Постанова № 38574543, 05.05.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2014 р. Справа № 31/160 (29/170(6/77-5/100

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Галушко Н.А.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу ПАТ «Трансбус»

на постанову господарського суду Львівської області від 20.02.2014р.

у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100

за заявою: ВАТ «Маріуполь-Авто», м.Маріуполь

до боржника: ЗАТ «Завод комунального транспорту», м.Львів

про визнання банкрутом,

з участю представників:

від скаржника -Потапова Т.І.

від боржника - не з"явився

від "Райффайзен Банк Аваль" - Петришин П.М.; Васильєв Ю.М.

від УПФУ в Галицькому районі - Компій І.А.

від АТ "Укрексімбанк" - Барчук Л.В..; Федулов Ю.В.

від фонду соцстрахування - не з»явився;

арбітражний керуючий - не з»явився;

ПАТ «Укрсоцбанк»-Глоба М.М.

від прокуратури - Куцик В.

В ході судового засідання сторонам права і обов'язки, передбачені ст..22 ГПК України роз'яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постановою господарського суду Львівської області 20.02.2014 року у справі №31/160(29/170(6/77-5/100 (суддя Артимович В.М.) про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» (код ЄДРПОУ 32483661) боржника визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців; відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Кнорр Бремзе» про введення процедури санації; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Надлонка Андрія Ігоровича (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 07.02.2013 р. за № НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1); ліквідатора банкрута зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру та подати звіт про виконану роботу; клопотання кредитора ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про винесення окремої ухвали, у зв'язку з недоліками в роботі та невиконанням вимог ухвал суду арбітражним керуючогим Кириком В.К.

Не погоджуючись з даною постановою кредитор (голова комітету кредиторів) - ПАТ «Трансбус» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 20.02.2014 року у справі №31/160(29/170(6/77-5/100, посилаючись, зокрема, на те, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки при винесенні оскаржуваної ухвали мало місце неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Апелянт вважає, що судом не встановлено факт неспроможності боржника відновити свою платоспроможність без застосування ліквідаційної процедури.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.06.2006 р. введено процедуру розпорядження майном, ініціюючого кредитора зобов'язано опублікувати оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, попереднє засідання суду призначено на 09.08.2006 р. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 р. ухвали господарського суду Львівської області від 22.05.2006 р. та 20.06.2006 р. у справі № 6/77-5/100 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника опубліковано в газеті „Голос України" від 01.07.2006 р. № 119 (3869).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.09.2006 р. затверджено реєстр вимог кредиторів, розпорядника майна зобов'язано провести перші збори кредиторів, надати суду протокол зборів кредиторів, комітету кредиторів, судове засідання призначено на 03.10.2006 р.

02.10.2006 р. розпорядником майна скликано та проведено збори кредиторів Закритого акціонерного товариства „Завод комунального транспорту", які вирішили обрати до комітету кредиторів наступних кредиторів: Відкрите акціонерне товариство „Газавто", Закрите акціонерне товариство „Трансбус", Товариство з обмеженою відповідальністю „Техгазкомплект", Відкрите акціонерне товариство „Укрексімбанк", Акціонерний комерційний банк „Укрсоцбанк".

02.10.2006 р. проведено засідання комітету кредиторів, яким прийнято рішення про обрання голови комітету кредиторів - Товариства з обмеженою відповідальністю „Техгазкомплект", прийняття пропозиції про санацію боржника та обрання інвестором Закритого акціонерного товариства „Трансбус", звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації та призначення керуючим санацією Ковалко Г.І.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.10.2006 р. запроваджено процедуру санації боржника, встановлено термін її проведення - до 04.10.2007 р., керуючим санацією призначено Боляка І.В., інвестором по справі призначено Закрите акціонерне товариство „Трансбус".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 р. ухвалу від 04.10.2006 р. скасовано повністю, справу передано до місцевого господарського суду на стадію попереднього засідання.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2007 р. ухвалу від 21.09.2006 р. в частині включення до реєстру вимог кредиторів ТзОВ „Техгазкомплект" скасовано. Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2007 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2007 р. скасовано, ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.09.2006 р. в частині кредиторських вимог ТОВ „Техгазкомплект" на суму 46' 690' 660,00 грн. скасовано, справу в цій частині направлено до господарського суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.01.2008 р. кредиторські вимоги ТзОВ "Техгазкомплект" до ЗАТ "Завод комунального транспорту" на суму 46' 690' 660,00 грн. визнано в повному обсязі, розпорядника майна боржника зобов'язано включити вимоги ТзОВ "Техгазкомплект" до реєстру вимог кредиторів боржника. Вказана ухвала господарського суду залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2008 р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2008 р. Ухвалою Верховного суду України від 23.10.2008 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2008 р. у даній справі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.11.2008 р. у визнанні кредиторських вимог ДПІ у м. Львові до ЗАТ "Завод комунального транспорту" на суму 111164456,17 грн. відмовлено повністю. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 р. вказана вище ухвала суду залишена без змін, а апеляційна скарга ДПІ - без задоволення. За результатами розгляду касаційної скарги ДПІ у м. Львові Вищим господарським судом України 20.05.2009 р. постановлено рішення, яким касаційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а оскаржувані ухвалу й постанову - без змін. Ухвалою Верховного суду України від 02.07.2009 р. відмовлено ДПІ у м. Львові у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 20.05.2009 р.

Ухвалою суду від 05.10.2009 р. поновлено провадження у справі, справі присвоєно новий номер 31/160 (29/170 (6/77-5/100) та попереднє засідання суду призначено на 30.10.2009 р.

29.10.2009 р. розпорядником майна Боляком І.В. подано господарському суду Львівської області уточнений реєстр вимог кредиторів.

Як свідчать матеріали справи, під час провадження у справі №31/160 (29/170 (6/77-5/100) неодноразово змінювалися кандидатури арбітражний керуючих, розглядалися спори щодо сум кредиторських вимог, в тому числі в апеляційному та касаційному провадженнях, що перешкоджало суду переходити до наступних стадій після процедури розпорядження майном у справі про банкрутство ЗАТ «Завод комунального транспорту», м.Львів.

Прокурор Сихівського району м. Львова листом від 25.10.2011 р. повідомив суд про вступ у дану справу.

02.07.2012 р. через канцелярію на розгляд суду надійшло письмове клопотання арбітражного керуючого Боброва В.Р. про звільнення його від виконання обов'язків розпорядника майна ЗАТ „Завод комунального транспорту".

03.07.2012 р. через канцелярію на розгляд суду надійшло письмове клопотання кредитора - ЗАТ „Трансбус" про припинення повноважень розпорядника майна ЗАТ „Завод комунального транспорту" Боброва В.Р. та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Кирика В.К.

Ухвалою від 16.07.2012 р. припинено достроково повноваження арбітражного керуючого Боброва В.Р., як розпорядника майна боржника, призначено розпорядником майна ЗАТ "Завод комунального транспорту" у справі № 31/160 (29/170 (6/77-5/100) арбітражного керуючого Кирика В.К., попереднє засідання суду було відкладено.

У зв'язку з недоліками в роботі та невиконанням вимог ухвал суду в даній справі арбітражним керуючим Кириком В.К., судом прийнято окрему ухвалу від 17.07.2013 року, яку направлено Головному управлінню юстиції у Львівській області.

У зв"язку з надходженням 13.08.2013 р. апеляційної скарги на окрему ухвалу суду від 17.07.2013 р. справу № 31/160 (29/170 (6/77-5/100) було надіслано до Львівського апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 04.09.2013 р. Львівський апеляційний господарський суд прийняв відмову арбітражного керуючого Кирика В.К. від апеляційної скарги на окрему ухвалу від 17.07.2013 р. та припинив апеляційне провадження з розгляду даної апеляційної скарги.

19.09.2013 р. справа повернулась до господарського суду Львівської області для подальшого розгляду.

Ухвалою від 11.12.2013 р. господарський суд Львівської області наклав арешт на все майно та кошти боржника, розгляд справи відкладено на 22.01.2014 р.

20.02.2014 р. на розгляд суду ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" подав клопотання з проханням винести ухвалу про неналежне виконання арбітражним керуючим Кириком В.К. своїх повноважень у даній справі та клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

20.02.2014 р. арбітражний керуючий Надлонок А.І подав заяву про згоду на призначення його арбітражним керуючим у даній справі. До заяви додав свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 07.02.2013 р. за № НОМЕР_1 та договір добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами від 11.02.2014 р.

20.02.2014 р. на розгляд суду кредитор ТзОВ "Кнорр Бремзе" подав клопотання з проханням закінчити процедуру розпорядження майном та перейти до процедури санації боржника.

Як вбачається, з матеріалів справи генеральний директор ЗАТ „Завод комунального транспорту" у судовому засіданні 20.02.2014 року подав клопотання з проханням долучити до матеріалів справи інвентаризаційні відомості станом на 31.12.2013 р.

20.02.2014 р. ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" подано клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Надлонка А.І.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Згідно з ч. 8, 9 ст. 16 зазначеного Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання.

02.07.2012 року комітет кредиторів вирішив відкласти розгляд питання, щодо переходу до наступної судової процедури до наступних зборів комітету кредиторів, що оформлено протоколом зборів комітету кредиторів ЗАТ „Завод комунального транспорту" від 02.07.2012 р.

Згідно з протоколом зборів комітету кредиторів ЗАТ „Завод комунального транспорту" від 11.09.2013 р. кредитори вважають передчасним перехід до наступної процедури банкрутства ЗАТ „Завод комунального транспорту".

Як вбачається з матеріалів справи, комітет кредиторів не подав рішення щодо введення подальших судових процедур у даній справі. У зв"язку з неподанням суду рішення комітету кредиторів щодо введення подальших судових процедур у даній справі суд зобов"язав заявника, кредиторів та прокуратуру надати письмові пояснення у справі щодо введення подальших судових процедур у даній справі. Також, суд неоднарозово зобов"язував комітет кредиторів подати рішення про введення подальших процедур у даній справі.

Проаналізувавши вищенаведене, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" просили суд визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру, а ТзОВ "Кнорр Бремзе" звернулось до суду з клопотанням про введення процедури санації боржника, яке комітетом кредиторів не розглядалося та судом відхилено.

Як вбачається з норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2344-ХII (2344-12) від 14.05.1992 р. в редакції Закону № 784-XIV (784-14) від 30.06.1999, що набрав чинності з 01.01.2000 р. вказаний закон також не передбачає випадків визнання судом боржника банкрутом без рішення комітету кредиторів, але законодавець вирішив дане питання пунктом 4 ст. 27 Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. яким передбачається, у разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею.

Зважаючи на п. 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Як вбачається з матеріалів справи процедура розпорядження майном триває з 20.06.2006 р., що суттєво перевищує строки, встановлені законом, комітетом кредиторів з грубим порушенням вимог закону про банкрутство не подано суду рішення про введення наступних процедур в даній справі відповідно до вимог закону про банкрутство.

Відтак, зважаючи на те, що розпорядником майна не подано до суду належного звіту про проведену роботу, не надано пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника, в зв'язку з чим комітетом кредиторів боржника не було прийняте обґрунтоване рішення щодо наступної процедури банкрутства. Вказане підтверджує, що арбітражний керуючий Кирик В.К. неналежно виконує повноваження розпорядника майна, така бездіяльність арбітражного керуючого може зашкодити інтересам кредиторів чи інших учасників судового процесу у справі про банкрутство та призводить до безпідставного затягування процедури розпорядження майном боржника, в зв'язку з чим кредитори не можуть отримати задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника в інших процедурах банкрутства. При цьому, останнім не реалізовані у повному обсязі обов'язки, які передбачені у процедурі розпорядження майном та встановлені п. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Станом на 20.02.2014 року заяв від фізичних або юридичних осіб, які бажають взяти участь в санації боржника, на адресу розпорядника майна не поступало та вимоги кредиторів Закритого акціонерного товариства „Завод комунального транспорту" не погашено.

У зв'язку з вищевикладеним, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо винесення постанови про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст..101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101,103,105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Постанову господарського суду Львівської області від 20.02.2014р. у справі №31/160(29/170(6/77-5/100 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Судові витрати покласти на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено « 07» травня 2014р.

Головуючий суддя Михалюк О. В.

суддя Галушко Н. А.

суддя Мельник Г. І.