Ухвала суду № 38573660, 06.05.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4800/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1050/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Димашок В.П.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Меленко О.Є., Фединяка В.Д.,

секретаря Яковин М.Я.,

з участю: представника ПАТ КБ "ПриватБанк" - Рокетської С.В.,

відповідача - ОСОБА_3 та представника відповідача

ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Коломийського міськрайонного суду від 12 березня 2014 року -

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» пред'явлено позов, який згодом був уточнений, до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_6 умов кредитного договору від 17.02.2006 року, утворилась заборгованість, яка станом на 19.07.2013 року складає 52590,23 грн. Посилаючись на те, що в добровільному порядку останній відмовляється повертати вищевказану заборгованість, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, який являється поручителем за договором поруки від 17.02.2006 року, укладеного в забезпечення виконання умов кредитного договору, заборгованість у розмірі 52590,23 грн та 525,90 грн сплаченого судового збору.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 12 березня 2014 року в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт не погоджується із застосуванням судом строку позовної давності та вважає його не пропущеним, оскільки п. 5.1 кредитного договору встановлено строк його дії, а саме - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Крім того, апелянт зазначає, що підписавши кредитний договір та договір поруки, відповідачі були ознайомлені з їхніми умовами та дали свою згоду на виконання покладених на них зобов'язань. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні представник ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.

ОСОБА_6 та представник ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечили, просять рішення в даній справі залишити в силі, вважаючи його законним і обгрунтованим.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_6 та представників інших сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції прийшов до висновку, що ПАТ КБ "ПриватБанк" пропущено загальний трьохрічний строк позовної давності на пред'явлення позову про стягнення кредитної заборгованості. З таким висновком суду погоджується і колегія суддів, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 17.02.2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір про надання останньому 5000 грн кредитних коштів зі сплатою 2% на місяць за користування та кінцевим терміном погашення до 17.02.2009 року (копія договору - а.с.8-11). В забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 17.02.2006 року було укладено договір поруки, за яким останній зобов'язався відповідати перед банком по борговим зобов'язанням ОСОБА_6 за договором кредиту (а.с.36). При цьому, в даному договорі поруки було визначено конкретний строк його дії - до 17.02.2009 року, тобто до завершення дії згаданої кредитної угоди.

Встановлено, що ОСОБА_6 належно не виконував умови договору щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом. Останній платіж по кредиту ним було здійснено ще у березні 2009 року. Оскільки строк виконання кредитної угоди з ОСОБА_6 сплив 17 лютого 2009 року, то саме після цієї дати у ПАТ КБ "ПриватБанк" виникло право на пред'явлення позову про стягнення кредитної заборгованості. Однак, позов було банком пред'явлено тільки 29.07.2013 року. Поважних причин пропуску встановленого законом трьохрічного строку позивачем наведено не було. Тому суд першої інстанції у зв'язку із пропуском строку позовної давності за заявою відповідача обґрунтовано відмовив у стягненні кредитної заборгованості.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

В підпункті 2 пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено , що при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Враховуючи те, що договором кредиту строк виконання основного зобов'язання визначено - 17.02.2009 року, а позов до поручителя про необхідність погашення заборгованості за договором кредиту був пред'явлений тільки 29.07.2013 року, тобто після закінчення шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог ПАТ КБ "Приват Банк» до ОСОБА_4

Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в даній справі ухвалив рішення з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-314, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 12 березня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: О.Є. Меленко

В.Д. Фединяк