Постанова № 38584348, 28.03.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2014 року № 826/1103/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Айсшок»

до

про

Київської міжрегіональної митниці Міндоходів

скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2013 №100270000/2013/300203/2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айсшок» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2013 №100270000/2013/300203/2.

Ухвалою суду від 03.02.2014 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 10.02.2014, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом №1 (ціною договору), а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити, посилаючись при цьому на недотриманні позивачем вимог ч.2 ст.53 МК України в частині надання всіх необхідних для митного оформлення документів.

Справа розглянута в порядку письмового провадження з огляду на положення ч.6 ст.128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2013 відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №100270000/2013/300203/2 якими митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 Митного кодексу України. Визначена митна вартість імпортованих товарів ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснено.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття вказаного спірного рішення про коригування митної вартості стали наступні обставини, про що зазначено в графі 33 рішення, а саме.

Так, коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 МК України у зв'язку із тим, що надані документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності): 1) наданий експертний висновок Київської ТПП від 04.07.2013 №Ц-351 посилається на додаток від 21.03.2013 №32 до контракту від 07.07.2013 №Water-002 та на рахунок фактуру від 25.04.2013 №IHL-13-643, але дана поставка здійснюється за додатком від 01.05.2013 №35 та комерційним рахунком від 03.07.2013 №IHL-13-645; 2) відповідно до п. 5.1. Контракту визначено, що покупець повинен здійснити оплату, зазначену в рахунку за товар до моменту завантаження на транспортний засіб, а в комерційному інвойсі від 03.07.2013 №№IHL-13-645 встановлено, що оплата здійснюється після контейнеру.

На виконання вимог ст.54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснено під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до п. 4.1. ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості. Проведено консультації з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в декларанта та в митному органі.

В подальшому, зазначаючи в гр. 33 рішень про наявність обґрунтованих сумнівів у правильності обраного декларантом методу визначення митної вартості, відповідач посилається на інформаційні ресурси, які знаходяться у віданні митного органу та відомості, а також дані, оброблені під час декларування товарів іншими, аніж позивач особами.

За таких обставин, митну вартість товарів визначено на підставі митної вартості товарів, подібних за якісними характеристиками, митне оформлення яких вже завершено.

Інших підстав для визначення митної вартості за резервним методом оскаржувані рішення в собі не містять.

На думку відповідача, вказані обставини є достатніми підставами для відмови позивачу у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною контракту.

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких тверджень відповідача, як до належних та допустимих доказів коригування митної вартості імпортованих товарів за резервним методом, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається з матеріалів справи, між підприємством “Sigma Home Products Co., LTD та ТОВ «Айсшок» укладено зовнішньоекономічний контракт №Water-002 від 07.07.2010, згідно з яким продавець продає, а покупець купує товар на умовах СІР-Київ або CIF-Одеса.

08 серпня 2013 позивачем до КРМ подано митну декларацію №100270000/2013/173200, до якої на підтвердження митної вартості товарів додано документи, перелік яких зазначено в гр.4, 44 МД-2.

Митна вартість товарів була заявлена позивачем за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

З урахуванням положень ст.53МК України, вбачається за можливе прийти до висновку, що позивачем до митного оформлення імпортованих товарів було надано повний пакет необхідних документів, згідно з переліком частини 2 вказаної статті МК України.

Втім, як вже зазначалось, під час митного оформлення товару та визначенні митної вартості товарів, приводом для висновку відповідача про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та витребування від декларанта додаткових документів і, як наслідок, прийняття рішення про коригування митної вартості стало те, що: 1) наданий експертний висновок Київської ТПП від 04.07.2013 №Ц-351 посилається на додаток від 21.03.2013 №32 до контракту від 07.07.2013 №Water-002 та на рахунок фактуру від 25.04.2013 №IHL-13-643, але дана поставка здійснюється за додатком від 01.05.2013 №35 та комерційним рахунком від 03.07.2013 №IHL-13-645; 2) відповідно до п. 5.1. Контракту визначено, що покупець повинен здійснити оплату, зазначену в рахунку за товар до моменту завантаження на транспортний засіб, а в комерційному інвойсі від 03.07.2013 №IHL-13-645 встановлено, що оплата здійснюється після контейнеру.

На підставі ч.3 ст.53 МК України митним органом запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, а саме:

- виписку з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні/бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

- каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями.

Суд погоджується з правомірністю витребування у позивача додаткових документів, адже позивачем не заперечується, що умови оплати за товар, зазначені в п.5.1. Контракту та ті, що зазначені в Інвойсі IHL-13-645 мають розбіжності.

На пропозицію митного органу позивачем надано:

- виписку з бухгалтерської документації та інші (за наявності) платіжні/бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару;

- каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару та висновок Торгово промислової палати про вартісні характеристики товарів.

Інших документів надано не було, процедуру консультацій проведено, що сторонами не заперечується.

Разом з тим, посадовою особою контролюючого органу зазначених документів до уваги не прийнято та залишено поза увагою той факт, що числові значення Інвойсу IHL-13-645 повністю співпадають з даними доповнення (специфікації) №35 від 01.05.2013 до Контракту (фактурна ціна згідно доповнення №35 в сумі 25196,06дол.США = ціні товару за Інвойсом №.IHL-13-645 в сумі 25196,06 дол. США).

При цьому, на думку суду, самі по собі відмінності в обумовлених сторонами строках оплати за товар (передоплата або оплата після отримання товару) жодним чином не можуть бути безумовним свідченням приховування або зменшення позивачем складових вартості імпортованого товару, за відсутності, як в даному випадку, у митного органу інших обґрунтованих доводів неправомірного визначення позивачем митної вартості імпортованих товарів.

Доводи відповідача про те, що наданий позивачем експертний висновок Київської ТПП від 04.07.2013 №Ц-351 посилається на додаток від 21.03.2013 №32 до контракту від 07.07.2013 №Water-002 та на рахунок фактуру від 25.04.2013 №IHL-13-643, але дана поставка здійснюється за додатком від 01.05.2013 №35 та комерційним рахунком від 03.07.2013 №IHL-13-645, судом відхиляються, адже даний Висновок надано декларантом як приклад минулих поставок, предметом яких був той самий товар, чого відповідачем на власний розсуд до уваги не прийнято, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про відсутність в наданих документах всіх необхідних відомостей відповідно до обраного методу визначення митної вартості.

До того ж, суд зауважує, що станом на час розгляду даної справи в суді вартість товару позивачем повністю сплачена, що підтверджується платіжним дорученням №58 від 24.09.2013, внаслідок чого у суду не виникає сумніву в добросовісності поведінки позивача щодо сплати коштів за товар після його фактичного отримання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості, а тому оскаржуване рішення Київської міжрегіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 09.08.2013 №100270000/2013/300203/2 є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2013 №100270000/2013/300203/2 Київської міжрегіональної митниці Міндоходів.

3. Судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. присудити на користь ТОВ "АЙСШОК" (код ЄДРПОУ 35030678, адреса: 02140, м.Київ, ВУЛ. Л. РУДЕНКО, будинок 6-А) з Державного бюджету України.

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.