Постанова № 38588747, 19.02.2014, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 427/7715/13-а

Провадження № 2-а/427/36/14

ПОСТАНОВА

19.02.2014 року ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Свердловського міського суду Луганської області Бабенко С.Ш.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду міста Свердловська Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області про визнання дій щодо відмови в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до Свердловського міського суду з дійсною адміністративною позовною заявою до відповідача, в обґрунтовування своїх вимог зазначивши, що вона має на своєму утриманні доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до довідки КЗ «Свердловська центральна міська лікарня №1» та копії трудової книжки до народження дитини вона працювала на посаді молодшої медичної сестри поліклініки та з 08.02.2011р. знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Таким чином, вона є застрахованою особою та має право на соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240 від 18.01.2001р.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області та отримує допомогу в розмірі 130,00 грн на місяць як застрахована особа у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування.

14.08.2013р. позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, але отримала відповідь про відмову у задоволенні її вимог.

Позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240 від 18.01.2001р. вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка до квітня 2007 року виплачувалася за рахунок коштів Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, а з квітня 2007 року виплачується управліннями праці та соціального захисту населення за рахунок коштів відповідної субвенції Державного бюджету України.

Вказаним законом визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею.

Статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та хованням» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У зв'язку з викладеним позивач вважає дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства. У зв'язку з чим просить суд постановити рішення, яким визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити донарахування та виплату їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний період з 08.02.2011р. по день винесення постанови з урахуванням проведених виплат.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд позову за її відсутністю, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача Константинов М.Ф. в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення на адміністративний позов, за яким не погоджується з вимогами позивача.

Оскільки від всіх осіб, які беруть участь у розгляді справи, надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, відповідно до вимог ст.122 ч.4 КАС України судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст.99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Ухвалою судді Свердловського міського суду Луганської області від 19.02.2014р. відповідно до вимог ст.100 КАС України при розгляді позовних вимог щодо поновлення процесуальних строків звернення з позовом до суду по даній справі у задоволенні цих позовних вимог відмовлено, позовна заява в частині визнання дій щодо відмови в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання вчинити певні дії за період з 08.02.2011р. по 16.03.2013р. залишена без розгляду у зв'язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення з позовом до адміністративного суду, та відкрите провадження у справі про визнання дій щодо відмови в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання вчинити певні дії з 17.03.2013р.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Свердловської міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працюючим.

Відповідно до довідки КЗ «Свердловська центральна міська лікарня №1» ОСОБА_1 дійсно працює в закладі на посаді молодшої медичної сестри з 02.01.2010р. Знаходилася в частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 08.02.2011р. ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до заяви позивача від 14.08.2013р. вона звернулась до УСЗН з проханням здійснити їй донарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з моменту її перебування на обліку в УСЗН. Листом від 22.08.2013р. позивачу було повідомлено про відмову в проведенні зазначеного донарахування.

Відповідно до листів Управління Пенсійного Фонду України в м.Свердловську Луганської області №18977/02-19 від 30.11.2012р. та №506/Г-14 від 17.12.2012р. позивачу повідомлено, що згідно роз'яснень, наданих Міністерством соціальної політики України, призначену їй пенсію у зв'язку із втратою годувальника з грудня 2012р. було зменшено, та її розмір станом на 01.12.2012р. склав 1398,56 грн.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. Системний аналіз наведених нормативних актів свідчить про те, що на суб'єкта владних повноважень покладено безпосередній обов'язок їх виконувати.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та піших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України від 21.11.1992р. «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (зі змінами в редакції Закону від 22.03.2001р.) - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З 01.01.2008р. Верховною Радою України внесені зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», частина перша ст.15 викладена в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень» (пункт 23 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» 28.12.2007р. №107-VI).

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

До 1 січня 2008 року - дати набрання законної сили Законом України від 28.12.2007р. №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VІ) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України від 21.11.1992р. №2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон №2811-XII), дія якого поширювалася на осіб незастрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом №2240-ІІІ, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, ст.43 Закону України від 18.01.2001р. №2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі Закон №2240-ІІІ), було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу II Закону №107-VІ були внесені відповідні зміни до Закону №2811-ХІІ та Закону №2240-ІІІ. Зокрема, змінами до статті 13 Закону №2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону №2240-ІІІ було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону №107-VІ, в тому числі, й пункт 25 розділу II Закону №107-VІ щодо виключення статей 40-44 Закону №2240-ІІІ.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону №107-VІ було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31.12.2008р.

Таким чином, з часу проголошення Рішення №10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону №2240-ІІІ, а з 01.01.2009р. - статті 13, 15 Закону №2811 -XII.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2001р. №1751 саме на виконання Закону №2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону №2154-VІ не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону №2240-ІІІ на виконання статті 45 Закону №2154-VІ Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2001р. №1751 на виконання».

Згідно п.17-24 вказаного Порядку, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008р. - 50 відсотками, з 01 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 01 січня 2010р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130,00 гривень. Для призначення допомоги в розмірі, який перевищує мінімальний, заявник надає в установленому порядку довідку про склад сім'ї і декларацію про доходи і майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи всіх членів сім'ї). Форма заяви затверджена Наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 08.06.2006р. №215. Сукупний дохід розраховується згідно Методиці обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 07.02.2002р. за №112/6400. Згідно Методиці, в дохід входять нарахована заробітна плата, інші грошові виплати, які мають систематичний характер у тому числі і доходи від підприємницької діяльності. В сукупний дохід не включається відповідна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід.

Станом на час розгляду справи ані Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», ані іншими Законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж передбачений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: дії Управління соціального захисту населення Свердловської міської ради слід визнати неправомірними щодо призначення, нарахування і виплати не в повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 17 березня 2013 року по 16 жовтня 2013 року у розмірі, меншому, ніж прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років; зобов'язати Управління соціального захисту населення Свердловської міської ради на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету недоплачені суми щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 17 березня 2013 року по 16 жовтня 2013 року з урахуванням виплачених сум та підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку по день винесення постанови суду, оскільки дитина досягла трирічного віку 16.11.2013р., а постанова суду ухвалена 19.02.2013р.

Витрати, пов'язані із сплатою судового збору, віднести на рахунок держави.

На підставі ст.ст.8,19,46,64,92 Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Закону України, Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», керуючись ст.ст.6-18,86,87,94,99,100,122,158-163,167,186,254-255 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області про визнання дій щодо відмови в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області щодо відмови в перерахунку та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Свердловської міської ради Луганської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний період з 17.03.2013р. по ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням виплачених сум та підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.Ш.Бабенко