Вирок № 38575195, 07.05.2014, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1460/13-к

1-кп/241/8/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2014 року Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Скудіна В.Є.

при секретарі Фаустової Н.Г.

за участю прокурора Нікітіної К.О.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному проваджені за обвинуваченням:

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1,місце народження: с. Микуличин Яремчанського району Івано-Франківської області,судимий: 1.15.03.1993 року Яремчанським міським судом по ст.206 ч.2 КК України-1 рік 6 місяців ІТК посиленого режиму. Звільнений 08.09.1994 року по відбуттю строку покарання; 2.14.02.1996 року Яремчанським міським судом по ст.206 ч.2 КК України-3 року позбавлення волі в ІТК строгого режиму. Звільнився 31.08.1998 року по відбуттю строку покарання; 3. Заарештований 23.01.2000 року слідчим органом Яремчанського РВ по ст.141 ч.2 КК України. 08.06.2000 року справу відправлено на додаткове розслідування Яремчанським міським судом,звільнений під підписку про невиїзд; 4. 09.08.2001 року Яремчанським міським судом по ст.140 ч.2,140 ч.3, 141 ч.2, 42 КК України - 5 років 6 місяців позбавлення волі в ІТК строго режиму. Вирок змінено за постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.06.2004 року, не відбутий строк покарання-1 рік, 5 місяців,24 дні замінено на обмеження волі. Звільнився 20.12.2004 року УД ст. 81 КК України на 11 місяців 19 днів; 5. 13.08.2008 року Першотравневим районним судом Донецької області по ст. 289 ч.3 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього власного майна; громадянина України, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, мешкає за адресою: АДРЕСА_2; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України;

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2,місце народження: с. Микуличин Яремчанського району Івано-Франківської області, розлучений, має дитину-сина 9 років, судимій: 1.15 травня 2006 року Городенківським районним судом Івано-Франківської області по ст. 289 ч.1, ст.15 ч.1 КК України - 3 роки позбавлення волі, ст. 75,76 КК України - з іспитовим строком на 1 рік; 2. 13.06.2008 року Першотравневим районним судом Донецької області ст.289ч.3 КК України-7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього власного майна, по ст.185 ч.2 КК України- 1 рік позбавлення волі, згідно до ст. 70 КК України - 8 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього власного майна, згідно до ст. 71 КК України, остаточно визначино покарання - 9 (дев,ять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього власного майна, громадянина України, який мешкає за адресою:м. АДРЕСА_1., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вересні 2006 року (точна дата під час досудового слідства не встановлена), з метою отримання грошової винагороди, обіцяної невстановленою особою, вступили в злочинну змову, направлену на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1, для чого прибули на територію Першотравневого району Донецької області.

30.09.2006 року о 20:00 годині на автомобілі ВАЗ 2107, держномер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_2 та ОСОБА_3, останні вмисно приїхали до домоволодіння АДРЕСА_3, в якому мешкає ОСОБА_1 Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зайшли на подвір'я вказаного домоволодіння та, виманивши ОСОБА_1 на подвір'я, використовуючи заздалегідь виготовлені металеві прути, умисно стали наносити ОСОБА_1 множинні удари руками, ногами та металевими прутами по різним частинам тіла, спричинивши останньому тілесні ушкодження, згідно до висновку судово-медичної експертизи у вигляді: відкритого багато уламкового перелому кісток лівої гомілки у верхній третині зі зміщенням, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень; закритого перелому лівої ліктьової кістки у верхній третині зі зміщенням, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень; забиття м'яких тканин носу, забитої рани верхньої губи, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень , що поволокли за собою короткочасний розлад здоров'я, потребуючий для свого лікування термін більше 6-ти, але менше 21-го дня. Після вчинення вказаних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникли.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на початку судового засідання свою провину у вчиненні злочину, викладеному у обвинувальному акті та оголошеному прокурором , не визнали. Позов прокурора не визнали.

Після допиту свідка за допомогою відео-конференцзв,язку, дослідженням документів долучених до матеріалів кримінального провадження, відповідно до ст. 358 КПК України, обвинувачені визнали свою провину у об,ємі обвинувачення у повному обсязі. Обвинувачений ОСОБА_3, на підставі ст.54 ч.2 КПК України відмовився від захисника ОСОБА_6 Обвинувачені пояснили, що дійсно вчинили злочин при обставинах викладених у обвинувальному акті. Від їх дій потерпілому завдано тілесних ушкоджень. У судовому засіданні попросили у потерпілого пробачення. Визнали позов прокурора. Висловили каяття, та просять врахувати його при обранні міри покарання.

Потерпілим від кримінального правопорушення є ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що дійсно йому було завдано тілесних ушкоджень саме підсудними при обставинах викладених у обвинувальному акті. Прийняв пробачення і не має претензій до обвинувачених ні матеріального ні морального характеру.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що дійсно на при кінці вересня 2006 року їхав додому через м. Донецьк і на залізничному вокзалі взяв двох чоловіків,як потім з,ясувалося ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Привіз додому у село Урзуф і посилив їх у будинку для відпочиваючих, де вони мешкали приблизно неділю. Крім них, у нього мешкали ОСОБА_11, та жінка по імені ОСОБА_12. Вони допомагали відрізати куски арматури на прохання обвинувачених. Навіщо арматура була їм потрібна , не знає. У кінці вересня, за їх проханням, біля 21 години, він повіз їх в селище Мангуш Першотравневого району. Там обвинувачені вийшли з машини і пішли кудись. Чи було в них щось у руках, не бачив. Через де який час вони повернулися і сказали: «поїхали швидше!». Він з ними поїхав додому, у село Урзуф . По дорозі обвинувачені просили зупинитися і виходили на де кілька хвилин. Додому вони приїхали біля 23 години. Приблизно на другий день їм необхідно було їхати додому. Він підвіз ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до селища Новотроїцьке, а хлопців привіз у м. Донецьк, та влаштував на квартиру до своєї родички ОСОБА_8. Потім хлопці поїхали. По поверненню до свого села чув,що нібито у селищи Мангуш побили чоловіка. Він з хлопцями не ходив і нічого не скоював. Де були хлопці не знає. Більше пояснити немає чого, бо пройшло більше 7 років.

Допитаний свідок ОСОБА_9(сусід потерпілого) пояснив, що приблизно 30.09.2006 року, біля 22-23 годин він повертався додому і почув стони з двору сусіда ОСОБА_1. Знайшов його на порозі веранди, побитим в крові. Викликали швидку допомогу. Доки чекали «швидку», потерпілий стогнучи сказав,що побили трубою.

Допитана свідок ОСОБА_10 дала аналогічні показання свого чоловіка.

Допитана свідок ОСОБА_8, у режимі відео-конференцзв,язку, підтвердила,що її родич ОСОБА_5, привозив до неї у квартиру у м. Донецьку, на початку жовтня 2006 року, на де який час, , своїх знайомих. З ними вона не знайома, але бачила один раз.

На підставі ст. 8 розділу Х1.Перехідних положень КПК України 2012 року, були оголошені протоколи допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12( а.с.98,99 т.3). Було встановлено, що вказані особи мешкали у ОСОБА_5 як сезонні працівники і на тому ж подвір,ї проживали обвинувачені. Які вели себе відокреммо від них. Також вони за проханням обвинувачених допомагали відрізати куски арматури. Потім обвинувачені 30.09.2006 року увечері, разом із ОСОБА_5 відїзжали, а пізно у вечері повернулися. Пізніше від знайомих взнали, що у смт.Мангуш побили ОСОБА_1, саме в той час як ОСОБА_5 з обвинуваченими відїзжали з дому. Вони обвинувачених опізнали на досудовому слідстві.

Допитана свідок ОСОБА_7(дружина потерпілого) пояснила,що їй зателефонували. Вона приїхала додому, чоловіка вже грузили у «швидку допомогу», він їй нічого не повідомив. Про існування ворогів у чоловіка, нічого не знає.

Крім визнання своєї вини у скоєнні даного злочину, та допиту свідків, вина обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доводиться доказами долученими до матеріалів кримінального провадження, дослідженні у судовому засіданні, а саме протоколом огляду місця злочину ( а.с.167-170 т.1) на якому зафіксовано сліди злочину, а саме кров на подвір,ї та її розміщення; довідкою з лікарні № 4 м. Маріуполя ( а.с.171 т.1), яка свідчить,що саме 01 жовтня 2006 року потерпілий доставлений з ЧМТ, побитий невідомими; першим висновком експерта ( а.с.176-177 т.1) якій свідчить про тяжкість тілесних ушкоджень, та їх розташування на тілі потерпілого; протоколом відновлення обставин злочину,проведений зі свідком ОСОБА_11( а.с.181-182 т.1) з якого чітко встановлено, процес відрізання кусків арматури, їх розмір, для обвинувачених, та в якому місті подвір'я ОСОБА_5; додатковим висновком судового експерта ( а.с.186 т.1) про наявність у потерпілого тілесних ушкоджень, та їх тяжкість і спосіб їх отримання; протоколом відновлення обставин підготовки, процесу та скоєння злочину, та повернення додому, проведений зі свідком ОСОБА_5 ( а.с.190-205 т.1 ), у якому чітко розписано дії кожного у учасників; протоколом вилучення та деталізації телефонних переговорів абонентів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с.220-242 т.1), ( т.2 а.с.1-34); протоколами пред,явлення для о пізнання фотознімків ОСОБА_3 та ОСОБА_2, свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12.( а.с.39-42 т.1) згідно яким свідки впізнали обвинувачених, які мешкали разом з ними у ОСОБА_5 у селі Урзуф, а потім з кусками арматури 30.09.2006 року виїжджали і пізно у вечері повернулися; додатком №1 до висновку експерта № 126 від 23.03.2009 року про телефонні розмови обвинувачених між собою в період скоєння злочину ( а.с.53-57 т.2); додатковим висновком судово-медичної експертизи ( а.с.64 т.2) про локалізацію тілесних ушкоджень у потерпілого, та ступень їх тяжкості; висновком експерта ( а.с.73-75 т.2) про тяжкість тілесних ушкоджень у потерпілого; протоколом поновлення подій злочину з потерпілим ОСОБА_1 ( а.с.79- 98 т.2, 45-58 т.3), де останній вказав як відбувалося скоєння злочину по відношенню до нього, механізм тілесних ушкоджень, та що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 наносили йому удари арматурою, а ОСОБА_2 наніс удар ногою у голову, арматурою не бив; вибіркою деталізації дзвінків абонентів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с.135-156,160-165,166-169 т.2); висновком експертів за матеріалами справи за участю потерпілого ОСОБА_1 (а.с.180-183 т.2) про наявність, тяжкість, локалізацію, характер отримання тілесних ушкоджень; актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 447 ( а.с.191-195 т.2) згідно якого встановлено,що ОСОБА_3, далі мовою оригіналу «в период инкриминируемого пранарушения в состоянии временного растройства психической деятельности не находился, мог осознавать свои действия и руководить ими. В применении принудительных мер медицинского характера не нуждается»; протоколом вилучення оригіналу кредитного договору та заяви на отримання грошових коштів, укладених від імені ОСОБА_2,1974 року народження, 28-29 вересня 2006 року, у Яремчанському відділі Івано-Франківської області дирекції « Райфайзен банк Аваль» (а.с.207, 209-211 т.2), на підставі якого перевірено, чи сам обвинувачений укладав договір?; протоколом відібрання зразків вільних підписів ОСОБА_2( а.с.224-238 т.2), на підставі яких зроблено почеркознавчу експертизу ( а.с. 242-247 т.2) та встановлено, що «підпис позичальника» у заяві-анкеті заємщика на ім.,я ОСОБА_2 від 28.09.2006 року, виконана вірогідно не ОСОБА_2, а іншою особою з підрожанням дійсному підпису.

Аналізуючи в сукупності дослідженні докази, суд дійшов висновку,що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, вчиненому групою осіб на замовлення, доказана повністю і дії підсудних суд кваліфікує згідно ст. 121 ч. 2 КК України.

При обранні виду та розміру покарання суд враховує ступень тяжкості скоєного злочину, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу яка скоїла злочин: ОСОБА_2- раніше не одноразово судимий, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, на обліку нарколога та психіатра не знаходиться. За місцем проживання характеризується задовільно. Обставиною, що пом'якшує покарання - каяття, публічно попросив пробачення у потерпілого, потерпілий претензій ні матеріального ні морального характеру не має . Обставини, що обтяжують покарання є рецидив. ОСОБА_3- раніше судимий, розлучений, має дитину-сина 9 років, за місцем відбування покарання характеризується задовільно, на обліку нарколога та психіатра не знаходиться (а.с.128 т.2.) Обставиною, що пом'якшує покарання - каяття, публічно попросив пробачення у потерпілого, потерпілий претензій ні матеріального ні морального характеру не має. Обставини, що обтяжують покарання, є рецидив.

На підставі наведеного суд визначає покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 70 ч.4 КК України, із частковим приєднанням не відбутої міри покарання, у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього власного майна, за вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 13.06.2008 року .

Заявлений прокурором цивільний позов на суму 3653 гривень 66 копійок, в інтересах КП «Маріупольська міська лікарня № 4 м. Маріуполя, ОКПО 01990654, підлягає задоволенню і стягненню з обвинувачених у солідарному порядку.

Витрати на залучення експертів при проведенні компьютерно-технічної експертизи №126 від 23.03.2009 року, в сумі 187 гривень 80 копійок; (отримувач: НДЕКЦ при ГУМВС України у донецькій області , адреса: 83062, м. Донецьк, вул.. Фізкультурна, 1. Р/рахунок 31253272210095, ЄДПОУ25574914), та при проведенні судово-почеркознавчої експертизи №267 від 07.06.2012 року, в сумі 705 гривень 60 копійок;( отримувач: НДЕКЦ при ГУМВС України у донецькій області , адреса: 83062, м. Донецьк, вул.. Фізкультурна, 1. Р/рахунок 31253272210095, ЄДПОУ25574914), підлягають стягненню з обвинувачених у солідарному порядку.

Речові докази - деталізації вхідних дзвінків НОМЕР_2 та НОМЕР_3, заява-анкета позичальника, кредитна угода - зберігати у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину відповідно до ст.121 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 ( сім) років та 6 ( шість) місяців с конфіскацією всього власного майна.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України, остаточно призначити покарання, з урахуванням частково відбутого покарання за вироком Першотравневого районного суду від 13.06.2008 року, у вигляді 8 років та 3 місяців позбавлення волі с конфіскацією всього власного майна.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину відповідно до ст.121 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі с конфіскацією всього власного майна.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України, остаточно призначити покарання, з урахуванням частково відбутого покарання за вироком Першотравневого районного суду від 13.06.2008 року, у вигляді 9 років та 3 місяців позбавлення волі с конфіскацією всього власного майна.

Термін відбування покарання рахувати : ОСОБА_2 з 22.12. 2006 року, ОСОБА_3 з 18.12.2006 року.

Стягнути з засуджених у солідарному порядку витрати на залучення експерта при проведенні компьютерно-технічної експертизи №126 від 23.03.2009 року , в сумі 187 гривень 80 копійок; отримувач: НДЕКЦ при ГУМВС України у донецькій області , адреса: 83062, м. Донецьк, вул.. Фізкультурна, 1. Р/рахунок 31253272210095, ЄДПОУ25574914, при проведенні судово-почеркознавчої експертизи №267 від 07.06.2012 року, в сумі 705 гривень 60 копійок; отримувач: НДЕКЦ при ГУМВС України у донецькій області, адреса: 83062, м. Донецьк, вул.. Фізкультурна, 1. Р/рахунок 31253272210095, ЄДПОУ25574914, а також суму 3653 гривень 66 копійок, на рахунок КП « Маріупольська міська лікарня № 4 м. Маріуполя, ОКПО 01990654

Речові докази - деталізації вхідних дзвінків НОМЕР_2 та НОМЕР_3, заява-анкета позичальника, кредитна угода - зберігати у матеріалах справи.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишити засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 утримання під вартою у СІ м. Маріуполя.

На вирок суду може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Першотравневий районний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженому з моменту отримання копії вироку у той же термін.

Суддя В.Є.Скудін

Надруковано у нарадчій кімнаті.