Постанова № 38579150, 28.04.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року

Справа № 803/485/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Газ-Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром-Газ-Інвест» (далі – ТзОВ «Пром-Газ-Інвест») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі – ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року №17926552201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ) на 709 461 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 177 365 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту перевірки від 8 липня 2013 року №59/26-55-22-01/37403355 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Пром-Газ-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «САНОІЛ ТОРГ» (далі – ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ») за період з 1 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року». Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, встановлено завищення податкового кредиту всього на суму 1 144 312 грн., в тому числі по періодам: у вересні 2011 року у сумі 519 250 грн. та у жовтні 2011 року у сумі 625 062 грн. 66 коп., що призвело до заниження показника р.18 декларації з ПДВ, позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту звітного періоду жовтень 2011 року на суму 709 461 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу про нікчемність правочину, укладеного із ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ», оскільки вважає, що при фактичному здійсненні оподатковуваних операцій, наявності у позивача первинних документів, які в повному об’ємі були додані до заперечень до акта перевірки, підстав для невизнання права на податковий кредит в сумі 1 144 312 грн. за період вересень-жовтень 2011 року по взаємовідносинах з ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» немає.

Крім того, зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання. Вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року №17926552201 винесене з порушенням норм законодавства та підлягає визнанню протиправним.

В судовому засіданні 24 квітня 2014 року представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, додатково пояснив, що скасувавши податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року №18026552201 податковий орган фактично визнав право ТзОВ «Пром-Газ-Інвест» на від’ємне значення по ПДВ в сумі 1 144 312 грн., а відповідно і право на податковий кредит в цій же сумі. Крім того, повідомив, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року в справі №826/5797/13-а за позовом ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року, адміністративний позов ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» задоволено частково, зокрема, визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС під час проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ», за результатами якої 22 березня 2013 року було складено акт №788/22-20/37269136. Таким чином, вважає, що інформація наведена в акті перевірки від 22 березня 2013 року №788/22-20/37269136 не може бути використана податковим органом як доказ порушення ТзОВ «Пром-Газ-Інвест» податкового законодавства. Просив визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року №17926552201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на 709 461 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 177 365 грн.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 14 квітня 2014 року та в судовому засіданні 24 квітня 2014 року пред’явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що – ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було отримано акт, складений ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 22 березня 2013 року №788/22-20/37269136 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «ИНФИНИТИ» (далі – ТзОВ «ИНФИНИТИ») за період з 21 березня 2011 року по 30 вересня 2012 року», в якому зазначено, що перевіркою встановлено відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі – продажу, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Крім того, ТзОВ «Пром-Газ-Інвест» проінформовано про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 17 червня 2013 року №781/22-3 та запропоновано надати до перевірки первинні документи щодо реальності здійснення фінансово-господарських операцій при взаємовідносинах з ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» за період з 1 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, проте позивачем не надано підтверджуючих документів.

Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання його протиправним немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Представником відповідача 28 квітня 2014 року подано клопотання про розгляд справи, призначеної на 17 год. 00 хв. 28 квітня 2014 року без його участі.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

ТзОВ «Пром-Газ-Інвест» є суб’єктом господарювання та зареєстроване 23 листопада 2010 року за №1 070 102 0000 041924. З 24 листопада 2010 року товариство перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та з 24 листопада 2010 року перебуває на обліку як платник єдиного внеску у Луцькій об’єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Волинській області.

Судом встановлено, що в період з 21 червня 2013 року по 1 липня 2013 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Пром-Газ-Інвест» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» за період з 1 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, за результатами якої складено акт від 8 липня 2013 року №59/26-55-22-01/37403355.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, встановлено завищення податкового кредиту всього на суму 1 144 312 грн., в тому числі по періодам: у вересні 2011 року у сумі 519 250 грн. та у жовтні 2011 року у сумі 625 062 грн. 66 коп., що призвело до заниження показника р.18 декларації з ПДВ, позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту звітного періоду жовтень 2011 року на суму 709 461 грн.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Не погодившись з висновками перевірки, позивач подав заперечення від 18 липня 2014 року на акт від 8 липня 2013 року №59/26-55-22-01/37403355 разом із первинними документами, яке не було прийняте відповідачем до уваги.

На підставі акту перевірки від 8 липня 2013 року №59/26-55-22-01/37403355, з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у м. Києві від 13 вересня 2013 року №4222/10/26-15-10-04 про результати розгляду первинної скарги, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 18 липня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення №17926552201, яким ТзОВ «Пром-Газ-Інвест» збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ на 709 461 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 177 365 грн.

Висновки перевірки базуються на акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 22 березня 2013 року №788/22-20/37269136 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТзОВ «ИНФИНИТИ» за період з 21 березня 2011 року по 30 вересня 2012 року», яким встановлено відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі – продажу, відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Однак, суд не погоджується з такими висновками ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу..

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, судом при розгляді справи підлягали з’ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит, належного оформлення первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2011 року між ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» (продавець) та ТзОВ «Пром-Газ-Інвест» (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №ДП-35, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти на умовах викладених у цьому договорі. Кількість, асортимент, якість, його ціна та вартість окремої партії товару визначається сторонами у специфікації, що є невід’ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору від 28 вересня 2011 року №ДП-35 ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» було здійснено поставку дизельного пального на ТзОВ «Пром-Газ-Інвест». До даного договору було укладено 28 специфікацій, виписано податкові та видаткові накладні.

Позивачем проведено попередню оплату по договірних зобов’язаннях з ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ», що також підтверджується копіями банківських виписок та платіжних доручень.

Рух товару підтверджується товарно-транспортними накладними.

На думку суду, всі первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» та ТзОВ «Пром-Газ-Інвест» відбулася і нафтопродукти було поставлено в повному об’ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.

Разом з тим, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового органу. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ», відповідач належними та допустимими доказами не спростував доводи позивача про реальний характер таких господарських операцій, висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2013 року в справі №826/5797/13-а за позовом ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2013 року, адміністративний позов ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС під час проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ», за результатами якої 22 березня 2013 року було складено акт № 788/22-20/37269136, які полягають в порушені вимог пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України та пункту 1.15 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України 14 квітня 2011 року № 213, та в зазначені в акті інформації у вигляді висновків щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» по взаємовідносинах з ТзОВ «ИНФИНИТИ», завищення податкових зобов'язань ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» з ПДВ за період з 21 березня 2011 року по 30 вересня 2012 року на загальну суму 190 330 099 грн. та завищення податкового кредиту ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» з ПДВ за період з 21 березня 2011 року по 30 вересня 2012 року на загальну суму 193 394 123 грн. Заборонено ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС використовувати інформацію, відображену в акті документальної невиїзної позапланової перевірки від 22 березня 2013 року № 788/22-20/37269136 щодо відсутності фактичної реалізації та постачання товарів ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» по взаємовідносинах з ТзОВ «ИНФИНИТИ», завищення податкових зобов'язань ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» з ПДВ за період з 21 березня 2011 року по 30 вересня 2012 року на загальну суму 190 330 099 грн. та завищення податкового кредиту ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» з ПДВ за період з 21 березня 2011 року по 30 вересня 2012 року на загальну суму 193 394 123 грн., у тому числі розміщувати інформацію в базах даних відповідача (АС «Аудит», АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» тощо). Зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС відновити інформацію про податкові зобов'язання ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» з ПДВ за період з 21 березня 2011 року по 30 вересня 2012 року на загальну суму 190 330 099 грн. та податковий кредит з ПДВ за період з 21 березня 2011 року по 30 вересня 2012 року на загальну суму 193 394 123 грн., відповідно до поданої податкової звітності ТзОВ «САНОІЛ ТОРГ» за періоди з березня 2011 року по грудень 2011 року, з січня 2012 року по вересень 2012 року в базах даних відповідача (АС «Аудит», АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» тощо).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

При постановленні рішення суд відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року за №17926552201.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 18 липня 2013 року за №17926552201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Газ-Інвест» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Коперника, будинок 8А, кабінет 6, код ЄДРПОУ 37403355) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк