Рішення № 38574889, 08.05.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

08.05.2014

Справа №2/489/217/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2014 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка виступає одночасно в якості законного представника неповнолітнього ОСОБА_3, за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4, про відшкодування витрат за оплату комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2013 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила стягнути з відповідачки ОСОБА_5 половину від понесених нею протягом 2011 - 2013 р.р. витрат в сумі 8004,76 грн., тобто 4002,38 грн., на утримання спільної чпасткової власності - квартири АДРЕСА_1, де відповідачці з сином належить частина.

В судовому зсіданні позивачка з представником позовні вимоги підтримала. Наполягали, що відповідачкою є саме ОСОБА_2 без участі в якості відповідача її неповнолітнього сина, оскільки обов'язок сплатити суму з врахуванням дитини покладається на неї.

Відповідачка з представником позовні вимоги не визнала, посилаючись, що нею із заробітків, що отримувала працею за кордоном, без отримання від позивачки розписок регулярно передавалися грошові кошти на утримання спільної квартири навіть в більшому розмірі ніж належало.

Третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.

Рішеннями апеляційного суду Миколаївської області від 22 серпня 2013 р. і від 21 листопада 2013 р. відносно сторін у справі встановлені обставини, що не підлягають доказуванню відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України.

Квартира АДРЕСА_1 складається з трьох ізольованих кімнат, кухні і коридору.

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2006 р. було визначено порядок користування спірною квартирою, а саме: ОСОБА_2, її неповнолітньому сину ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були виділені в користування жилі кімнати площею 11,9 та 11,28 кв.м., а кімната площею 15,6 кв.м. надана в користування ОСОБА_6 Кухня і коридор залишені в загальному користуванні зазначених осіб.

05 грудня 2006 р. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 отримали у власність в порядку приватизації по 1/3 частині двох кімнат в даній квартирі спільного заселення та зареєстрували у встановленому порядку таке право.

ОСОБА_6 своє право на приватизацію кімнати площею 15,6 кв.м. не використав і помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 04 серпня 2011 р. було видано ордер на кімнату площею 15.6 кв.м. ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_3 та члену родини ОСОБА_7 (син позивачки, брат відповідачки), який вселився до квартири без згоди ОСОБА_2, зареєструвався в ній і незаконно узяв участь в приватизації кімнати на 4 зазначених осіб.

Внаслідок цього рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 22 серпня 2013 р. були визнані недійсним розпорядження Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради №627 від 06 жовтня 2011 р. в частині участі ОСОБА_4 в приватизації кімнати площею 15,6 кв.м. в даній квартирі, а також свідоцтво від 10 жовтня 2011 р. про право власності ОСОБА_4 на частину кімнати площею 15,6 кв.м. та допоміжних приміщень квартири (а.с.48-52).

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 05 грудня 2006 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 належить по 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.4).

Свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 10 жовтня 2011 р. (а.с.3), були визначені порівну частини співвласників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 - по ? за кожним і воно визнано частково недійсним щодо права власності ОСОБА_4

Новий правовстановлюючий документ сторонами з перерозподіленими відповідно до кількості осіб, які законно брали участь в приватизації кімнати площею 15,6 кв.м., тобто ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_1, не отримано, але фактично частини у праві спільної часткової власності складають по 1/3 за кожним.

Отже, частки позивачки та відповідачки із неповнолітнім сином на квартиру складають пропорцію 1/3 + 2/3 (1/3+1/3) відповідно.

Згідно довідки ЖЕК №7 ЖКП «Південь» від 08 січня 2014 р. в даній квартирі зареєстровані позивачка, відповідачка з неповнолітнім сином та третя особа (а.с.32).

Відповідно до паспорту ОСОБА_4 він зареєстрований у квартирі з 04 березня 2011 р. (а.с.41 зворот).

Особові рахунки по оплаті комунальних послуг - постачання природного газу, електроенергії, вивіз твердих побутових відходів, водопостачання та водовідведення оформлені як на померлого ОСОБА_6, так і на ОСОБА_1 на склад сім'ї 4 особи, що відповідає фактичній кількості мешканців квартири щодо спірного періоду оплати комунальних платежів (а.с.27-30,42-48).

Позивачкою надані квитанції про оплату нею послуг:

КП «Миколаївкомунтранс» за вивіз твердих побутових відходів:

Січень 2013 р. - 30 грн., лютий 2013 р. - 30 грн., березень 2013 р.- 30 грн., червень - вересень 2013 р. - 120 грн., жовтень - листопад 2013 р. - 60 грн. Усього 270 грн.(а.с.6).

ПАТ «Миколаївобленерго» за послуги з постачання електроенергії до вказаної квартири:

Січень 2013 р. - 28,02 грн., лютий - квітень 2013 р. - 1 грн., травень - вересень 2013 р. - 87,63 грн., жовтень 2013 р. - 28,02 грн. Усього 144,67 грн. (а.с.7).

Сума сплати відповідно до копій квитанцій, доданих до позову (а.с.8-10) на користь МКП «Миколаївводоканал» має період з січня 2011 р. по жовтень 2013 р. за послуги з водопостачання та водовідведення. Відповідно до виписки з особового рахунку МКП «Миколаївводоканал» за цей період було внесено оплати на загальну суму 1781,87 грн.(а.с.33).

Сума сплати відповідно до копій квитанцій, доданих до позову (а.с.11-13) на користь ПАТ «Миколаївгаз» за послуги газопостачання має період з січня 2011 р. по жовтень 2013 р.. Відповідно до виписки з особового рахунку ПАТ «Миколаївгаз» за цей період було внесено оплати на загальну суму 6029,82 грн.(а.с.43-44).

Згідно розрахунку позовних вимог за вказаний період позивачкою на користь ПАТ «Миколаївгаз» сплачено 5809,77 грн., МКП «Миколаївводоканал» - 1780,32 грн., у 2013 р. КП «Миколаївкомунтранс» сплачено 270 грн., а ПАТ «Миколаївобленерго» у 2013 р. сплачено 144,67 грн.

Враховуючи межі позовних вимог по стягненню сум сплачених на користь ПАТ «Миколаївгаз» і МКП «Миколаївводоканал», судом береться до уваги ті суми, що зазначені в розрахунку до позову, які є меншими ніж реально сплачені. Отже загальна сума позовних вимог складає як зазначено позивачкою 8004,76 грн.

Згідно з приписами ст. 322 ЦК України саме власник майна зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором і законом.

Згідно зі ст. 360 цього ж Кодексу співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

У разі, коли жиле приміщення належить особі на праві власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), а участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких витратах визначається його власником і обов'язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).

Протягом періоду з січня 2011 р. по жовтень 2013 р. співвласниками квартири були позивачка ОСОБА_1, ОСОБА_2 та неповнолітній син останньої ОСОБА_3 Набуття права власності третьою особою ОСОБА_4 на частину квартири визнано судовим рішенням недійсним, а тому не створює юридичних наслідків передбачених ст. 322, 360 ЦК України (ст. 216 ч. 1 ЦК), а тому його участь у витратах по оплаті житлово - комунальних послуг визначається співвласниками і його обов'язок з оплати вказаних послуг виникає у нього лише перед ними. Договору між співвласниками квартири та ОСОБА_4 щодо участі в оплаті комунальних послуг немає. Це може бути підставою для самостійного позову співвласника до ОСОБА_4

Тому суд враховує обов'язок лише ОСОБА_1, ОСОБА_2 і неповнолітнього ОСОБА_3 щодо утримання спільного майна.

Позовні вимоги слід задовольнити частково.

Допустимих та належних доказів по оплаті спірної суми або переданню грошових коштів ОСОБА_1 на ці цілі ОСОБА_2 не надала, розрахункові книжки знаходяться у позивачки.

До участі в справі не було залучено другого належного співвідповідача - неповнолітнього ОСОБА_3

Згідно з ч. 2 ст. 29 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.

Те що ОСОБА_2 є його матір'ю і законним представником не перекладає на неї його обов'язки як співвласника по утриманню майна, оскільки сімейним законодавством (глава 15 СК України) передбачено право дітей на своє особисте утримання батьками в грошовій або натуральній формі.

Пропорційно частині відповідачки ОСОБА_2 у праві власності на дану квартиру, з неї на користь позивачки слід стягнути 2668,25 грн. відшкодування витрат за оплату комунальних послуг (1/3 частина від 8004,76 грн.)

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачки в дохід держави слід стягнути пропорційно частині задоволених позовних вимог (66,67%) судовий збір, виходячи розмірі ставки позовів майнового характеру, що діяла на час пред'явлення даного позову (66,67% х 229,40 грн.) 152,95 грн.

Керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2668,25 грн. відшкодування витрат за оплату комунальних послуг.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 152,95 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.Г. Губницький