Ухвала суду № 38580212, 15.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2014 рокусправа № 2а/0470/13946/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено: визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0000102303, №0000202303, №0000212303, №0000222303 від 30 січня 2012 року.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 січня 2012 року відповідачем проведено перевірки господарських одиниць ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресами: м. Сімферополь, вул. Гагарина, 16, вул. Героїв Аджимушкая, д.1, пр. Перемоги, 8, вул. Кечкемецька, 1.

За результатами перевірки складено акти перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №0009/01/01/23/14360570 від 20.01.2012 року, №0012/01/01/23/14360570 від 20.01.2012 року, №0015/01/01/23/14360570 від 20.01.2012 року, №0018/01/01/23/14360570 від 20.01.2012 року.

В актах перевірки зазначено, що у відділеннях ПАТ КБ «ПриватБанк» встановлено факт здійснення продажу скретч-карток для отримання палива на АЗС «Авіас». Таким чином, встановлено здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту, без застосування РРО.

На підставі актів перевірки ДПІ в м. Сімферополі прийняті податкові повідомлення-рішення №0000102303, №0000202303, №0000212303, №0000222303 від 30 січня 2012 року, якими застосовано до позивача штрафні санкції по 858,00 грн. по кожному.

Правомірність та обґрунтованість зазначених податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі актів перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів та не довів обґрунтованості визначення податкових зобов'язань та правомірності прийняття ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на позиції податкової інспекції щодо порушення позивачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як встановлено судом першої інстанції, ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснює господарську діяльність, передбачену ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 року.

Відповідно до генеральної угоди №4 СК від 01.05.2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язується від імені та за рахунок ТОВ ВТФ «Авіас» здійснювати договірне списання грошових коштів, які знаходяться на поточних рахунках ТОВ ВТФ «Авіас», зазначених у додатку №1 до угоди (відкритих у банку, його підрозділах та філіях відповідно до договорів банківського рахунку), на поточний рахунок клієнта №26000050002006 відкритий у ПриватБанку м. Дніпропетровськ МФО 305299.

ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснює розрахункове-касове обслуговування фізичної особи щодо прийому від неї через касу платежів за товар за реквізитами, наданими ТОВ ВТФ «Авіас» та тарифами, затвердженими у банку для цього виду фінансових послуг.

Отримані від фізичних осіб кошти перераховуються на поточні рахунки ТОВ ВТФ «Авіас» відповідно до умов укладеного між ними договору.

Особливості порядку продажу нафтопродуктів за готівку та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) встановлюється інструкцією, яка затверджується спільним наказом Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Мінінфраструктури.

Згідно наказу Міністертсва палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» встановлено єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Підприємство в порядку та на умовах, визначених договором, викупає в АЗС певну кількість талонів. Водночас відповідно до п.п. 10.3.3 п. 10.3 Інструкції №281 зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами талона є наявність серійного та порядкового номерів. Відпускання пального здійснюється за фактом пред'явлення талону. Талони не є засобами платежу, вони підтверджують право його власника на отримання фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які зазначено на ньому, оскільки оплату за дані нафтопродукти вже було здійснено (передоплата).

Отже, скетч-карта - це пластик, який надається фізичній особі безоплатно з метою можливості отримання на АЗС ТОВ ВТФ «Авіас» вже оплаченого йому палива у обсязі та виду, зазначеному у цій картці за спрощеною процедурою обслуговування у точках продажу палива.

Вищенаведене дає підстави вважати, що фізична особа не купує скетч-карту/паливо у ПАТ КБ «ПриватБанк», а здійснює попередню оплату за паливо, яке має можливість отримати у торгових точках ТОВ ВТФ «Авіас». Банк лише здійснює переказ грошових коштів на підставі інформації, наданої клієнтом.

Відповідно до п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що твердження працівників податкових органів про здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» торговельної діяльності є повністю безпідставними та необґрунтованими, а тому застосування до позивача Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є незаконним.

За таких обставин, колегія суддів робить висновок про те, що податковий орган, застосовуючи до позивача штрафні санкції, діяв з порушенням вимог чинного податкового законодавства, а тому позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко