 05.05.2014р.

28.04.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог за зустрічною позовною заявою в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафних санкцій згідно з п. 7.3 договору, з врахуванням положень додатку від 14.08.2012р. до договору оренди від 01.08.2012 р., просить стягнути 56 000 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Суд, розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, встановив що вона відповідає діючому законодавству, а тому приймається судом, спір розглядається з урахуванням збільшення позовних вимог.

05.05.2014р. через канцелярію господарського суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 74524,50 грн. та збільшити суму позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій, трьох відсотків річних, втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити чи зменшити розмір позовних вимог.

Суд, розглянувши заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та збільшення позовних вимог в частині стягнення нарахування штрафних санкцій, трьох відсотків річних, втрат від інфляції, встановив, що вона відповідає діючому законодавству, а тому приймається судом, спір розглядається з урахуванням змінених позовних вимог.

В судовому засіданні 05.05.2014р. представник позивач за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги, з урахуванням поданої до суду заяви та остаточно просить стягнути 74524,50 грн. основного боргу, 253,25 грн. пені, 577,67 грн. трьох відсотків річних, 2163,36 грн. втрат від інфляції, витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2000 грн. та судовий збір, а також заперечив проти зустрічних позовних вимог на підставах, викладених в позовній заяві, відзиві та поясненнях.

В судовому засіданні 05.05.2014р. відповідач за первісним позовом частково заперечив проти первісного позову, зазначивши, що визнає лише ту заборгованість, рахунки по якій були йому виставлені, а саме 5491,20 грн. по рахунку № СФ-000101 від 11.10.2013р., 339 грн. по рахунку № СФ-000102 від 11.10.2013р., 5491,20 грн. по рахунку № СФ - 000107 від 12.11.2013р., 2150,10 грн. по рахунку № СФ - 000109 від 20.11.2013р., 2067,38 грн. по рахунку № СФ-000115 від 09.12.2013р., 5491,20 грн. по рахунку № 005 від 10.01.2014р., 2352,70 грн. рахунку № 006 від 10.01.2014р., а всього на загальну суму 23382,78 грн. - в іншій частині проти позову заперечує, а також остаточно просив суд стягнути 87430 грн. за проведені поліпшення, 56000 грн. штрафу, зобов'язати Запорізьку РТШ ТСОУ усунути перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 шляхом підключення електропостачання та водопостачання до орендованого приміщення. та судовий збір.

За заявою представників сторін справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 05.05.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2012 року між Запорізькою радіотехнічною школою Товариства сприяння обороні України (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення площею 211,2 м2 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення магазину та здійснення підприємницької діяльності (а.с. 2).

Строк дії договору встановлений в п. 3.1 договору, в якому зазначено, що договір діє до 30 липня 2015р.

Згідно ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з актом передачі орендованого майданчика від 01.08.2012р. орендодавець передав, а орендар прийняв орендоване приміщення загальною площею 211,2 кв.м. (нежитлове приміщення 2-й поверх), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 згідно договору оренди від 01.08.2012 р. з врахуванням поліпшень зроблених орендарем на загальну суму 87430 грн. за період дії попередніх договорів. (а.с. 37, т.1).

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Розділом 2 договору сторони домовились, що за користування орендованим нежитловим приміщенням орендар сплачує орендодавцю плату в розмірі 26 грн. за один кв. м. Орендна плата вноситься в грошовій формі згідно рахунків орендодавця. Оренда плата вноситься в грошовій формі протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку. Орендатор компенсує орендодавцю вартість витрат по експлуатації орендованого приміщення (опалення, водопостачання, каналізація, електроенергія).Оплата здійснюється орендарем в грошовій формі відповідно до виставленим орендодавцем рахункам та розрахункам протягом 3 днів з моменту їх отримання орендатором.

Згідно п. 6.2 договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2012 р. орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату, а також компенсувати орендодавцю експлуатаційні, комунальні витрати та податок на землю.

Проте, як зазначає позивач за первісним позовом, орендар взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за орендоване приміщення виконував неналежним чином, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість перед Запорізькою РТШ ТСОУ, яка з урахуванням зменшення позовних вимог в частині основного боргу складає 74524,50 грн.

Запорізькою РТШ ТСОУ 29.11.2013 р. було відправлено на адресу ФОП ОСОБА_3 вимоги про сплату заборгованості разом з рахунками та актами здачі-прийому виконаних робіт за період з березня 2013р. по вересень 2013 р. на загальну суму 50651,48 грн., що підтверджується фіскальним чеком «Укрпошти» від 29.11.2013 р. № 4226. Враховуючи строк 5 днів на поштовий перебіг, позивач за первісним позовом вважає, що вимога була отримана відповідачем 04.12.2013 р. Крім того, як зазначає позивач за первісним позовом, ФОП ОСОБА_3 відмовлявся від підписання акту звірки взаємних розрахунків.

Однак, ФОП ОСОБА_3, на вимоги Запорізької РТШ ТСОУ не відреагував, суми боргу не сплатив.

Також, позивачем за первісним позовом були виставлені:

- рахунок № СФ-000101 від 11.10.2013р. на суму 5491,20 грн. за орендну плату за жовтень місяць, який отриманий ФОП ОСОБА_3 11.10.2013р., про що свідчить його підпис.

- рахунок № СФ-000102 від 11.10.2013р. на суму 339 грн. за податок на землю за жовтень місяць, який отриманий ФОП ОСОБА_3 11.10.2013р., про що свідчить його підпис.

- рахунок № СФ - 000107 від 12.11.2013р. на суму 5491,20 грн. за орендну плату за листопад місяць, який був отриманий ФОП ОСОБА_3 15.11.2013р., про що свідчить його підпис.

- рахунок № СФ - 000109 від 20.11.2013р. на суму 2150,10 грн. за витрати по експлуатації приміщення за жовтень місяць, який був отриманий ФОП ОСОБА_3 05.12.2013р., про що свідчить його підпис.

- рахунок № СФ-000115 від 09.12.2013р. на суму 2067,38 грн.;

- рахунок № 005 від 10.01.2014р. на суму 5491,20 грн.;

- рахунок № 006 від 10.01.2014р. на суму 2352,70 грн.

- рахунок № 007 від 10.01.2014р. на суму 5491,20 грн.

В зв'язку з непогашенням відповідачем за первісним позовом суми боргу за оренду приміщення та витрат на комунальні та експлуатаційні послуги, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 74524,50 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утримуватися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, в матеріалах справи містяться:

- рахунок № СФ-000101 від 11.10.2013р. на суму 5491,20 грн. за орендну плату за жовтень місяць, який отриманий ФОП ОСОБА_3 11.10.2013р., про що свідчить його підпис.

- рахунок № СФ-000102 від 11.10.2013р. на суму 339 грн. за податок на землю за жовтень місяць, який отриманий ФОП ОСОБА_3 11.10.2013р., про що свідчить його підпис.

- рахунок № СФ - 000107 від 12.11.2013р. на суму 5491,20 грн. за орендну плату за листопад місяць, який був отриманий ФОП ОСОБА_3 15.11.2013р., про що свідчить його підпис.

- рахунок № СФ - 000109 від 20.11.2013р. на суму 2150,10 грн. за витрати по експлуатації приміщення за жовтень місяць, який був отриманий ФОП ОСОБА_3 05.12.2013р., про що свідчить його підпис.

- рахунок № СФ-000115 від 09.12.2013р. на суму 2067,38 грн.;

- рахунок № 005 від 10.01.2014р. на суму 5491,20 грн.;

- рахунок № 006 від 10.01.2014р. на суму 2352,70 грн., які відповідно до п. 2 договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012 р. мали бути сплачені відповідачем за первісним позовом протягом 3-х днів ( момент оплати орендаря пов'язаний з моментом виставлення рахунку, що стосується орендної плати або моментом отримання рахунку, що стосується компенсації витрат по експлуатації орендованого приміщення).

ФОП ОСОБА_3 не заперечує наявність даної заборгованості по вказаним рахункам на загальну суму 23382,68 грн., що було підтверджено особисто підприємцем в судовому засіданні.

Що стосується виставленого рахунок № 007 від 10.01.2014 р. за оренду за січень місяць 2014 р. в сумі 5491,20 грн., який заперечується відповідачем за первісним позовом, суд зазначає наступне.

Згідно п. 2 договору оренди від 01.08.2012 р. орендна плата вноситься орендарем протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунка.

Проте, в матеріалах справи міститься Висновок Начальника Жовтневого РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області від 15.01.2014 р., з якого вбачається, що 15.01.2014р. його було відключено від водопостачання та електроенергії, що стало перешкодою для здійснення його підприємницької діяльності.

Враховуючи, що відповідач за первісним позовом з 15.01.2012 р. не міг користуватися орендованим приміщенням та здійснювати підприємницьку діяльність, суд вважає за необхідне стягнути з ФОП ОСОБА_3 оренду плату за користування орендованим приміщенням за період з 01.01.2014-14.01.2014 р., яка складає 2479,90 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу за період з березня по вересень 2013р на загальну суму 50651,48 грн. то суд відмовляє в задоволені позову в цій частині, оскільки по-перше, матеріали справи містять вимогу про сплату заборгованості - без номеру та дати, в якій зазначено, ФОП ОСОБА_3 має заборгованість за період з березня по червень 2013р. включно в розмірі 31346,05 грн. (а.с. 53, т.2), а також лист на ім'я ФОП ОСОБА_3, також без номеру та дати, в якому вказано, що останній має заборгованість перед Запорізькою РТШ ТСОУ за період з липня по вересень 2013р. включно в сумі 19305,43 грн., проте не можливо встановити, який саме документ був направлений на адресу ФОП ОСОБА_3 29.11.2013р., а по-друге, фіскальний чек № 4226, на який посилається позивач за первісним позовом, не є належним доказом надіслання стороні будь - яких документів, оскільки з фіскальних чеків не вбачається, що саме було направлено ФОП ОСОБА_3 та на яку адресу.

Інших доказів надіслання Запорізькою РТШ ТСОУ ФОП ОСОБА_3 вимоги про сплату суми заборгованості за орендоване приміщення відповідно до договору оренди від 01.08.2012 р. суду не надано.

Рахунки та акти здачі - прийняття, які були надані Запорізькою РТШ ТСОУ в підтвердження того, що рахунки виставлялися за період з березня по вересень 2013 року, тобто за той період за який позивач за первісним позовом просить стягнути заборгованість за вимогами в розмірі 50651,48 грн., не приймаються судом, оскільки, по-перше, надані суду копії зроблені таким чином, що печатний текст знаходиться поза межами зору, що унеможливлює прочитання інформації що міститься в них, а по-друге, із наданих документів не вбачається за що саме та за який період були виставлені рахунки. Оригінали документів для огляду суду надані не були.

Крім того, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) по рахунку № СФ -000063 від 08.11.2013 р.- оренда та комунальні послуги за липень 2013 р.; по рахунку № СФ-000073 від 08.11.2013 р. оренда за серпень 2013 р . та по рахунку № СФ-000092 від 08.11.2013 р. оренда за вересень 2013 р. виписані 30.04.2014 р., що спростовує посилання позивача за первісним позовом про направлення даних рахунків відповідачу за первісним позовом разом з листом-вимогою без номеру та дати 29.11.2013 р. фіскальним чеком № 4226 (т. 2 а.с. 55)

Що стосується посилання позивача за первісним позовом на наявність акту звірки, підписаного сторонами (т. 1 а.с. 108-109), який підтверджує наявну суму боргу, яку позивач за первісним позовом просить суд стягнути, то суд не приймає його як безумовний доказ наявної заборгованості, оскільки зазначений акт підписаний з боку ФОП ОСОБА_3 із зауваженнями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України)

На підставі викладеного, суд задовольняє суму основного боргу за первісним позовом в розмірі 25862,68 грн., за період з жовтня 2013 р. по 14 січня 2014 р., як таку, що доведена, підтверджена належними та допустимими доказами

Частиною 1 статі 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком та інше.

Частиною 1 статі 230 Господарського кодексу України встановлено, що у випадку порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарських обов'язків, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно із ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Позивачем за первісним позовом, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати за оренду приміщення виконував неналежним чином, в зв'язку з чим Запорізькою РТШ ТСОУ ФОП ОСОБА_3 були нараховані штрафні санкції, (розрахунок додається згідно наданих до суду 05.05.2014 р. уточнень позовних вимог):

2503,25 грн. - пені;

577,67 грн. - 3% річних;

2163,36грн. - втрат від інфляції.

Вказані штрафні санкції нараховуються позивачем за первісним позовом по 01.04.2014р.

Судом перевірено правильність нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції та встановлено, що в частині стягнення вищевказаних сум за рахунками, виставленими в жовтні, листопаді та грудні 2013р. - позивачем невірно розраховані вказані суми, оскільки період прострочення в його розрахунках починається з дати отримання ФОП ОСОБА_3 рахунків, тоді як за умовами договору оплата проводиться протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку (що стосується орендної плати), та протягом 3 днів з моменту отримання орендатором (що стосується витрат по експлуатації орендованого приміщення).

Так, наприклад, рахунок № СФ-000101 від 11.10.2013р. на суму 5491,20 грн., був отриманий ФОП ОСОБА_3 11.10.2013р. Відповідно до умов договору сплатити повинен був до 15.10.2013р. Отже, з 16.10.2013р. повинні починатися нараховуватися штрафні санкції.

Рахунок № СФ-000102 від 11.10.2013р. на суму 339 грн.; був отриманий ФОП ОСОБА_3 11.10.2013р., Відповідно до умов договору сплатити повинен був до 13.10.2013р. Отже, з 14.10.2013р. повинні починатися нараховуватися штрафні санкції.

Рахунок № СФ - 000109 від 20.11.2013р. на суму 2150,10 грн.; був отриманий ФОП ОСОБА_3 05.12.2013р. Відповідно до умов договору сплатити повинен був до 07.12.2013р. Отже, з 08.12.2013р. повинні починатися нараховуватися штрафні санкції.

Період нарахування штрафних санкцій по рахунку № СФ - 000107 від 12.11.2013р. на суму 5491,20 грн. позивачем за первісним позовом був визначений правильно.

Здійснивши перерахунок за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено, що стягненню підлягає пеня в розмірі 705,10 грн.; 3% річних в сумі 162,70 грн. та 523,71 грн. інфляційних витрат.

Що стосується нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат на заборгованість, що містилась в вимогах - суд відмовляє в повному обсязі, в зв'язку з відмовою в задоволенні суми основного боргу за даними вимогами.

Розглянувши питання щодо суми, яка підлягає сплаті за послуги адвоката, суд, врахувавши тривалість розгляду, вартість економних транспортних послуг; час, який був витрачений на підготовку матеріалів; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; роль адвоката в досягненні результату, якого бажає клієнт, тощо, тобто, фактори, за якими визначаються співмірність та розумна необхідність розміру оплати послуг адвоката для вирішення спору, прийшов до висновку про встановлення оплати за послуги адвоката в розмірі 1500 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд задовольняє первісні позовні вимоги частково - 25862,68 грн. основного боргу, пеню в розмірі 705,10 грн.; 3% річних в сумі 162,70 грн., 523,71 грн. інфляційних витрат та 1500 грн. адвокатських послуг. В іншій частині первісних позовних вимог - суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом пропорційно задоволеним вимогам.

Що стосується зустрічної позовної вимоги, судом встановлено наступне.

01.01.2008р. Запорізька РТШ ТСОУ (далі - орендодавець) уклала договір оренди нежитлового приміщення з ФОП ОСОБА_3 (далі - орендар), відповідно до якого орендодавець передає без права суборенди орендарю в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 211,2 кв.м., а орендар зобов'язується прийняти орендоване приміщення та використовувати його для розміщення магазину та здійснення підприємницької діяльності. Розділом 6 договору передбачені права та обов'язки орендаря та встановлено, орендар зобов'язаний отримати згоду орендодавця на здійснення поліпшень орендованого приміщення. Якщо здійснені поліпшення зроблені за згодою з орендодавцем, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування вартості в рахунок оплати за користування орендованим приміщенням. (п. 6.3 договору). Строк дії вищевказаного договору був визначений до 31 грудня 2010р.

Листом від 15.01.2008 року ФОП ОСОБА_3 в порядку п. 6.1. Договору оренди звернувся до Запорізької РТШ ТСО України з проханням надати йому згоду на проведення поліпшення орендованого приміщення.

Як свідчить напис на вищевказаному листі, директор не заперечив проти проведення поліпшень, за умови виконання усної домовленості поліпшення літнього майданчику та приміщень РТШ ТСОУ, про що ФОП ОСОБА_3 повинен скласти акт (а.с. 122, оборотна сторона т. 1)

Матеріали справи містять акт виконаних робіт від 25.02.2008р. на суму 47147,70 грн. та акт виконаних робіт від 10.09.2009р. на узгоджену суму 17000 грн. (а.с. 123-124, т.1), підписаних представниками обох сторін та скріплених печатками.

Додатком до договору оренди від 16.01.2008р. сторони узгодили, що при пролонгації або укладення нового договору, право орендаря на відшкодування або зарахування в рахунок оренди суми на поліпшення, що підтверджені актом виконаних робіт, переходить на новий підписаний договір.

01 січня 2011 року між Запорізькою РТШ ТСОУ та ФОП ОСОБА_3 було укладено Договір оренди нежитлового приміщення площею 281,4 м2 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення магазину та здійснення підприємницької діяльності.

07.09.2011р. ФОП ОСОБА_3 звернувся до Запорізької РТШ ТСОУ з листом, в якому просив дозволити провести поліпшення орендованого приміщення. Вказаний лист містить напис директора щодо надання згоди на проведення поліпшень, при виконанні - скласти акт виконаних робіт. Акт виконаних робіт від 26.10.2011 року на суму 23282,30 грн. підписаний представниками з обох сторін без зауважень та заперечень та скріплений печатками з обох сторін (а.с. 80, т.1).

Згідно додатку від 04.07.2011 року до Договору від 01.01.2011р. оренди сторони домовились, що у випадку пролонгації або укладення нового договору оренди, право Орендаря на стягнення або зарахування в рахунок платежів за договором суми зробленого поліпшення, яке підтверджено актом виконаних робіт, переходить до наступного договору з обов'язковим внесенням суми зроблених поліпшень до акту передачі орендованої площі. (а.с. 150, т. 1).

01 серпня 2012 року між Запорізькою радіотехнічною школою Товариства сприяння обороні України та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено Договір оренди нежитлового приміщення площею 211,2 м2 розташованого за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення магазину та здійснення підприємницької діяльності.

Строк дії договору встановлений в п. 3.1 договору, в якому зазначено, що договір діє до 30 липня 2015р.

Згідно з актом передачі орендованого майданчика від 01.08.2012р. з врахуванням домовленості між сторонами щодо зробленого поліпшення за попередніми договорами оренди, орендоване приміщення було прийняте ФОП ОСОБА_3 із зазначенням суми поліпшення в розмірі 87 430 грн. (а.с. 37, т.1). Вказаний акт підписаний повноваженими представниками та скріплений печатками з обох сторін.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що сторони домовились, що сума 87430 грн. є поліпшеннями, що були зроблені ФОП ОСОБА_3 стосовно орендованого приміщення, та вказана сума підлягає або стягненню з орендодавця або зарахуванню в рахунок платежів за договором оренди.

Як вбачається з листа Запорізької РТШ ТСОУ № 19-04/13 від 19.04.2013р. підписаного директором Запорізької радіотехнічної школи ТСО України М.В. Вайванцевим та скріпленого печаткою, сторони погодили, що 87430 грн. витрат, пов'язаних із зробленими поліпшеннями будуть зараховані в рахунок майбутніх платежів по договору оренди від 01.08.2012р. починаючи з 01.05.2013р.

Проте, як свідчать матеріали справи, вказані зарахування зроблені не були, що стало підставою для подачі зустрічного позову.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Судом було встановлено, що зроблені поліпшення орендованого ФОП ОСОБА_3 приміщення загальною площею 211,2 на кв.м за адресою: АДРЕСА_2 за договорами оренди від 2008р., 2011р. на загальну суму 87430 грн. були здійснені за згодою орендодавця та прийняті Запорізькою РТШ ТСОУ і внесені в новий договір оренди від 01.08.2012 р., а згідно листа № 19-04/13 від 19.04.2013р. мали бути зараховані в рахунок орендних платежів, що здійснено не було, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення 87430 грн. за проведені в орендованому приміщенні поліпшення є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що лист 19-04/13 від 19.04.2013р. не зареєстрований в журналі обліку вихідних документів та листів підприємства, що дає підстави останньому вважати, що даний лист було складено безпосередньо перед подачею його до суду, а тому він не може прийматися судом як належний доказ у справі, є безпідставним та не приймаються судом з наступних підстав.

В судовому засіданні представником Запорізькою РТШ ТСОУ було надано оригінал, журналу обліку вхідних (вихідних) документів та листів, на огляд суду, ( копії в матеріали справи т. 2 а.с. 49-52), який судом було досліджено та встановлено, що даний журнал не є належним та допустимим доказом того, що лист Запорізької РТШ ТСОУ 19-04/13 від 19.04.2013р. не направлявся ФОП ОСОБА_3 та є сфальсифікованим, оскільки журнал не прошитий, не пронумерований, записи в ньому зроблені невідомими особами.

Крім того, в даному журналі також відсутні записи направлення позивачем за первісним позовом вимоги ФОП ОСОБА_3 про сплату заборгованості за оренду приміщень на які посилався представник Запорізької РТШ ТСОУ в обґрунтування своїх позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, 15.01.2014р. орендоване ФОП ОСОБА_3 приміщення було відключено від енергопостачання. Вказаний факт підтверджується висновком за матеріалами ЄО № 435 від 15.01.2014р. ДІМ Жовтневого РО ЗГУ МВС України в Запорізькій області, листом начальника районного відділу вих. № 27/10-506 від 16.01.2014р. (а.с. 85, т. 1).

10.02.2014р. ФОП ОСОБА_3 на адресу Запорізької РТШ ТСОУ була направлена претензія, в якій вказано, що 15.01.2014р., в порушення умов договору було проведено відключення енергопостачання та водопостачання, що робить неможливим використання орендованого приміщення за призначенням та просить відновити водопостачання та енергопостачання.

Також в даній претензії орендар посилається на п. 7.3 договору, в якому прописані штрафні санкції у випадку неможливості використання приміщення більше ніж 5 днів. (т. 1 а.с. 83).

Листом від 26.02.2014р. ФОП ОСОБА_3 була надана відповідь, згідно до якої голова ліквідаційної комісії Гордієнко В.В. повідомляв, що 06.12.2013р. на адресу підприємця було направлено повідомлення про припинення договору оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012р. відповідно до 8.2 договору, в зв'язку з ліквідацією Запорізької РТШ ТСОУ.

Крім того, згідно з поясненнями, наданими представником відповідача за зустрічним позовом, в тому числі й в судових засіданнях, Запорізька РТШ ТСОУ ліквідовано, договір оренди нежитлового приміщення від 01.08.2012р. припинено - на підставі п. 8.2 договору, про що орендаря було завчасно попереджено листом (без номеру та дати, а.с 99, т. 1), та повідомлено про необхідність звільнити орендоване приміщення до 13.12.2013 р. і на підставі п. 4.3 повернути орендоване приміщення орендодавцю, а також здійснити повний розрахунок за всіма платежами, а тому відключення ФОП ОСОБА_3 є законним.

Розглянувши докази, надані сторонами, суд не погоджується з доводами Запорізької РТШ ТСОУ про припинення дії договору оренди від 01.08.2012 р. на підставі ліквідації орендодавця виходячи з наступного.

Відповідно до витягу з протоколу Засідання Бюро Запорізького ОК ТСОУ від 19.09.2013р. № 7 було постановлено припинити Запорізьку РТШ ТСОУ шляхом її приєднання до Жовтневого СТК ТСОУ м. Запоріжжя та створити комісію з припинення у складі голови комісії Гордієнко В.В.

На підставі вказаного витягу, державним реєстратором було зроблено запис, що вищевказана юридична особа знаходиться в стані припинення.

Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон) передбачено засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру передбачено.

Так, відповідно до ст. 17 Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи тощо.

Статтею 18 Закону встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Матеріали справи містять виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.09.2013р., де міститься інформація про те, що Запорізька РТШ ТСОУ знаходиться в стані припинення.

Іншого витягу з Єдиного державного реєстру, зокрема на день розгляду справи, в якому би містились інші відомості, а саме, що підприємство ліквідоване та виключено з Державного реєстру, сторонами не надано та в матеріалах справи відсутній.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки на день розгляду справи Запорізька РТШ ТСОУ не ліквідована, отже, відсутні підстави для припинення дії договору на підставі п. 8.2 - ліквідація орендаря чи орендодавця.

Про те, що дія договору припинена не була, свідчить також й виставлений орендодавцем рахунок № 007 від 10.01.2014р. про сплату орендної плати за січень 2014р.

Таким чином, судом встановлено, що дія договору відповідно до п. 8.2 припинена не була, інших доказів, щодо розірвання договору оренди від 01.08.2012р. в судовому порядку тощо, сторонами не надано, отже, договір є чинним.

Відповідно до додатку від 14.08.2012р. до договору оренди від 01.08.2012р. пункт 7.3 договору був викладений в наступній редакції: в разі, якщо Орендодавець не передає Орендарю в строк, встановлений п. 4.1. Договору, орендоване приміщення або передає з порушенням встановленого строку, а також створює умови, при яких використання орендованого приміщення неможливо (відключення опалення, водопостачання, каналізації, електропостачання, або неможливість вільного доступу до орендованого приміщення), Орендодавець зобов'язаний сплатити Орендарю штраф в розмірі 500.00 грн. (п'ятсот гривен) за кожен день неможливості використання приміщення орендованого Орендатором. (а.с. 34, т.1)

Відповідно до вищевказаного пункту договору, ФОП ОСОБА_3 в зв'язку з відключенням його від електропостачання та водовідведення відповідачем за зустрічним позовом, що унеможливлюють використання орендованого приміщення за призначенням, (даний факт підтверджений наявними в матеріалах справи доказами), позивачем за зустрічним позовом нараховані Запорізькій РТШ ТСОУ штрафні санкції за період з 14.01.2014р. до 05.05.2014р. в розмірі 56000 грн.

Виходячи з умов договору, суд дійшов до висновку, що позивач за зустрічним позовом правомірно нарахував штрафні санкції, проте суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу на 50% та стягнути з відповідача за зустрічним позовом штраф в сумі 28 000 грн. виходячи з наступного.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 118 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК) господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Проаналізувавши всі обставини справи, та врахувавши матеріальні інтереси обох сторін, а також те, що йде процедура припинення підприємства відповідача за зустрічним позовом, суд задовольняє стягнення штрафних санкцій з Запорізької РТШ ТСОУ на користь ФОП ОСОБА_3 за порушення умов договору в розмірі 28000 грн.

Що стосується п. 3 прохальної частини зустрічної позовної заяви, щодо зобов'язання Запорізьку РТШ ТСОУ усунути перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 шляхом підключення електропостачання та водопостачання до орендованого приміщення, суд зазначає, що дана вимога не відповідає способу захисту порушених прав позивача за зустрічним позовом.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Проте, законодавством України не передбачений такий спосіб захисту, як зобов'язати сторону по договору усунути перешкоди у здійсненні підприємницької діяльності шляхом підключення електропостачання та водопостачання до орендованого приміщення.

Крім того, підключення та відключення електропостачання та водовідведення є виключною компетенцією спеціальних установ, таких як КП «Водоканал» та ВАТ «Запоріжжяобленерго», тому здійснювати відповідні дії має право лише дані підприємства, а не Запорізька РТШ ТСОУ

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відшкодування зроблених поліпшень було передбачено договорами 2008р., 2011р., 2012р., та узгоджено сторонами зарахування 87430 грн. зроблених поліпшень в рахунок майбутній платежів, яке зроблено не було, а також враховуючи те, що на момент розгляду справи Запорізька РТШ ТСОУ не ліквідована, а тому договір є діючим, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом законні, обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню: а саме стягненню з Запорізької РТШ ТСОУ 87 430 грн. за проведені поліпшення приміщень та 28000 грн. штрафу. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Судові витрати у відповідно до ст. 49 ГПК України стягуються з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (69104, АДРЕСА_1 індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) на користь Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 31 ЄДРПОУ 02722737, р/р 26001122796001 в Полтавський КБ «Полтава-банк» м. Запоріжжя, МФО 331489) основний борг в розмірі 25862 (двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 68 коп., пеню в розмірі 705 (сімсот п'ять) грн. 10 коп.; 3% річних в сумі 162 (сто шістдесят дві) грн. 70 коп., 523 (п'ятсот двадцять три) грн. 71 коп. інфляційних витрат, 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. адвокатських послуг та 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 22 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині первісних позовних вимог - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької радіотехнічної школи Товариства сприяння обороні України (69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, 31 ЄДРПОУ 02722737, р/р 26001122796001 в Полтавський КБ «Полтава-банк» м. Запоріжжя, МФО 331489) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (69104, АДРЕСА_1 індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) суму в розмірі 87 430 (вісімдесят сім тисяч чотириста тридцять) грн. за проведені поліпшення приміщень, 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн.. штрафу та 2869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 20 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині зустрічних позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.05.2014р.

Суддя О.А. Топчій