Постанова № 38584379, 15.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2014 року № 826/2384/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Дочірнього підприємства «Артек»

до

Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

про

визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24 жовтня 2013 №100270000/2013/300416/2

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ДП «Артек» (далі - позивач) з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2013 №100270000/2013/300416/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, митному органу був наданий повний пакет документів, необхідний для визначення задекларованої митної вартості, а відповідач безпідставно збільшив розмір митної вартості імпортованого позивачем товару.

В той же час, позивач наполягає на тому, що митницею було необґрунтовано відмовлено у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2013 №100270000/2013/300416/2 за резервним методом.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються, з посиланням на те, що документи, на підставі яких позивач здійснював розрахунок, не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності.

Справа розглянута в прядку письмового провадження відповідно до ч.4 ст.122 КАС України за поданим сторонами письмовим клопотанням про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту на поставку товарів №АМ 0513, укладеного між позивачем та MAYER & CO Beschlдge GmbH (Австрія), до Київської регіональної митниці декларантом позивача подано митну декларацію №100270000/2013/181911 від 23.10.2013 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Митна вартість товарів була визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до графи 44 митної декларації для підтвердження заявлених відомостей було подано наступні документи: контракт №АМ0513 від 21.05.2013; рахунок № 30102250 від 17.10.2013; СМR №б/н від 17.10.2013; ВМД країни відправлення №13АТ700300ENIFZ446 від 17.10.2013; Платіжне доручення №20 від 18.10.2013 із заявою про закупівлю іноземної валюти №41 від 18.10.2013; Прайс-лист; Бухгалтерську документацію; договір транспортного експедирування №03/01-13 від 03.01.2013 та довідку про транспортні витрати б/н від 22.10.2013; експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» від 24.10.2013 №12/525.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів відповідач в декларації зазначив про необхідність подання додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника; копії митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Уповноважений представник позивача повідомив, що надати необхідні документи на протязі 10 днів не має можливості.

24 жовтня 2013 відповідачем прийнято спірне рішення №100270000/2013/300416/2 про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом. Згідно з вказаним рішенням було скориговано митну вартість у бік її збільшення.

Листом №220 від 28.11.2013 ДП «Артек» подано митному органу додаткові документи, а саме: договір транспортно-експедиційного обслуговування №03/01-13 від 03.01.2013; заявка-договір №15/10 від 15.10.2013 на транспортне обслуговування; Інвойс №30102250 від17.10.2013 з перекладом; заявка на транспортне обслуговування №16/10 від 16.10.2013; акт надання послуг №199 від 25.10.2013, податкову накладну №19 від 25.10.2013 та банківську виписку по рахунку від 31.10.2013.

Київська міжрегіональна митниця Міндоходів листом від 05.12.2013 вих. №14.1/6-26/8753 зазначила про відсутність підстав для перегляду та скасування рішення про коригування митної вартості.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду за захистом.

Оцінюючи правовідносини, які є предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Викладене свідчить про те, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, зокрема у разі відсутності у документах всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та пояснення, оцінюючи встановлені митним органом розбіжності та неповноту даних, суд дійшов наступних висновків.

Як свідчить графа 33 «Обставини прийняття рішення та джерела, що використовувались митним органом для коригування митної вартості» виявлено такі розбіжності:

- в контракті №АМ0513 від 21.05.2013, в п.2.3 вказано, що ціна на товар включає вартість експортної упаковки, проте в інвойсі №30102250 від 17.10.2013 відсутні відомості щодо вартості упаковки товару, що виключає можливість перевірити заявлену декларантом митну вартість згідно п.4 ст.54МКУ.

Крім того, митним органом виявлено, що відповідно до відміток на товаротранспортній накладній CMR від 17.10.2013 №б/н перевезення здійснювалось компанією SH.S.G.LLC, а довідка про транспортні витрати від 22.10.2013 видана іншим перевізником – ПП «Івент-Транс».

Стосовно доводів митного органу, викладених в оскаржуваному рішенні, то вони спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідно до п.2.3 контракту на поставку товарів №АМ0513 від 21.05.2013 ціна товару формується з урахуванням вартості експортної упаковки. Така вартість експортної упаковки, згідно умов вищезазначеного контракту, є невід'ємною складовою вартості товару.

Відносно довідки про транспортні витрати, митним органом не прийнято до уваги того, що транспортно-експедиційне обслуговування вантажу здійснював експедитор ПП «Івент-Транс» згідно заявки на транспортне обслуговування №16/10 від 16.10.13 та договору № 03/01-13 від 03.01.2013.

На виконання п.3.1.2 цього договору, для виконання перевезення вантажу був задіяний перевізник SH.S.G.LLC, про що свідчить заявка-договір №15/10 від 15.10.13 між ПП «Івент-Транс» та SH.S.G.LLC.

Таким чином, ДП «Артек» надав належну довідку про транспортні витрати від 22.10.13 експедитора ПП «Івент-Транс» з яким позивач має договірні відносини. Для підтвердження сплати транспортно-експедиційних послуг ПП «Івент-Транс» був наданий акт надання послуг №199 від 25.10.13, податкова накладна №19 від 25.10.2013 та банківська виписка по рахунку за 31.10.13.

Інші виявлені митним органом розбіжності суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

У той же час, в оскаржуваному рішенні вказано, що визначена митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснювалось за МД №100250000/2013/074693 від 22.10.2013.

Втім, митним органом не надано ані жодних доказів подібності імпортованого раніше товару, ані самої МД №100250000/2013/074693 від 22.10.2013.

У зв'язку з цим, на думку суду, скоригована митна вартість не може бути визнана такою, що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визначених (визнаних) митними органами митних вартостях.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень під час розгляду справи не довів, що документи, надані позивачем на підтвердження заявленої ціни товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки за результатами розгляду справи судом не встановлено обставин, які унеможливлюють визнання задекларованої митної вартості товарів за першим методом, це вказує на протиправність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2013 №100270000/2013/300416/2 та має наслідком його скасування.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати в розмірі 73,08грн. відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2 , ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24.10.2013 №100270000/2013/300416/2 Київської регіональної митниці.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Артек» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних 11, ідентифікаційний код 24936048) 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя П.О. Григорович