Постанова № 38586630, 28.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 р. Справа № 804/1975/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріСтепаненко В.В. Новченко Є.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Національного банку України до публічного акціонерного товариства «Юніон стандард банк» про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Юніон стандард банк» про стягнення штрафу у розмірі 24 752,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами інспектування було встановлено порушення відповідачем частини 1 статті 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у зв'язку з чим Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 11.12.2012 року №38 про накладення штрафу у розмірі 24 752,63 грн. Оскільки відповідач, який є правонаступником публічного акціонерного товариства «Єкатеринославський комерційний банк», добровільно не сплачує заборгованість, вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Фахівцями Управління Національного банку України в Дніпропетровській області проведено з 29.10.2012 року по 09.11.2012 року планову інспекційну перевірку публічного акціонерного товариства «Єкатеринославський комерційний банк» щодо дотримання вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, за результатами якої виявлено факти порушень банком вимог законодавства, а саме частини 1 статті 63 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині обов'язку банку розробляти, впроваджувати та постійно поновлювати правила внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення з урахуванням вимог законодавства про запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Встановлені порушення полягають у невідповідності Програми ідентифікації та вивчення клієнтів (затверджено Правлінням Банку, протокол від 10.01.2012 року, далі - Програма ідентифікації), вимогам законодавства, зокрема: пункт 6.9 Програми ідентифікації не відповідає пункту 5.16 розділу V Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (затверджено постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 року, далі - Положення №189), а саме банк не веде анкети стосовно категорій клієнтів, які одноразово здійснюють операції на незначні суми та становлять низький ризик їх використання з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме таких, які: користуються одноразово послугами банку з отримання кредиту, розміщення депозиту у сумах, що не перевищують 150 000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, оренди банківських сейфів тощо; отримують за допомогою банку заробітну плату, пенсію, стипендію тощо; у разі проведення фінансових операцій співробітниками Банку на яких в банку сформована особиста справа.

Крім того позивачем порушено пункт 5.1. розділу V Положення №189, оскільки встановлено, що банк відповідно до законодавства України зобов'язаний ідентифікувати та здійснювати вивчення фінансової діяльності клієнтів, які встановлюють ділові відносини з банком (відкривають рахунки, укладають договори). Вказаний пункт Положення №189 повторює вимоги, встановлені частиною 4 статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною 3 статті 9 Закону; пункт 2.5 розділу II Положення №189 - в частині відсутності у внутрішніх документах банку з питань здійснення фінансового моніторингу визначеного порядку ознайомлення з цими документами працівників банку (залежно від їх посадових обов'язків) під підпис у разі: затвердження, унесення змін до внутрішніх документів банку з питань здійснення фінансового моніторингу; приймання на роботу в банк - до початку виконання посадових обов'язків; підпункт «б» пункту 2.10 розділу II Положення №189 - в частині відсутності у Програмі оцінки ризиків (затверджено Правлінням Банку, протокол від 12.05.2011 року) порядку перевірки достовірності результатів оцінки ризиків, який, зокрема, має передбачати зіставлення отриманих результатів і результатів перевірок банку службою внутрішнього аудиту та/або окремим структурним підрозділом із запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму і Національним банком.

За результатами перевірки Комісією з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 11.12.2012 року №38 про накладення штрафу за порушення публічним акціонерним товариством «Єкатеринославський Комерційний Банк» вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом у розмірі 24 752,63 грн.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Статуту відповідача в новій редакції (28.11.2013 року, номер запису 12241050039007423) публічне акціонерне товариство «Юніон стандард банк» є правонаступником публічного акціонерного товариства «Єкатеринославський комерційний банк».

Вищезазначене рішення оскаржувалось публічним акціонерним товариством «Юніон стандард банк» в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі №804/698/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 року, у задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Єкатеринославський комерційний банк» до Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування рішення від 11.12.2012 року №38 відмовлено.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та пунктів 9.1, 9.17 глави 9 розділу II Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 №346 (надалі за текстом - Положення №346), Національний банк України має право застосувати до Банку захід впливу у вигляді накладення штрафу за порушення вимог Закону про банки в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, в розмірі 0,01 відсотка статутного капіталу за кожне порушення.

Зареєстрований статутний капітал Банку позивача - 247 526 310,00 грн. Таким чином, розмір штрафу становить: 247 526 310,00х0,01/100 = 24 752,63 грн.

Враховуючи те, що відповідачем було допущено порушення вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність» в частині запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, рішенням по адміністративній справі №804/698/13-а встановлено правомірність рішення №38 від 11.12.2012 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Національного банку України до публічного акціонерного товариства «Юніон стандард банк» про стягнення штрафу - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Юніон стандард банк» (65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Гімназична, будинок 21, код ЄДРПОУ 20305925) суму штрафу у розмірі 24 752,63 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві гривні шістдесят три копійки) на користь Національного банку України на рахунок №66014900166, отримувач Управління Національного банку України в Дніпропетровській області, код банку 305006, код ЄДРПОУ 09305008.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко