Рішення № 38576131, 08.05.2014, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон 67-28-47

проспект Миру,20 Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

05.05.14. Справа №927/216/14.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім», 03138, м. Київ, вул. Сумська,3; поштова адреса: 02160, м Київ, пр-кт Воз'єднання, 15.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Носівський цукровий завод», 17100, м. Носівка Чернігівської області, вул.. Заводська, 2.

Предмет спору: про стягнення 209 959,14 грн.

Суддя Ю.В. Федоренко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача - Макаренко В.А., дов. від 04.03.14.

Від відповідача- Таран Ю.М., дов. від 12.03.14.

С У Т Ь С П О Р У:

Рішення прийняте після перерви, яку оголошено на підставі ст.75 ГПК України.

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 209 959,14 грн. боргу із яких: 204 777,97 грн. за надані автотранспортні послуги, 2 252,56 грн. інфляційні витрати за період з серпня 2013 р. по грудень 2013 р., 2 928,61 грн. сума втрат позивача внаслідок користування відповідачем чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №3-ю від 04.08.10. В якості доказу на підтвердження надання послуг в позовній заяві позивач посилається на акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 22.02.11.

Після початку розгляду справи по суті позивачем подано письмове пояснення від 14.04.14 №140414 у якому він посилається на те, що відповідач не виконував свого обов'язку, передбаченого п.3.3 договору №3-ю від 04.08.10 щодо здійснення поставки сировини з поля на приймальний пункт цукрового заводу. Вказаний обов'язок фактично здійснив позивач у зв'язку з усною домовленістю сторін, досягнутою в порядку ч.2 ст.604 Цивільного кодексу України.

Позивач вважає, що первісне зобов'язання відповідача щодо поставки (транспортування) сировини з поля на приймальний пункт цукрового заводу було замінено на зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу витрати, які останній поніс з транспортуванням власної сировини з поля на приймальний пункт цукрового заводу. Вказане на думку позивача підтверджується наданими товарно-транспортними накладними з відмітками відповідача про прийняття сировини на переробку.

Розрахунок позовних вимог позивачем проведено на підставі товарно-транспортних накладних, які підписані представниками сторін та перевізників (т. 4 а.с.2-6).

Відповідач позов не визнав. Посилається на те, що укладений між сторонами договір не зобов'язує його оплачувати позивачу автотранспортні послуги, поставку чи відшкодовувати будь-які витрати на перевезення сировини. Договір між сторонами на перевезення вантажу не укладався. Доданий до позовної заяви акт здачі-приймання робіт у відповідача відсутній, чи складався такий акт йому не відомо.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін суд встановив таке.

04.08.10 між сторонами було укладено договір №3-ю на переробку цукрових буряків (далі - Договір) за умовами якого Сторона 1 (позивач) зобов'язався поставити Стороні 2 (відповідачу) для переробки цукрові буряки врожаю 2010 року, а останній зобов'язався їх прийняти і переробити в готову продукцію: цукор, патоку, жом і передати позивачу готову продукцію в порядку та на умовах даного договору.

У Договорі сторонами було узгоджено, що:

- позивач здійснює поставку сировини на приймальний пункт Носівського цукрового заводу за власний рахунок у фізичній вазі (п.3.1);

- відповідач здійснює доставку сировини в фізичній вазі з приймального пункту на цукрозавод за власний рахунок (п.3.2);

- відповідач здійснює поставку сировини, яка передається позивачем (39% від загальної залікової ваги зданої сировини позивачем) з поля на приймальний пункт цукрового заводу, яка відноситься як оплата за переробку буряку позивачу (п.3.3);

- фактичні втрати сировини при транспортуванні, зберіганні та переробці в нормативних межах пропорційно розподіляються між сторонами виходячи з загальної кількості сировини (п.4.4);

- розподіл сировини між сторонами здійснюється у співвідношенні, при якому позивачу належить 61%, а відповідачу 39% сировини, яка залишається як оплата за технічну переробку сировини ((п.4.5);

- після закінчення сезону переробки цукрових буряків 2010 року сторони зобов'язуються провести звірку і підписати акт звірки у відповідності до якого проводяться повні розрахунки між сторонами (п.4.16).

25.07.13 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №0203 на підставі Договору, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 22.02.11 на суму 204 777,97 грн.

Факт отримання претензії відповідачем підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та а.с. 17 т.1.

Відповіді на претензію відповідач не надав.

Як встановлено ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Умовами Договору сторонами не було передбачено відшкодування відповідачем здійснених позивачем витрат на перевезення цукрового буряку з поля на приймальний пункт цукрового заводу, можливість такого відшкодування за усною домовленістю сторін.

Навпаки п.8.1 Договору сторонами було узгоджено, що зміни та доповнення до нього виконуються у письмовій формі за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів про укладення з відповідачем у передбаченій законом та Договором письмовій формі змін до Договору про відшкодування відповідачем позивачу вартості здійснених перевезень цукрового буряку.

Надані позивачем копії товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.61-64, 66-90, 93-102,104-108, 110-113, 115-120, 122-131, 133-138, 140-143, 145-150, 152-159, 161-164, 166-168, т.2 а.с. 2-18, 21-25, 27-37, 40-45, 47-56, 58-65, 67-75, 77-86, 88, 90-96, 98-135, 137-154, 156-159, 161-168, 170, 172-173, 175, т.4 а.с.16-26, 28, 30-31, 3338, 40-43, 45-55, 57-64, 66-69, 71-78, 80-83, 85-100, 102-109, 111-120, 122125, 127-130, 132-133, 135, 137-146, 148-153, 155) підтверджують здійснення перевезень цукрового буряку з поля на цукровий завод на підставі укладених позивачем договорів надання послуг перевезення вантажу з перевізниками - ФОП ОСОБА_2 від 20.09.10, ФОП ОСОБА_3 від 02.09.10, ФОП ОСОБА_4 від 02.09.10, ФОП ОСОБА_5 від 02.09.10, ФОП ОСОБА_6 від 02.09.10, ФОП ОСОБА_7 від 25.10.10, ФОП ОСОБА_8 від 02.09.10, ФОП ОСОБА_9 від 27.09.10 (т.4 а.с.7-14 ) за якими розрахунки за перевезення вантажу здійснюються між перевізником і вантажовідправником (позивачем), вартість перевезення вказується в актах виконаних робіт (розділ 4 договорів на перевезення вантажу).

Відповідні акти оформлені та підписані позивачем та перевізниками (т. 1 а.с.60, 65, 91,-92, 103, 109, 114, 121, 132, 139, 144, 151, 160, 165, т.2 а.с.1, 19-20, 26, 38-39, 46, 57, 66, 76, 87, 89, 97, 136, 155, 160, 169, 171, 174, т.4 а.с.15, 27, 29, 32, 39, 44, 56, 65, 70, 79, 84, 101, 110, 121, 126, 131, 134, 136, 147, 154).

Крім того, судом враховується, що відповідачем також здійснювалось перевезення цукрового буряку, що підтверджується товарно-транспортними накладними на а.с.2-124 т.5, а.с.30-34, 54-82 т.3, договорами оренди транспортних засобів (т.3 а.с.83-87).

Розрахунок позовних вимог позивачем здійснено на підставі товарно-транспортних накладних:

від 23.09.10 № 706502, 24.09.10 №706511, 28.09.10 №706559, 29.09.10 №706573, 02.10.10 №706573, 05.10.10 №706660, 08.10.10 №706675, 14.10.10 №706716, 706657, 18.10.10 №706728, 22.10.10 №70675022.09.10 №706951, 23.09.10 №706501, 25.09.10 №706519, 706528, 27.09.10 №706546, 28.09.10 №706560, актів виконаних робіт від 15.10.10, 01.11.10, 29.09.10 (перевізник ОСОБА_2);

товарно-транспортних накладних від 15.10.10 №706729, 22.10.10 №706852, 25.10.10 №706855, 29.10.10 №706870, 29.10.10 №706568, 30.09.10 №706581, 02.10.10 №706593, 03.10.10 №706635, 04.10.10 №706645, 05.10.10 №706662, 08.10.10 №706674, 10.10.10 №706686, 11.10.10 №706698, 12.10.10 №706704, 14.10.10 №706722, 21.09.10 №715053, 22.09.10 №715062, 24.09.10 №706503, 706513, 25.09.10 №706521, 26.09.10 №706532, 27.09.10 №706543, 28.09.10 №706558, актів виконаних робіт від 01.11.10, 15.10.10, 29.09.10 (перевізник ОСОБА_3);

товарно-транспортних накладних від 20.09.10 № 706736, 22.10.10 №706747, 23.10.10 №706857, 25.10.10 №706859, 29.09.10 №706570, 30.09.10 №706585, 03.10.10 №706631, 04.10.10 №706646, 06.10.10 №706664, 10.10.10 №706693, 11.10.10 №706700, 14.10.10 №706714, 23.09.10 №715061, 25.09.10 №706508, 27.09.10 №706536, 28.09.10 №706550, актів виконаних робіт від 01.11.10, 15.10.1029.09.10 (перевізник ОСОБА_4);

товарно-транспортних накладних від 29.09.10 №706563, 06.10.10 №706665, 08.10.10 №706677, 11.10.10 №706690, 12.10.10 №706705, 13.10.10 №706719, 11.10.10 №706696, 09.10.10№706683, 06.10.10 №706667, 05.10.10 №706650, 03.10.10 №706637, 30.09.10 №706580, 01.10.10 №706592, 29.09.10 №706569, 01.10.10 №706591, 05.10.10 №706801, 18.10.10 №706735, 20.10.10 №706739, 25.10.10 №706744, 26.10.10 №706860, 706864, 24.10.10 №706748, 20.10.10 №706741, 18.10.10 №706734, актів виконаних робіт від15.10.10, 01.11.10 (перевізник ОСОБА_5);

товарно-транспортних накладних від 29.09.10 №706567, 30.09.10 №706582, 02.10.10 №706597, 03.10.10 №706636, 706718, 04.10.10 №706649, 06.10.10 №706666, 12.10.10 №706706, 15.10.10 №706725, 30.10.10 №706873, 25.10.10 №706856, 22.10.10 №706851, 22.09.10 №706751, 26.09.10 №706523, 27.09.10 №706542, 28.09.10 №706556, актів виконаних робіт від 15.10.10, 01.11.10, 29.09.10 (перевізник ОСОБА_6);

товарно-транспортних накладних від 07.10.10 №706671, 12.10.10 №706702, акта виконаних робіт від 27.10.10 (перевізник ОСОБА_7);

товарно-транспортних накладних від 15.10.10 №706733, 29.09.10 №706571, 02.10.10 №706627, 03.10.10 №706638, 04.10.10 №706647, 06.10.10 №706663, 08.10.10 №706678, 09.10.10 №706688, 11.10.10 №706694, 13.10.10 №706707, 14.10.10№706720, 21.09.10 №715054, 23.09.10 №706953, 24.09.10 №706509, 25.09.10 №706520, 26.09.10 №706535, 28.09.10 №706551, актів виконаних робіт від 01.11.10, 15.10.10, 29.09.10 (перевізник ОСОБА_8);

товарно-транспортної накладних від 16.10.10, акта виконаних робіт від 18.10.10 (перевізник ОСОБА_9).

У розрахунку позивачем не вказано загальну кількість поставлених за Договором цукрових буряків відповідачу, враховуючи що відповідно до п.3.3 Договору відповідач зобов'язаний був здійснити перевезення буряків з поля на цукровий завод у кількості 39% від загальної залікової ваги і позивач стверджує, що вказане зобов'язання було виконане ним за відповідача. А тому вказаний розрахунок не підтверджує виконання позивачем зобов'язання відповідача по поставці цукрового буряку на умовах п.3.3 Договору.

Як встановлено п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 N363, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за N 128/2568,товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, підписані сторонами товарно-транспортні накладні не підтверджують досягнення згоди сторін на заміну первісного зобов'язання відповідача щодо поставки 39% від загальної залікової ваги цукрового буряку на завод власними силами на нове зобов'язання щодо здійснення цієї поставки позивачем з відшкодуванням останньому витрат на транспортування відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено виконання зобов'язання за відповідача та зобов'язання останнього відшкодувати понесені витрати позивачу у відповідності до ч.2 ст.604 Цивільного кодексу України.

В якості доказу на підтвердження своїх вимог позивачем надано і копію акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 22.02.11,підписаний представниками сторін та затверджений керівниками, за яким за Договором позивачем було надано відповідачу автотранспортні послуги по перевезенню цукрового буряку на суму 204 777,97 грн.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 18.02.14 було зобов'язано позивача надати оригінал вказаного акта для огляду у судовому засіданні.

Оригінал акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 22.02.11 позивачем не було надано.

Відповідно до ч.3 ст.36 ГПК України оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За судовою практикою якщо одним із учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала (п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №18).

Відповідні заперечення щодо акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 від 22.02.11 відповідач виклав у відзиві на позов та письмовому поясненні від 02.04.14.

Ухвалою суду від 13.03.14 було зобов'язано відповідача надати для огляду акт здачі приймання робіт (надання послуг) №3 від 22.02.11 та забезпечити явку у судове засідання директора ОСОБА_10 для дачі пояснень щодо підписання вказаного акта.

Листом від 02.04.14 відповідач повідомив, що у нього не має оригінала акта здачі приймання робіт (надання послуг) №3 від 22.02.11 та про те, що він не має можливості забезпечити явку у судове засідання ОСОБА_10 який звільнився із посади директора 22.08.11, що підтверджується наказом №157 - К від 22.08.11.

Оскільки позивачем не надано оригіналу акта здачі приймання робіт (надання послуг) №3 від 22.02.11, а відповідач заперечує його наявність, надана суду копія вказаного акта не є належним і допустимим доказом і до уваги судом не приймається.

Відхиляється судом і доданий до позовної заяви акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.12.11 який підписано за іншим договором - №02-Б/10-02 від 10.02.11.

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи , які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

А тому доводи позивача з приводу того, що дії відповідача з подання податкової декларації (т.3 а.с.95-100), у якій було обліковано господарську операцію за податковою накладною від 22.02.11 на суму 204 777,97 грн., є визнанням останнім своєї заборгованості, суд вважає безпідставними. При цьому слід зазначити, що подання відповідачем податкової звітності та сплата відповідних податків і зборів є його обов'язком як платника податку перед державою, що не може вважатися вчиненням ним відповідних дій з виконання своїх господарських зобов'язань та визнання боргу.

Додані до позовної заяви факсові запити на підтвердження кредиторської заборгованості (т.1 а.с.22-24) судом відхиляються, оскільки вони не є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Акт звірки взаємних розрахунків за Договором відповідачем не підписано в зв'язку з відсутністю заборгованості, про що повідомлено листом позивача від 02.04.14.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у позові необхідно відмовити. Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 08.05.14.

Суддя Ю.В. Федоренко