Вирок № 38580479, 06.05.2014, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

06.05.2014

№ 336/2357/14-к

пр. 1-кп/336/249/2014

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запорожжя у складі головуючого судді Артемової Л.Г., при секретарі Бутенко О.В., за участю сторін кримінального провадження : прокурора Сивоконь О.М., захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в заді суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014080080001100 від 14.03.2014 року, з угодою про примірення між потерпілим та підозрюваним, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Зугдіді, республіки Грузії, громадянина Грузії, не працюючого, не одруженого, маючого середню освіту, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 15 ч.1 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14.03.2014 року приблизно об 16-50 годині, ОСОБА_2 маючи умисел направлений на таємне викрадання чужого майна, діючи з корисливих мотивів, перебуваючи біля будинку №13 по вулиці Авраменко в м.Запоріжжя, невстановленим шляхом, відкрив автомобіль «Kia ceed», державний номер НОМЕР_1, в кузові чорного кольору, звідки викрав грошові кошти в сумі 30000 гривень, що належать ОСОБА_3

У цей час протиправні дії були помічені потерпілим ОСОБА_3, який намагався припинити протиправні дії ОСОБА_2, що проявлялося в словесному заклику зупинитись і спробі наздогнати останнього, незважаючи на що, ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на утримання викраденого майна, діючи відкрито для потерпілого, побіг від автомобіля в напрямку будинку №13 по вулиці Авраменко в м. Запоріжжя. Після чого дії ОСОБА_2 були помічені співробітниками СУР ЗДУ УМВС України в Запорізькій області, які припинили дії останнього, спрямовані на відкрите викрадання у ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 30000 гривень, в зв'язку з чим ОСОБА_2 не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 15 ч.1 ст.186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадання чужого майна (грабіж).

Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про примирення, укладеною між потерпілим та підозрюваним від 24.03.2014 року, згідно якій, сторони дійшли згоди щодо примирення, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 15 ч.1 ст.186 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 у вигляді штрафу розміром ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у зв'язку з повним відшкодуванням завданої матеріальної шкоди і щиросердечним каяттям ОСОБА_2 В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник просили затвердити угоду про примирення.

Потерпілий ОСОБА_3 в підготовчому засіданні просив затвердити угоду про примирення.

Прокурор підтримав позицію обвинуваченого та потерпілого щодо затвердження угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 15 ч.1 ст.186 КК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди про примирення відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченим, призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання.

Судові витрати відсутні.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Речовий доказ - грошові кошти в сумі 30 000 гривень, які видані під розписку на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає АДРЕСА_2, залишити за належністю.

Речовий доказ - відеозапис фіксації процесу добровільної видачі грошових коштів ОСОБА_2, які долучені до матеріалів кримінального провадження №12014080080001100, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили у вигляді застави залишити без змін.

Згідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, має бути повернута заставодавцю ОСОБА_6

Керуючись ст.ст.100, 182, 314, 373, 374, 468, 471, 475 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 24.03.2014 року, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу 1700 гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили у вигляді застави залишити без змін.

Зі зверненням вироку суду до виконання повернути заставодавцю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, заставу в сумі 6090 (шість тисяч дев'яносто) гривень 00 копійок, що була сплачена нею у ПАТ КБ «ПриватБанк» за квитанцією № 6991.670.2 від 17.03.2014 року, банк отримувача: ГУ ДКСУ У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ, отримувач: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код отримувача: 26316700, р/р отримувача: 37311050000607, МФО: 813015, призначення платежу: внесення коштів для звільнення під заставу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 пл. ОСОБА_6, інн НОМЕР_2.

Речовий доказ - грошові кошти в сумі 30 000 гривень, які видані під розписку на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає АДРЕСА_2, залишити за належністю.

Речовий доказ - відеозапис фіксації процесу добровільної видачі грошових коштів ОСОБА_2, які долучені до матеріалів кримінального провадження №12014080080001100, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя на протязі 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення: обвинуваченим - з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4,6,7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором: виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.Г.Артемова