Ухвала суду № 38574536, 06.05.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"06" травня 2014 р. Справа № 926/368/14

За позовом Заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області

до відповідача ОСОБА_1

про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності та повернення об'єкта приватизації у державну власність

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Дарчук О.І.

Представники:

від позивача - Чорней С.В. (довіреність № 18-08-01637 від 14.05.2013 року)

від відповідача - не з'явився

прокурор - Козлова Ю.Г.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва державної власності та повернення об'єкта приватизації у державну власність.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду і порушив провадження у справі.

У судовому засіданні 23 квітня 2014 року судом було оголошено перерву до 06 травня 2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що 22.06.2004 року між регіональним відділенням ФДМУ по Чернівецькій області та громадянином ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу № КП-357-НБ об'єкта незавершеного будівництва державної власності - школи, що знаходилось на балансі сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. О. Кобилянської (60323, с. Слобода Новоселицький р-н, Чернівецька обл.), який посвідчений 22.06.2004 року приватним нотаріусом Новоселицького районного нотаріального округу Чернівецької області ОСОБА_3, а також 21.07.2009 року та 01.09.2011 року між сторонами було укладено додаткові договори про внесення змін до п. 5.4. договору, у зв'язку з відстрочкою терміну завершення будівництва та введення його в експлуатацію, зокрема, до 22.07.2011 року та до 22.07.2013 року. Далі прокурор стверджує, що актом приймання-передачі від 22.07.2004 року об'єкт незавершеного будівництва, що перебував на балансі СГВК ім. О. Кобилянської, був переданий позивачем відповідачу. Також прокурор вказує, що проведеною представником органу приватизації перевіркою виконання умов договору купівлі-продажу № КП-357-НБ від 22.06.2004 року, із змінами від 21.07.2009 року та 01.09.2011 року встановлено, що відповідачем умова договору щодо завершення будівництва та введення в експлуатацію приватизованого об'єкта незавершеного будівництва - школи не виконана, про що складено відповідний акт від 29.01.2014 року, а отже зважаючи на те, що всупереч взятим на себе зобов'язанням, відповідач не завершив будівництво та не ввів в експлуатацію приватизований об'єкт незавершеного будівництва - школу (с. Слобода Новоселицького р-ну) в термін, визначений договором, тобто до 22.07.2013, порушено вимоги розділу 5 договору купівлі-продажу №КП-357-НБ та ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», що є підставою для звернення до суду з даним позовом про розірвання вказаного договору та зобов'язання відповідача повернути об'єкт приватизації позивачу. Таким чином, у поданому позові прокурор просить суд винести рішення, яким розірвати договір № КП-357-НБ від 22.06.2004 року купівлі-продажу (із змінами від 21.07.2009 року, 01.09.2011 року) об'єкта незавершеного будівництва державної власності - школи, що знаходиться на балансі сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. О. Кобилянської (60323, с. Слобода, Новоселицького р-ну, Чернівецької обл.) та зобов'язати ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 17.03.1997 року Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області) повернути об'єкт приватизації регіональному відділенню ФДМУ по Чернівецькій області за актом приймання-передачі відповідно до Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 32.

Обґрунтовуючи подання позову до господарського суду прокурор посилається на статтю 30 Закону України «Про приватизацію державного майна», в якій зазначено, що спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, а також на пункт 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.

Пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Як встановлено судом в процесі розгляду справи та вбачається з поданої прокурором позовної заяви, відповідачем у справі є громадянин ОСОБА_1, тобто фізична особа, яка не здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а тому, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 49, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Припинити провадження у справі.

Суддя О.С. Тинок