Ухвала суду № 38590356, 07.05.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/38/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Куц В. І.Номер провадження 22-ц/788/846/14 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 37

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2014 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Криворотенка В. І.,

суддів - Лузан Л. В., Сибільової Л. О.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 24 березня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Косівщинської сільської ради Сумського району, ОСОБА_4, третя особа- Сумська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на 3/4 частини домоволодіння в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Косівщинської сільської ради Сумського району, третя особа- Сумська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності на праві власності 1/2 частини домоволодіння та 1/2 частини земельної ділянки, встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку та визнання права власності на 1/4 частину домоволодіння та земельної ділянки в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 24 березня 2014 року позови задоволені.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 3/4 частини домоволодіння: житлового будинку літ. «А» загальною площею 100, 5 м.кв., житловою площею 77, 8 м.кв., сіней літ. «а», кухні літ. «Б», сараю літ. В», вбиральні літ. «Г» та погрібу літ. «п/г», загальною вартістю 45 000 грн. на суму 33 750 грн., яке розташоване в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено факт належності ОСОБА_6 на праві власності 1/2 частини домоволодіння та 1/2 частини земельної ділянки при ньому, які розташовані в АДРЕСА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 листопада 2013 року, виданого Сумською райдержнотконторою на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0, 2475 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину домоволодіння: житлового будинку літ. «А» загальною площею 100, 5 м.кв., житловою площею 77, 8 м.кв., сіней літ. «а», кухні літ. «Б», сараю літ. В», вбиральні літ. «Г» та погрібу літ. «п/г», загальною вартістю 45 000 гривень на суму 11 250 гривень та на 1/4 частину присадибної земельної ділянки при ньому для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0, 2475 га загальною вартістю 377 091 гривню на суму 94 272 гривні 75 копійок, всього на загальну суму 105 522 гривні 75 копійок, які розташовані в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині визнання права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку змінити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3 та її представника, ОСОБА_4 та його представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі з 8 вересня 1979 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу ( а.с. 65).

Під час шлюбу, за спільні кошти вони побудували домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1, яке зареєстроване за ОСОБА_5, що підтверджується копією технічного паспорту на нього ( а.с.4-6).

13 жовтня 2008 року ОСОБА_5 отримав державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,2475 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( а.с.33).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ( а.с.62, 69).

На час її смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживали разом з нею в спірному домоволодінні, тому фактично прийняли спадщину будучи спадкоємцями першої черги ( а.с.59, 60, 61).

В зв'язку з цим ОСОБА_4 набув право власності на 1/4 частину домоволодіння та на 1/4 частину земельної ділянки при ньому, після смерті його матері в порядку спадкування за законом, а ОСОБА_5 набув право власності на 3/4 частини даного майна. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, на все його майно відкрилась спадщина (а.с.63). Позивачка ОСОБА_3 після його смерті 19 липня 2013 року звернулась з письмовою заявою про прийняття спадщини та 22 листопада 2013 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку загальною площею 0,2475 га в АДРЕСА_1, загальною вартістю 377 091 грн. (а.с.32, 35).

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч.1 ст.212 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Рішення суду в оскаржуваній частині щодо визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/4 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, як спадкоємцем першої черги після смерті матері є обґрунтованим.

Посилання ОСОБА_3 на те, що спірна земельна ділянка була отримана її братом ОСОБА_5 шляхом приватизації, а отже була його особистою власністю, яку і повинна успадкувати лише вона, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки подружжя.

Як вбачається з матеріалів справи подружжю ОСОБА_5 рішенням загальних зборів членів радгоспу «Косівщинський» №107 від 31 березня 1984 року було виділено земельну ділянку в с. Косівщина під будівництво індивідуального жилого будинку.

На даній земельній ділянці подружжя, разом, за спільні кошти побудувало домоволодіння. Належність домоволодіння по АДРЕСА_1 як ОСОБА_6 так і ОСОБА_5, сторонами у даній справі не оспорюється.

Саме дана земельна ділянка і була передана у власність ОСОБА_5 рішенням Косівщинської сільської ради 10 липня 2008 року і на яку 13 жовтня 2008 року він отримав державний акт.

Оскільки спірна земельна ділянка була набута одним із подружжя під час шлюбу, у зв'язку з побудовою на даній земельній ділянці спільного нерухомого майна у вигляді домоволодіння, місцевий суд обґрунтовано визнав її спільним майном подружжя та визначив кожному із сторін відповідну частку даної земельної ділянки як спадкоємцям, виходячи із обсягу спадкового майна.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, коли суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 24 березня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -