Постанова № 38575194, 30.04.2014, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа № 2а-55-14 Головуючий: Пискунов В.І..

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Пискунова В.І.,

при секретарі - Голубової О.О.,

з участю

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Богомол О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської Ради « Про стягнення недоотриманої суми компенсації ,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання відмови відповідача щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманої суми за 2013рік у сумі 34220 гр. 40 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він має статус інваліда 3 групи як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ст. 48 3акону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічна компенсація складає йому 30 мінімальних заробітних плат .При чому розмір мінімальної заробітної плати береться на момент проведення виплати.

Йому відповідачем сплачено лише 189 гр.60 коп. Недоплата становить 34220 гр.40 коп. Тому просить стягнути на його користь вказану суму та зазначає,що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має пріоритетне значення перед постановами Кабінету Міністрів України.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача із адміністративним позовом не погодився, обгрунтовуючи тим, що у 2013 році згідно із п.4 прикінцевих положень Закону України »Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено,що у 2013 році норми и положення ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується у порядку та розмірах,встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на 2013 рік.

Згідно ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансування витрат, пов*язаних з реалізацією вказаного закону здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Згідно ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України встановлено,що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині,яв якій вони не суперечать положенням Конституції України,цього Кодексу та закону «Про Державний Бюджет України».

Держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірах,встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 21996 року.»Про компенсаційні виплати особам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з існуючих фінансових можливостей. Для інвалідів 3 групи розмір такої одноразової допомоги складає 189 гр.60 коп.

Вказану суму позивач отримав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач став інвалідом 3 групи та має право на отримання разової компенсації як ліквідатор наслідків Чорнобильської катастрофи., що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1.

(а.спр. 8-9).

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96 (далі Закон N 230/96-ВР)) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат; дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат; сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат; батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.

Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.

Відповідно до принципу верховенства права та законності - суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст i спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного суду України N 9 від 01 листопада1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови i розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так i закону.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 09липня 2007 року № 6-рп визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», у тому числі i положення п. 13 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію ч.1 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96 (далі Закон N 230/96-ВР)) в частині визначення розміру виплат одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Крім того, Конституційний Суд України в своєму рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп зазначив, що зупинення на 2008 рік оспорюванні положеннями зазначеного Закону дії окремих норм правових актів, внесення до деяких законодавчих актів змін і доповнень та визнання законів такими, що втратили чинність призвело до фактичного скасування чи звуження змісту і обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування (частина друга статті 22 Конституції України) чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесених змін до чинних законів (частина третя статті 22 Конституції України). Своїм рішенням, яке має преюдиціальне значення для судів при розгляді позовів щодо досліджених ним правовідносин, Конституційний Суд України визнав неконституційними положення п. 20 Розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції Закону N 230/96-ВР від 06 червня 1996 р. щодо права на отримання виплат одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Принципи соціальної держави втілено у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.

Враховуючи зазначене, виплата разової компенсації, здійснена відповідачем у розмірі 189 гр.60 коп., передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік» та Постановою Кабінету Міністрів України від № 836 від 26 липня 1996року "Про компенсаційні виплати особам,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є такими, що порушують норми спеціального закону та суперечать принципам соціальної держави.

Слід також зазначити,що відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Суд також зауважує,що при вирішенні спірних правовідносин застосуванню підлягає положення статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Тому керуючись ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»", Рішенням Конституційного Суду України від 09липня 2007 року № 6-рп, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 11, 71, 86, 160,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради Донецької області у відмові в нарахуванні ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської радиДонецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 30 мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням фактично виплачених коштів.

Постанова суду набирає законної сили після спливу строку передбаченого для її апеляційного оскарження.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного адміністративного суду Донецької області протягом десяти днів після її проголошення.

Суддя :