Рішення № 38582987, 12.11.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

12.11.2013

Справа № 335/8023/13-ц 2/335/2262/2013 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі Марусій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електромонтаж" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електромонтаж" про стягнення заборгованості, в обґрунтування позовних вимог вказавши наступне. Між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 11176637000/П від 27.06.2007 року відповідно до умов якого Позивач зобов'язалась відповідати перед Банком за невиконання ТОВ "Електромонтаж" усіх його зобов'язань, що виникли з Кредитного договору № 11176637000 від 27.06.2007 року.

03.06.2008 року Позивач отримала вимогу № 1288/133-444, якою Банк повідомив Позивача про порушення ТОВ «Електромонтаж» умов кредитного договору та вимагав протягом 5 робочих днів з дня отримання вимоги сплатити заборгованість на загальну суму 509 420, 21 грн.

26.06.2008 року Позивач сплатила заборгованість ТОВ «Електромонтаж» в сумі 509 420, 21 грн. шляхом внесення готівкових коштів згідно договору поруки.

Посилаючись на ч.2 ст. 556 ЦК України, відповідно до якої до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а також ту обставину, що Відповідачем не виконана вимога Позивача від 01.04.2013 року про перерахування грошових коштів, Позивач звернулась до суду та просить стягнути з Відповідача у судовому порядку заборгованість у сумі 509 420, 21 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві, та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає позов необґрунтованим та просить суд відмовити у його задоволенні, крім того просить застосувати позовну давність.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.06.2007 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ТОВ "Електромонтаж" було укладено Кредитний договір № 11176637000, відповідно до умов якого ТОВ "Електромонтаж" було надано кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 1000 000 гривень.

27.06.2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ «Укрсиббанк» був укладений договір поруки № 11176637000/П, відповідно до умов якого Позивач зобов'язалась відповідати перед Банком за невиконання ТОВ "Електромонтаж" усіх його зобов'язань, що виникли з Кредитного договору № 11176637000 від 27.06.2007 року.

Листом № 1288/133-444 від 03.06.2008 року Банк повідомив Позивача, як поручителя, про порушення Позичальником умов кредитного договору № 11176637000 та про наявність простроченої заборгованості на загальну суму 509 420, 21 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до п.1.4. Договору поруки відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною.

Відповідно ч.2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що нею як, поручителем, були виконанні зобов'язання ТОВ "Електромонтаж" та сплачено борг за кредитним договором станом на 03.06.2008 року у сумі 509 420, 21 грн. та в якості доказу надала суду квитанцію № 26 від 26.06.2008 року, копія якої приєднана до матеріалів справи.

Однак, на переконання суду, зазначена квитанція не може бути прийнята в якості доказу сплати позивачем грошових коштів в рахунок погашення боргу ТОВ "Електромонтаж" перед Банком з наступних підстав. Так, з даної квитанції вбачається, що грошова сума у розмірі 509 420, 21 грн. була внесена до каси банку не ОСОБА_1, як фізичною особою, а підприємством ТОВ «Електромонтаж» через повноважного представника ОСОБА_1, що зазначено в графі «платник» та «код платника» - 32419879, що є кодом ЄРДПОУ ТОВ «Електромонтаж». Крім того, у квитанції кодом платника та отримувача зазначено один і той же номер -32419879, отримувачем коштів зазначений ТОВ «Електромонтаж». Також, згідно вказаної квитанції грошові кошти у зазначеній сумі сплачені на рахунок № 26009135037700, який належить ТОВ «Електромонтаж».

В той же час, пунктом 1.2. Кредитного договору передбачено, що повернення суми боргу та сплати за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, штрафних санкції здійснюється на рахунок № 3739611176637 в АКІБ «УкрСиббанк».

Відповідно до п.1.2. Договору поруки поручителю добре відомі усі умови Основного договору (кредитного договору № 11176637000 від 27.06.2007 року).

Таким чином, надана квитанція № 26 від 26.06.2008 року не підтверджує, що грошові кошти у сумі 509 420, 21 грн. перераховані Позивачем на користь банку в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Електромонтаж» за кредитним договором. Отже, відсутні підстави для висновку про сплату позивачем заборгованості ТОВ "Електромонтаж" перед Банком та про виникнення у ОСОБА_1 права вимоги до ТОВ «Електромонтаж» на підставі ч.2 ст.556 ЦК України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підтверджені належними та допустимими доказами, є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Беручи до уваги, що судом відмовлено в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості та недоведеності, суд не розглядає заяву представника Відповідача про застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Електромонтаж" про стягнення заборгованості - залишити без задоволення у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії рішення суду.

Суддя: В.В.Калюжна