Ухвала суду № 38590013, 07.05.2014, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/922/13-а

Провадження № 2-а/581/6/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року смт. Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., при секретарі судового засідання - Якименко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина Сумської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до секретаря Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Олійник Валентини Іванівни про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання довідки заявнику, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який мотивував тим, що в жовтні 2010 року він особисто звертався до Синівської сільради за отриманням довідки про те, що він та його син не є членами особистого селянського господарства (далі-ОСГ). Проте секретар даної ради категорично відмовляла у наданні такої довідки, мотивуючи таку відмову тим, що він є членом ОСГ своєї матері ОСОБА_3, з якою він проживає однією сім'єю. Непогодившись із сутністю відповідей та наданих довідок саме про членство ОСОБА_4 та його сина ОСОБА_5 в ОСГ ОСОБА_3, він повторно письмово звертався до відповідача із заявами, які ним додатково обґрунтовувалися, і в яких порушував питання про видачу довідок про його неналежність до члена ОСГ його матері. Зокрема, позивач особисто письмово звертався до відповідача 15 лютого 2011 року і 14 жовтня 2011 року із заявами про видачу вищевказаної довідки, на що йому були надані довідки про його належність за даними погосподарського обліку до члена ОСГ ОСОБА_3, мешканки АДРЕСА_1. Просив суд визнати вказану вище бездіяльність відповідача протиправною.

Під час попереднього судового засідання в порядку уточнення підстави позову ОСОБА_1 зазначав, що він 17 березня 2011 року, 14 жовтня 2011 року і 28 серпня 2012 року особисто звертався до секретаря Синівської сільради Олійник В.І. з приводу видачі довідок про його неналежність в якості члена до ОСГ його матері ОСОБА_3, проте остання, діючи упереджено і грубо порушуючи вимоги Законів України «Про звернення громадян», «Про місцеве самоврядування в Україні» (конкретні норми цих законів позивач не зміг назвати), безпідставно не видала йому вказані вище довідки, які йому необхідно було пред'явити за місцем запиту до Липоводолинського районного центру зайнятості.

У судовому засіданні після дослідження письмових доказів у справі на обговорення учасникам судовому розгляду, які були присутні в судовому засіданні, по даній справі винесено питання дотримання позивачем строку звернення до суду.

Позивач спочатку на пропозицію головуючого фактично відповідав мовчанням, але в подальшому в обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду усно зазначив про те, що він пропустив шестимісячний строк у зв'язку із вжиттям ним протягом 2010-2013 років ряду дій по позасудовому врегулюванню даного спору, а саме:

- після перших звернень до відповідача та Синівської сільради у 2010 році за результатами повторних його письмових звернень питання про видачу вищевказаної довідки залишилося не вирішеним по суті із позитивним для нього результатом;

- у листопаді 2012 року з метою захисту свого права позивач звертався до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представник якої надала певні роз'яснення чинного законодавства про ОСГ та підтвердила порушення його права;

- у травні 2013 року після листування з органами прокуратури Сумської області прокурором Липоводолинського району Сумської області на адресу Синівського сільголови Гайдабури А.І. направлено подання про усунення, виявлених в ході прокурорських перевірок, вимог законодавства щодо погосподарського обліку членів ОСГ, проте вказаний сільголова на акт прокурорського реагування надав відповідь про правомірність дій сільради щодо ведення обліку членів ОСГ;

- у листопаді 2013 року позивач подав адмінпозов до Синівського сільголови про визнання дій незаконним та зобов'язання видати довідку про те, що він не є членом ОСГ, і 19 грудня 2013 року ухвалено судове рішення на користь позивача (у позивача на день постановлення даної ухвали відсутні відомості про набрання даного рішення суду законної сили після його перегляду в апеляційному порядку).

У ході розгляду даної справи по суті під час оголошення матеріалів справи позивач підтвердив, що на вищевказані заяви до відповідача він своєчасно отримував письмові відповіді, проте він категорично як на час їх отримання, так і на даний час не згоден із їх змістом, який пов'язувався із грубим порушенням відповідачем вимог ст. 19 Конституції України, і неправомірним тлумаченням закону. Також у ході розгляду даної справи ОСОБА_1 додатково пояснював, що він не може бути віднесений до члена ОСГ, так як він не є власником земельної ділянки, призначеної для ведення селянського господарства, трудової участі у домашньому господарстві своєї матері-інваліда він не приймає, він не є членом її сім'ї, що підтверджено судовим рішенням Апеляційного суду Сумської області від 24 листопада 2009 року (справа № 22-ц-1545).

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяви про розгляд даної справи у її відсутність та про невизнання вищевказаного адміністративного позову.

Заслухавши позивача та оцінивши його доводи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду пред'явленого ОСОБА_1 адміністративного позову, з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) (в редакції чинній станом на жовтень 2010 року (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07 липня 2010 року N 2453-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою ст. 99 КАС України (в редакції чинній станом на грудень 2013 року (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07 липня 2010 року N 2453-VI, від 17 листопада 2011 року N 4054-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи також встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду (в редакції станом на 07 травня 2014 року).

Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. При цьому, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За змістом вищевказаної норми закону, строк звернення до суду з позовом може бути поновлений з поважних причин, якими можуть бути лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами у такої особи.

На думку суду, наведені позивачем вищевказані обставин як кожна окремо, так і всі у своїй сукупності не можуть свідчити про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи та визнано позивачем, у лютому і в березні 2011 року ОСОБА_1 письмово звертався із заявами про видачу довідок щодо його неперебування в якості члена ОСГ його матері, на які 10, 25 березня 2011 року за підписом відповідача надано відповідь про порядок отримання довідки щодо його невіднесення до члена особистого селянського господарства. 14 жовтня 2011 року позивач повторно письмово і особисто звертався до секретаря виконкому Синівської сільради Олійник В.І. із заявою про видачу довідку про те, що він не є членом ОСГ, на яку йому була своєчасна надана відповідь, яка його також не задовольнила (а.с.11,62,161,162).

З огляду на це та з урахуванням вимог ст.99, ст.103 ч.1 КАС України строки для звернення позивача з адміністративним позовом по ненаданню відповідей на його звернення, подані ним у лютому та березні 2011 року, закінчились у серпні і вересні 2011 року відповідно, а для ненадання відповіді за заявою позивача від 14 жовтня 2011 року строк сплив саме 15 квітня 2012 року. Про ненадання письмових відповідей у 2013-2014 роках на звернення ОСОБА_1, останнім в обґрунтування підстави позову не зазначалося.

Разом із цим, суд не вбачає поважних причин для поновлення позивачу строку звернення до суду у даній справі по вищенаведеним зверненням до відповідача, оскільки:

- до закінчення серпня, вересня місяців 2011 року і до 15 квітня 2012 року у позивача було достатньо часу для того, щоб усвідомити сутність порушення його права на повний, всебічний і об'єктивний розгляд поданих ним до відповідача звернень, і це, на думку суду, свідчить про його фактичну обізнаність протягом вищевказаного часу про порушення його права. Про обізнаність позивача щодо порушення його права на отримання довідки у відповідача також свідчать і його повторні звернення до відповідача;

- вжиття заходів по зверненню позивача до Липоводолинської РДА, Уповноваженої ВРУ з прав людини, посадових осіб органів прокуратури, на думку суду, не є підставою для поновлення таких строків, оскільки такі дії не є способами обопільного позасудового вирішення спору безпосередньо між позивачем та відповідачем, а є заходами з метою вплинути на відповідача та Синівську сільраду як посадову особу органу місцевого самоврядування і на сам орган місцевого самоврядування. З юридичної точки зору, вжиття заходів по листуванню позивача із відповідачем не впливає на хід спливу 6-місячного строку, і ці дії ОСОБА_1 не зупиняють його перебіг. До цього, позивач не навів об'єктивних обставин, які б йому насправді перешкоджали звернутися до суду із вказаним позовом у 6-місячний термін, зокрема, щодо тривалого перебування ОСОБА_1 у відрядженні чи за межами території України, перенесення ним тяжкої хвороби чи лікування тощо;

- не може бути доказом пропуску з поважних причин строку звернення до суду і матеріали листування позивача з відповідачем і Синівською сільрадою протягом другої половини 2012 року і протягом 2013 року, які наявні в матеріалах справи, оскільки ці дії вчиненні ОСОБА_1 вже після спливу визначеного законом 6-місячного терміну.

При розгляді даного клопотання судом не встановлено обґрунтованих підстав, які незалежно від волі позивача заважали б йому з серпня і вересня 2011 року, а також із 15 квітня 2012 року реалізувати право на судовий захист права в строк, передбачений КАС України, а сам позивач не послався на обставини, що можуть бути визнані судом поважними для пропущення строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України.

Крім цього, позивачем у визначений судом строк (до 15 лютого 2014 року) після відкриття провадження у справі не сплачений відстрочений розмір судового збору в сумі 68 грн. 82 коп., що відповідно до вимог ч.2 ст. 88 КАС України, є окремою підставою для залишення даного позову без розгляду (а.с.28).

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк для звернення до суду з приводу оскарження неповноти розгляду його звернень щодо надання довідок відповідачем про неналежність ОСОБА_1 до члена ОСГ його матері, і не сплатив у визначений судом строк відстрочений розмір судового збору, а відтак позов підлягає залишенню без розгляду саме з вищевикладених двох підстав.

Окремо суд вважає за необхідне зауважити про неналежну процесуальну поведінку позивача в ході розгляду даної справи, яка пов'язувалася із проявами зловживань, визначеними законом, процесуальними правами (в тому числі, заявлення в кожному судовому засіданні необґрунтованих відводів головуючому, заявлення повторних і аналогічних за своїми мотивами клопотань, які на попередніх стадіях справи були розглянуті і відхиленні, заявлення клопотань, які процесуально блокували розгляд даної справи по суті, словесне нереагування позивача у виді фактичного мовчання на пропозиції головуючого щодо висвітлення власної позиції щодо заявленого позову, і ненадання пояснень суду, як і ненадання відповідей на запитання головуючого в процесу розгляду даної справи).

Так, у попередньому судовому засіданні позивачем заявлено два відводи головуючому по справі, які були відхилені як необґрунтовані, 06 березня 2014 року також заявлено один необґрунтований відвід головуючому судді, а 17 квітня 2014 року головуючим відмовлено у задоволенні заяв по чотирьом відвідам, в судовому засіданні 06 травня 2014 року - відмовлено у задоволенні п'яти заяв про відвід головуючому судді. Вирішення цих заяв призвело до витрачання процесуального часу і в сукупності до затягування руху справи як такої.

На думку суду, сукупно ці обставини свідчать про небажання позивача оперативно та повно розглянути дану справу із ухваленням судового рішення по суті спору і отримати судовий захист права. При цьому, процесуальні дії позивача не пов'язувалися із формуванням ним конструктивної позиції по справі, що одночасно порушувало права відповідача на участь у судовому розгляді, і доведення правомірності оскаржуваної бездіяльності.

Керуючись ст.ст.88, 99,100,160,165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до секретаря Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області Олійник Валентини Іванівни про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання довідки заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до Харківського адміністративного апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області.

Суддя Д. В. Бутенко