Постанова № 38585638, 29.04.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2014 р. Справа № 5015/3372/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Михалюк О.В.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області, м.Борислав №627/06-14 від 05.02.2014р. (вх.ЛАГС 01-05/903/14 від 17.02.2014р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 09.10.2013р.

у справі № 5015/3372/11

за позовом Управління пенсійного фонду України у м.Бориславі

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" НГВУ "Бориславнафтогаз", м.Борисла

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, м.Борислав

про відшкодування шкоди

За участю представників:

від позивача: Адамовський І.М.-представник

від відповідача: Трускавецька Т.В. - представник;

від третьої особи: не з"явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст.811 ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.10.2013р. (суддя Фартушок Т.Б.) у справі № 5015/3372/11 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Управлінням пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області подано апеляційну скаргу №627/06-14 від 05.02.2014р., в якій просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на те, що судом прийнято рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що судом порушено норми ч.1 ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.2 ст.50 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування». Скаржник вважає, що посилання суду на те, що відповідно до чинного на момент видачі довідки «Порядку подання та оформлення документів на призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затв.п.3 Наказу Міністерства соціального забезпечення України №15 від 04.03.1992р., довідка №382 від 20.08.1994 року підлягала обов»язковій перевірці працівниками управління ПФУ, які приймали документи і вирішували питання про призначення пенсій, є безпідставним, оскільки цим порядком не передбачено обов»язковість відділу соціального забезпечення перевірки останніх.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2014р. (колегією суддів: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Желік М.Б., Орищин Г.В.) відкладено розгляд справи на 29.04.2014 року.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2014р. у зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б.. у відпустці, у склад колегії суддів для розгляду справи №5015/3372/11 введено замість судді Желіка М.Б. - суддю Михалюк О.В. .

ПАТ "Укрнафта" НГВУ "Бориславнафтогаз" у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судових засіданнях представники сторін підтримали свої доводи та заперечення щодо вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судових засіданнях, судовою колегією встановлено наступне:

як вбачається із матеріалів справи, на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії №382 від 20.08.1994р. (а.с.10), виданої керівником Нафтогазовидобувного управлінням "Бориславнафтогаз", протоколом №675 від 23.08.1994р. (а.с.9) ОСОБА_2 було обчислено та призначено пенсію.

27.09.2010 року на виконання листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №1451/А-5 від 16.09.2010р. (а.с.11), Управлінням Пенсійного фонду України в місті Бориславі проведено перевірку правильності видачі довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_2

В результаті перевірки виявлено невідповідність сум заробітку зазначеного в довідці від 20.08.1994р. з даними книг по нарахуванню заробітної плати НГВУ "Бориславнафтогаз", підтвердженням чого є складений акт від 27.09.2010р., підписаний та скріплений печатками сторін (а.с.12).

Наведене підтверджується також довідками відповідача №24-136 та №24-137 від 29.09.2010р. а.с.16-17).

Внаслідок проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_2, було встановлено переплату виплачених сум пенсії за період з 01.01.2004р. по 31.10.2010р., підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи протоколи індивідуальних перерахунків від 14.01.2006р., 14.02.2009р. та 14.12.2010р. (а.с.13-15).

Управлінням Пенсійного фонду України в місті Бориславі надіслано відповідачу претензію з вимогою відшкодування 5 806,02грн. зайво виплаченої суми пенсії з додатками копій індивідуальних перерахунків. Проте, відповідач відшкодовувати шкоду відмовився.

Вищенаведене стало підставою для звернення Управління Пенсійного фонду України в місті Бориславі з позовною вимогою про стягнення з відповідача суму зайво виплаченої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 5 806,02грн. через недостовірні дані в довідці від 20.08.1994р. №382 про заробіток для призначення пенсії, обґрунтовуючи свої вимоги ч.2 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.1 ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи вищенаведене, судова колегія зазначає наступне.

Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення також їх внаслідок наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів на призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"", затвердженого п.3 Наказу Міністерства соціального забезпечення України №15 від 04.03.1992р. (чинним на момент видачі довідки №382 від 20.08.1994р.) останній регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Вищенаведеним Порядком подання та оформлення документів на призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено форму довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, відповідно до якої довідка підписується керівником та головним бухгалтером підприємства та затверджується кутовим штампом та печаткою органу, що видав довідку (додаток №4 до Наказу).

Окрім того, даним Порядком передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: здійснює правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів, перевіряє правильність заяви і подання, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта, та документи про стаж, має право вимагати дооформлення і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, судом встановлено, що довідка про обчислення заробітку для призначення пенсії №382 від 20.08.1994р., на підставі якої проводилось нарахування пенсії ОСОБА_2, підписана керівником Нафтогазовидобувного управлінням "Бориславнафтогаз". У графі: "гол.бухгалтер:" відсутній підпис.

Як зазначалось вище, підпис головного бухгалтера на довідці про обчислення заробітку для призначення пенсії станом на час видачі довідки (20.08.1994р.) був обов'язковим відповідно до діючого станом на час видання довідки "Порядку подання та оформлення документів на призначення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"", затвердженого п.3 Наказу Міністерства соціального забезпечення України №15 від 04.03.1992р. та викладений у додатку №4 до Наказу.

Відповідно до ч.1 ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, чинній станом на 20.08.1994р) відділи соціального забезпечення мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає достатньо обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що власне на скаржника було покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії та щодо перевірки документів, наданих заявником, на відповідність відомостей викладених в цих документах законам і підзаконним актам, на підставі яких оформляється пенсія, оскільки недотримання позивачем наведених вище приписів Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" свідчить про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди.

Скаржником не доведено наявність спричинення відповідачем збитків та обставини, які б свідчили про наявність повного складу правопорушення відповідачем, оскільки мала місце протиправна поведінка і працівників Управління ПФУ з приводу неналежної перевірки довідки, що не відповідала вимогам законодавства Також не доведено причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, оскільки за належної перевірки документів для призначення пенсії шкода могла б бути не заподіяна, вина безпосередньо відповідача не доведена, як і не доведена в судовому порядку вина працівника відповідача (керівника, що підписав довідку) Копача І.В. (за даним фактом 19.10.2012р. прокурором міста Борислава винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи).

Окрім того, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено в установлений законом спосіб підставу визначення та розмір збитків саме в сумі 5806,02грн.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення збитків є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі. Зокрема, скаржником не доведено повного складу правопорушення, в тому числі вини виключно відповідача.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 09.10.2013р. (у справі № 5015/3372/11 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.05.2014р.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Орищин Г.В.