Рішення № 38590663, 06.05.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-8329/2011

Провадження № 22ц/779/2346/2013

Категорія 21

Головуючий у 1 інстанції Шамотайло О.В.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.,

суддів Ковалюка Я.Ю., Соколовського В.М.

секретаря Турів О.М.

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши заяву ОСОБА_4- представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про припинення права на частину квартири та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання договору дарування квартири недійсним, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.09.2013 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду від 14.08.2013 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про припинення права власності на частину квартири скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про припинення права на частину квартири - задоволено. Припинено право власності ОСОБА_5 на 1/20 частку квартири АДРЕСА_1 зі сплатою ОСОБА_5 грошової компенсації вартості її частки у спільній частковій власності в розмірі 15567 грн. 50 коп. В решті рішення суду залишено без змін.

Представник ОСОБА_2 подала заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, яким визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/20 частку квартири АДРЕСА_1.

Вказує, що відсутність у резолютивній частині рішення посилання на правові наслідки припинення права власності ОСОБА_5 на 1/20 частину квартири, тобто про перехід до ОСОБА_2 права власності на цю частину, позбавляє ОСОБА_2 можливості зареєструвати у встановленому порядку своє право власності. Так рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.09.2011 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 19/20 частини квартири АДРЕСА_1, а за ОСОБА_5 - на 1/20 частину, надалі рішенням від 23.09.2013 року Апеляційного суду Івано-Франківської області право власності ОСОБА_5 на 1/20 частину квартири визнано припиненим, але кому перейшло це право суд в рішенні не зазначив.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.09.2013 року право власності ОСОБА_5 на 1/20 частку квартири АДРЕСА_1 визнано припиненим в порядку ст.365 ЦК України.

Разом з тим, апеляційний суд, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості належної останній частки у спільному майні, не вирішив питання про перехід права власності на спірну частку до іншого співвласника.

Відповідно до п.13 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі"№14 від 18.12.2009 року вирішуючи за позовами про визнання питання про наявність або відсутність тих чи інших правовідносин, суд при задоволенні позову зобов'язаний у необхідних випадках зазначити в резолютивній частині рішення і про ті правові наслідки, які тягне за собою таке визнання.

За таких обставин, колегія суддів вважає за належне ухвалити додаткове рішення доповнивши резолютивну його частину абзацом про визнання права власності на 1/20 частину спірної квартири за ОСОБА_2, як наслідок стягнення з нього на користь ОСОБА_5 грошової компенсацію за частку у спільному майні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220,307,309,313,314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про припинення права на частину квартири та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання договору дарування квартири недійсним - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/20 частину квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5.

Додаткове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

Я.Ю. Ковалюк

В.М. Соколовський