Постанова № 38582271, 06.05.2014, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1171/14-а

Провадження № 2-а/0274/63/14

Постанова

Іменем України

06.05.2014 м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,

з участю секретаря Соломянюк Л.О.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Крилова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бердичеві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, з урахуванням уточнень до нього ( а.с. 42-44), просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області щодо відмови у врахуванні для перерахунку пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 4418,4 гривні, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 4608,8 гривень, сум індексації доходів розмірі 4935,22 гриві, починаючи з 15.01.2013 року та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області провести йому перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 33,37 ЗУ „Про державну службу", починаючи з 15 січня 2013 року з виплатою недоплачених сум пенсії.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що відповідач неправомірно відмовився включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для призначення йому пенсії відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII). Вказав, що на підставі постанови Бердичівського міськрайонного суду від 24.04.2013 року відповідача було зобов'язано призначити йому пенсію державного службовця з 15 січня 2013 року. Пенсію державного службовця він отримав в кінці листопада 2013 року. На його звернення від 11 грудня 2013 року УПФ України в м. Бердичеві та Бердичівському районі надало відповідь, з якої вбачається, що в його заробітну плату з якої відраховується пенсія не включено інші виплати, а саме матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутовий питань та індексація доходів. Звернення в установи відповідача вищого рівня позитивних результатів не дали.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав повністю.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, пояснив, що на суму індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення нараховувався збір на обов'язкове пенсійне страхування , а тому такі суми повинні бути враховані при визначені розміру пенсії, відмова у не зарахуванні цих сум до заробітку суперечить чинному законодавству.

Представник відповідача Крилов О.О. в позові просить відмовити. Зазначив, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога на вирішення соціально - побутових питань та індексація заробітної плати не є складовою заробітної плати і тому вони не враховуються під час нарахування пенсії. Ст. 33 ЗУ „Про державну службу" та Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" не передбачають врахування при призначенні пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати. Крім того оскільки пенсія позивачеві нарахована з 15.01.2013 року, позовні вимоги за період з 15.01.2013 року по 15.09.2013 року мають бути залишені без розгляду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 24.04.2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області зобов'язано перевести ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший, призначивши йому пенсію державного службовця, відповідно до ст. 37 ЗУ „Про державну службу", починаючи з 15 січня 2013 року з виплатою різниці між виплаченою пенсією та призначеною пенсією державного службовця ( а.с. 5-6).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року постанова Бердичівського міськрайонного суду від 24.04.2013 року залишена без змін ( а.с. 7-8).

Згідно розпорядження від 10.10.2013 року ОСОБА_1 переведено з одного виду пенсії на інший та призначено пенсію державного службовця, починаючи з 15.01.2013 року (а.с. 36).

Вважаючи, що розмір його пенсії занижено 11 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ України в м. Бердичеві та Бердичівському районі з проханням надати йому довідку з розрахунком його пенсії ( а.с. 9).

На свою заяву до УПФ України в м. Бердичеві та Бердичівському районі ОСОБА_1 отримав відповідь 20.12.2013 року, з якої вбачається, що при розрахунку пенсії ОСОБА_1 в розмір заробітку не враховано суму індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення ( а.с. 11).

Не погодившись з розрахунком його пенсії, позивач дії УПФ України в м.Бердичеві та Бердичівському районі оскаржив до Головного УПВ України в Житомирській області ( а.с. 12).

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило в задоволенні заяви ОСОБА_1 ( а.с. 13-14).

Таким чином, твердження позивача, що він отримав пенсію державного службовця в листопаді 2013 року узгоджується з матеріалами справи.

За змістом статті 37 Закону України „ Про державну службу" № 3723-XII, (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Заробітна плата, згідно з ч.1 ст.1 Закону України „Про оплату праці„ - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Стаття 2 Закону України "Про оплату праці" визначає, що до структури заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні компенсаційні виплати. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсації та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені визначеними актами.

Аналіз наведених положень законів дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно з ч. 6 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оплату праці" у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно чинного законодавства.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003р. № 1078. Отже, згідно із ст. 33 Закону України "Про державну службу" в заробітну плату державних службовців входять і інші надбавки.

Аналогічні правові позиції зі спірного питання були висловлені Верховним Судом України у постановах від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11 та від 28.05.2013 р. у справі № 21-97а13 та є обов'язковими для застосування судами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу в зарахування в його розмір зарплати виплат на соціально-побутові питання, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексацію його доходів. Посилання відповідача на положення постанови КМУ №865 від 31.05.2000 року "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" судом вважається неправомірним, так як суперечить пенсійному законодавству України. За таких обставин суд вважає, що відповідач при вирішенні спірного питання не врахував ряд обставин, які в сукупності підтверджують право позивача на перерахунок розміру пенсії із врахуванням при її обчисленні інших виплат, які складаються із матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та сум індексації доходів, з яких сплачувались страхові внески.

Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За для захисту прав позивача в даному судовому провадженні, суд виходить за межі позовних вимог і вважає, що з метою повного захисту прав ОСОБА_1 необхідно викласти резолютивну частину рішення зрозумілим для подальшого її виконання чином: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області провести з 15.01.2013 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням при її обчисленні інших виплат, які складаються із матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питання та суми індексації доходів, з яких сплачувались страхові внески.

Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує положення ч. 2 ст. 99 КАС України, згідно якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що ОСОБА_1 пенсію державного службовця було призначено згідно розпорядження від 10.10.2013, а отже раніше він не міг дізнатися про порушення свого права, оскаржив дії УПФ України в м. Бердичеві та Бердичівському районі до Головного УПФ України в Житомирській області, зважаючи на дату відмови Головного УПФ України в Житомирській області у перерахунку пенсії позивача (04.02.2014 року), суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід перераховувати пенсію з 15.01.2013 року.

Згідно з ч.1 ст.256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

А тому слід допустити негайне виконання даної постанови в межах суми стягнення за один місяць.

З урахуванням задоволення позову, судові витрати, що понесені позивачем (а.с.1,21) підлягають присудженню з Державного бюджету України відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 9, 11 ч.2, 18 ч.1 п.4, 69, 71, 99, 100, 159, 160 - 163, 167, 186, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області щодо відмови у врахуванні для перерахунку пенсії ОСОБА_1 інших виплат, які складаються із сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум індексації доходів, починаючи з 15.01.2013 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Бердичеві та Бердичівському районі Житомирської області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, з врахуванням при її обчисленні інших виплат, які складаються із матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та сум індексації доходів, з яких сплачувались страхові внески, починаючи з 15 січня 2013 року з виплатою недоплачених сум пенсії.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.

Допустити до негайного виконання постанову в межах суми стягнення за один місяць.

На постанову суду сторонами протягом десяти днів з дня отримання її повного тексту може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя І.Ю. Хуторна