Ухвала суду № 38589015, 08.05.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

________________

У Х В А Л А

"08" травня 2014 р. Справа № 923/520/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Борхаленко О.А., розглянувши справу

за позовом Компанії САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ СА ( SABROSA TRADING COMPANY S.A.), Республіка Панама

до: Компанії ВЕСТЕРЛАЙН ТРЕНЗІТ КОРП (WESTERLINE TRANSIT CORP), Республіка Панама

про стягнення 96 038,30 дол. США

за участю представників сторін

від позивача: Бріг В.М.- уповн. предст., дов. від 10.04.2014р.

від відповідача: Калітенко С.А.- уповн. предст., дов. від 24.04.2014р.

в с т а н о в и в:

Компанія САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ СА ( SABROSA TRADING COMPANY S.A.), створена та зареєстрована за законами Республіки Панама, звернулась до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Компанії ВЕСТЕРЛАЙН ТРЕНЗІТ КОРП (WESTERLINE TRANSIT CORP), Республіка Панама, заборгованості за угодою про розподілення витрат від 03.03.2014р., яка є додатком до договору рейсового чартеру від 16.01.2014р., у загальній сумі 96038,30 доларів США.

Ухвалою від 17.04.14р. господарський суд забезпечив позовну заяву позивача про стягнення 96038,30 дол. США та наклав арешт на т/х " Азовский ветер".

Ухвалою від 17.04.14р. було призначено справу для розгляду на 28.08.14р. та суд запровадив вчинення процесуальних дій для повідомлення іноземного відповідача про час та місце розгляду справи.

До суду надійшло клопотання від уповноваженого представника відповідача - Компанії ВЕСТЕРЛАЙН ТРЕНЗІТ КОРП (WESTERLINE TRANSIT CORP) - ТОВ "Міжнародна юридична служба "Інтерлігал" на території України про скасування заходів забезпечення позову та припинення провадження у справі через непідсудність справи господарським судам України.

Суд дійшов до висновку про розгляд клопотання за участю сторін, у зв"язку з чим ухвалою від 06.05.14р. призначив розгляд клопотання на 11 годину 08.05.14р. в судовому засіданні.

В ході розгляду вищезазначеного клопотання суд встановив, що 16.01.2014 року між компанією САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ С.А., як фрахтувальником, та компанією ВЕСТЕРЛАЙН ТРЕНЗІТ КОРП., як судновласником, укладено договір морського перевезення вантажу у скороченій формі.

При виконанні умов договору 26.01.14р. о 15-30 відбулася загальна аварія судна "Азовский ветер" під час проходу в льодовому карантині з порту Херсон до Чорного моря, що підтверджено декларацією про загальну аварію від 03.02.14р.

Для розподілу витрат сторони 03.03.14р. уклали договір про розподіл витрат, пов"язаних з ліквідацією наслідків аварії.

Позивач здійснив витрати за вказаною угодою у сумі 96 038,30 дол. США, у зв"язку з чим, звернувся до господарського суду з відповідним позовом та на підставі ст. 41-43 Кодексу торговельного мореплавства України і ст.1,3,4 Міжнародної конвенції деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на судно.

Відповідно до ст.278 КТМ України відносини, пов"язані із загальною аварією, регулюються законодавством держави, в порту якої судно закінчило рейс після події, що спричинила загальну аварію, якщо інше не встановлено угодою сторін.

Із матеріалів справи витікає, що т/х " Азовский ветер" після аварії закінчило рейс в порту м.Херсона, то при розгляді справи суд керується чинним законодавством України та міжнародним законодавством.

Стаття 43 КТМ України встановлює, що судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку, зокрема, з будь-яким договором використання або фрахтування судна.

Договір рейсового чартеру є різновидом договору фрахтування суден та є підтвердженням наявності та змісту договору морського перевезення вантажу. Його зміст полягає в наданні судна або частини судна у користування фрахтувальника на час рейсу за обумовлену плату.

Таким чином, вимога заявника, що виникла на підставі договору рейсового чартеру (чартер-партії) від 16.01.2014р. та угоди про розподілення витрат, яка є додатком договору рейсового чартеру та його невід'ємною частиною, належить до категорії морських вимог у розумінні та у повній відповідності до п. 7 ст. 42 КТМ України .

Згідно ст. 43 КТМ України судно, стосовно якого виникли морські вимоги, може бути арештовано тільки за наявності хоча б однієї з нижче визначених умов, зокрема, якщо особа, якій судно належить на праві власності на час виникнення вимоги, несе відповідальність за цією вимогою і є його власником на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна.

Оскільки відповідач є зареєстрованим власником цього судна та несе відповідальність за порушення умов угоди про розподіл витрат, то відповідно до ст. 43 КТМ України судно може бути арештовано.

Ст.41 КТМ України визначає, що судно може бути арештоване чи звільнене з під-арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у ст. 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про міжнародні договори України" №1906-ІУ від 29.06.2004 р. чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна" №3702-У1 від 07.09.2011р., з 16.05.2012 р. набула чинності для України Міжнародна конвенція з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна.

Відповідно до ст.1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна визначено, що морська вимога означає вимогу, що витікає, зокрема, із договору, що стосується перевезень вантажів судном, загальної аварії.

Так, відповідно до ст. 2 Конвенції судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги. Судно "Азовский ветер", на яке було накладено арешт, здійснює своє плавання під прапором Королівства Камбоджа, яке також долучилось до Конвенції ще 12.11.1956 року.

Відповідно до ст. 4 Конвенції на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.

Таким чином, забезпечення позову у вигляді арешту судна вчинено судом у повній відповідності до норм національного та міжнародного законодавства.

Судом встановлено, що усі відносини між сторонами - компаніями нерезидентами України щодо перевезення вантажу із порту Херсон до порту Поті витікають з положень зазначеного вище договору від 16.01.14р. та договору про розподіл витрат від 03.03.2014 року.

Ст. 5 договору про розподіл витрат від 03.03.2014 року визначено, що цей договір вважається логічною поправкою до договору від 16.01.2014р. та його невід'ємною частиною, а тому регулюється відповідно до його положень.

Положеннями договору від 16.01.2014р. морського перевезення вантажу визначено, що «місце проведення арбітражу - Лондон, застосовуване право -англійське, застосовуються вимоги Лондонської Асоціації морських арбітрів до розгляду дрібних претензій».

Таким чином, сторони договору від 16.01.2014р. добровільно та на договірній основі визнали його підпорядкованість англійському праву та визначили підсудність спорів, що можуть виникнути, у м.Лондоні (Сполучене Королівство Великобританії та Ірландії).

Таким чином, позов, заявлений САБРОЗА ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ С.А. про стягнення з ВЕСТЕРЛАЙН ТРЕНЗІТ КОРП. суми збитків 96038, 30 дол. США не підсудний господарському суду Херсонської області, тому провадження у справі підлягає припиненню.

Позивач в судовому засіданні на підставі п. 3 ст.7 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна просив залишити забезпечення позову на два місяці для звернення до належного суду у Лондоні.

Відповідно згаданої норми передбачено, що якщо сторони погодилися винести спір на розгляд конкретного суду, іншого ніж суд, у межах юрисдикції якого був здійснений арешт або на вирішення арбітражу, то суд в межах якого здійснено арешт, може визначити термін, протягом якого позивач повинен подати позов до суду.

Суд відхилив зазначене клопотання, оскільки з принципу розумності суд вважає, що два місяці для звернення до належного суду є забагато. Крім того, господарським судом було забезпечено позов 17.04.14р., на день проведення засідання, тобто через 3 тижні, позивач не надав будь-яких доказів, що з його боку приймалися заходи щодо звернення до арбітражу у Лондоні.

На підставі викладеного, керуючись ст.66, п.1 ст.80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Припинити провадження у справі через непідсудність спору господарському суду.

2. Скасувати забезпечення позову, застосоване ухвалою від 17.04.14р. про накладення арешту на морське судно т/х" Азовский ветер", яке знаходиться в акваторії Херсонського морського порту та заборону капітану Херсонського морського порту оформлювати вихід зазначеного судна.

3. Ухвалу направити сторонам та капітану Херсонського морського порту за адресою 73000 м. Херсон, пр-т Ушакова, 4.

Суддя Л.М. Немченко