Рішення № 38588978, 06.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2014 р. справа № 911/1053/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Військової частини А1479, Чернігівська обл., м. Ічня

до Малого приватного підприємства фірми «Ерідон», Київська обл., с. Княжичі

про стягнення 5 323,54 гривень

за участю представників:

від прокуратури: Тимко В.В. (наказ №40 о/с від 03.04.2014р.)

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.03.2014р. заступник Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Військової частини А1479 (далі-В/ч А1479/позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» (далі-МПП «Ерідон»/відповідач) про стягнення 5 323,54 грн., з яких: 576,44 грн. пені, 2 373,55 грн. штрафу за порушення строків поставки товару та 2 373,55 грн. штрафу за відмову від поставки товару, нарахованих внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №5 від 01.03.2013р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.03.2014р. порушено провадження у справі №911/1053/14 та призначено справу до розгляду на 15.04.2014р.

17.04.2014р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника останнього. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2014р. розгляд даної справи було відкладено на 06.05.2014р.

В судові засідання 15.04.2014р. та 06.05.2014р. представник відповідача не з'явився, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення прокурора Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013р. між В/ч А1479 (далі-замовник) та МПП «Ерідон» (далі-постачальник) було укладено договір №5 (далі-договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити продукцію, а замовник забезпечити приймання та оплату продукції, а саме: Ураган Форте 500 в.к. загальною кількістю 297 л, вартістю 33 907,90 грн., у строки з 01.03.2013р. по 15.11.2013р.

Пунктами 3.3, 5.3 та 10.1 договору передбачено, що вартість продукції залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Поставка продукції здійснюється постачальником виключно у кількості і в терміни, визначені у п. 1.1 цього договору.

Договір діє з дати набрання ним чинності до повного виконання замовником та постачальником зобов'язань за цим договором, але не пізніше 02.12.2013р.

Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання в частині поставки позивачу товару у встановлені договором строки не виконав, у зв'язку з чим 23.12.2013р. позивачем було надіслано відповідачу претензію №1 про сплату передбачених договором штрафних санкції.

Посилаючись на те, що відповідач на вказану претензію не відповів, свої договірні зобов'язання не виконав, позивач просить суд стягнути з першого 5 323,54 грн. штрафних санкцій, з яких:

- 576,44 грн. пені, нарахованої з підстав п. 7.2 договору з 16.11.2013р. по 02.12.2013р. на 33 907,90 грн. вартості товару, строк поставки якого порушено;

- 2 373,55 грн. штрафу, нарахованого з підстав п. 7.2 договору на 33 907,90 грн. вартості товару, строк прострочки поставки якого становить понад 30 днів;

- 2 373,55 грн. штрафу, нарахованого з підстав п. 7.3 договору на 33 907,90 грн. вартості непоставленого товару, у зв'язку з відмовою від його поставки.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення прокурора Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 712, 663, 627, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктами 5.2 та 1.1 договору передбачено, що поставка продукції здійснюється постачальником виключно у кількості і в терміни, визначені у п. 1.1 цього договору.

Постачальник зобов'язується поставити продукцію загальною вартістю 33 907,90 грн. у строк з 01.03.2013р. по 15.11.2013р.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

З огляду наведеного, підписання відповідачем 01.03.2013р. договору №5 свідчить про погодження останнього з його умовами та, відповідно, в силу вимог п. 1.1 договору породжує для відповідача, як постачальника, обов'язок по поставці позивачу, як замовнику, погоджений сторонами товар у строк з 01.03.2013р. по 15.11.2013р.

Статтями 611, 549 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 7.2 та 7.3 договору передбачено, що за порушення строків поставки продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості продукції.

За відмову від поставки (недопоставку) продукції постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції.

За таких обставин, оскільки відповідач свої договірні зобов'язання в частині поставки товару у погоджені сторонами строки не виконав, суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем як штрафних санкції за порушення строків поставки продукції, передбачених п. 7.2 договору, так і штрафу за відмову від поставки (недопоставку) продукції, передбаченого п. 7.3 договору.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, суб'єктний склад, характер правовідносин, а також враховуючи, що порядок обрахунку штрафних санкції, заявлених позивачем до стягнення, відповідає вимогам вищезазначених норм Закону та положенням договору, а їх розмір є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 576,44 грн. пені, 2 373,55 грн. штрафу за порушення строків поставки товару та 2 373,55 грн. штрафу за відмову від поставки товару підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 549, 611, 627, 629, 663, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» (08143, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Княжичі, вул. Леніна, 46, ідентифікаційний код 19420704) на користь Військової частини А1479 (16700, Чернігівська обл., м. Ічня-2, вул. 40 років Перемоги, ідентифікаційний код 08642979) 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 44 коп. пені, 2 373 (дві тисячі триста сімдесят три) грн. 55 коп. штрафу за порушення строків поставки товару та 2 373 (дві тисячі триста сімдесят три) грн. 55 коп. штрафу за відмову від поставки товару.

3. Стягнути з Малого приватного підприємства фірми «Ерідон» (08143, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Княжичі, вул. Леніна, 46, ідентифікаційний код 19420704) на користь Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 07.05.2014р.

Суддя В.А. Ярема