Постанова № 38584433, 07.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 травня 2014 року 13:49 № 826/3282/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 08.01.2014р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» (далі по тексту – позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 08.01.2014 року №0000012207.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення та висновки, викладені в акті перевірки, а також рішення, прийняті контролюючими органами за наслідками адміністративного оскарження про залишення оскаржуваного повідомлення-рішення без змін не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства, а відтак підлягають скасуванню.

В наданих суду запереченнях представник відповідача зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 року №0000012207, яке складено на підставі акту перевірки від 13.12.2013 року №452/22-07-32485339, винесено обґрунтовано, правомірно та відповідно до чинного законодавства, що підтверджено фактичними обставинами.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі направлень від 18.11.2013 року №3066/22-07, №3061/22-06, №3099/17-05, №3100/17-05, №3101/17-05 проведена документальна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевіркою встановлено порушення п.50.1 ст.50, п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1063951 грн., в тому числі: за січень 2012 року на суму 33869 грн., за лютий 2012 року на суму 151500 грн., за березень 2012 року на суму 238661 грн., за квітень 2012 року на суму 296479 грн., за травень 2012 року на суму 296676 грн., за вересень 2012 року на суму 46766 грн.; пп.170.3.1 п.170.3 ст.170, п.167.1 ст.167, пп.170.5.2 п.170.5 ст.170 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3850,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки про результати документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року №452/1-22-07-32485339 від 13.12.2013 року (далі по тексту – акт перевірки).

На підставі акту перевірки та виявлених порушень ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0000012207 від 08.01.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість у розмірі основного платежу в сумі 1063951, 00 грн. та штрафних санкцій в сумі 531976 грн.

16.01.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» подано скаргу на податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у м. Києві, за наслідками розгляду якої прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 31.01.2014 року №969/10/26-15-10-06-16, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням та рішеннями, прийнятими за результатами його адміністративного оскарження, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно висновків акта позапланової документальної перевірки ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 28.04.2012 року №1812/22-7/32485339 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, відповідно до висновків якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» занизило податок на додану вартість на суму 3309649,00 грн., в зв’язку з чим органом податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №00022422-7 від 21.05.2012 року на загальну суму 4098451 грн., в т.ч. штрафні санкції 753802,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2012 року у справі №2а-7612/12/2670 позовні вимоги ТОВ «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення №00022422-7 від 21.05.2012 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2012 року скасовано в частині скасування податкового повідомлення – рішення від 21.05.2012р. №00022422-7.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2012р. постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2012 року залишена без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено суму грошового зобов’язання в розмірі 4098451,00 грн. до бюджету, що підтверджується копією платіжного дорученням №11 від 24.09.2012 року.

В запереченнях проти позову відповідач зазначає, що позивачем не враховано висновки акта позапланової документальної перевірки ДПІ у Солом’янському районі м. Києва від 28.04.1012 року №1812/22-7/32485339 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої зменшено від’ємне значення з податку на додану вартість на суму 2861045,00 грн., яке не враховано в звітності наступних податкових періодів, що призвело до неправомірного використання залишку від’ємного значення в 2012 року на суму 1063951,00 грн.

Статтею 200 Податкового кодексу України порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст.200 ПК України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що від’ємне значення між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду зараховується до складу податкового кредиту наступних податкових періодів або підлягає бюджетному відшкодуванню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем відображено суму залишку від’ємного значення в розмірі 2861045,00 грн. в рядку 24 «Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем порушено п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, згідно якого у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Водночас, згідно п. 54.18 ст.54 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як уже зазначалось, позивачем оскаржувалось податкове повідомлення-рішення №00022422-7 від 21.05.2012 року та висновки акту, на підставі якого воно прийняте, що унеможливлювало подання уточнюючих розрахунків в період січень-вересень 2012 року, оскільки суми податкового зобов’язання вважались неузгодженими та до закінчення періоду оскарження податкового повідомлення-рішення у позивача не виникало обов’язку зменшення суми від’ємного значення з податку на додану вартість у податковій звітності.

Таким чином, позивач мав право користуватися податковим кредитом з ПДВ, оскільки податкове повідомлення – рішення №00022422-7 від 21.05.2012 року ним оскаржувалась в судовому порядку і зобов’язання по ньому не було узгоджено.

Крім того, позивач добровільно сплатив грошове зобов’язання в розмірі 4098451,00 грн. за даним податковим повідомленням – рішенням.

Податковим повідомленням-рішенням №0000012207 від 08.01.2014 року нараховано позивачу штрафні санкції в розмірі 531976,00 грн., тобто 50% від основної суми зобов’язання на підставі п.54.3.2 п.54.3 ст.53, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Застосування податковим органом до позивача штрафних санкцій у розмірі 50 % суми визначеного податкового зобов’язання не ґрунтується на нормах чинного законодавства та фактичних обставинах справи, оскільки жодних належних доказів щодо повторності визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, покладеного на нього обов'язку щодо доказування не виконав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що податковий орган дійшов протиправного висновку про порушення позивачем законодавства та не довів правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Телерадіосвіт» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 року №0000012207.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Амельохін