Постанова № 38571369, 30.04.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/948/14Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

представника позивача - Храменкова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремойл" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремойл" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000702202/247 та №0000712202/248 від 25.02.2014.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в акті позапланової виїзної перевірки від 07.02.2014 № 325/16-03-22-02/37895836 відповідачем не встановлено жодних порушень Податкового кодексу України та інших вимог чинного законодавства з боку ТОВ "Кремойл" , натомість висновки відповідача грунтуються лише на матеріалах перевірок контрагентів позивача - ПП "Титан-Кремінь" та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз". При цьому позивач зазначав, що господарські операції із вказаними контрагентами мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. За таких обставин вважає, що податковий кредит з податку на додану вартість ним сформовано у відповідності із вимогами Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

У письмових запереченнях, які надійшли через канцелярію суду, відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначав, що висновок про порушення позивачем вимог п. 201.1., п. 201.6 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3., п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зроблено з урахуванням акту перевірки ПП "Титан - Кремінь" від 20.12.2013 № 5666/16-03-22-02-12/37812812 та акту перевірки ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" від 24.12.2013 №5763/16-03-22-02-12/34957936, якими не підтверджено реальності здійснення господарських операцій вказаних підприємств із ТОВ «Кремойл»/ т. 1, а.с.183-184/.

Заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремойл" (ідентифікаційний код 37895836) зареєстроване 16.03.2012, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200142670, індивідуальний податковий номер 378958316038 /т.1, а.с. 7, 9/.

Згідно довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 811011, виданої Управлінням статистики у м. Кременчуці 17.09.2013, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 49.41 - вантажний автомобільний транспорт, 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 47.11 - роздрібна торгівля паливом в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями, тютюновими виробами, 47.30 - роздрібна торгівля пальним, 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна /т. 1, а.с.8/.

В період з 27.01.2014 по 31.01.2014 Кременчуцькою ОДПІ на підставі направлення від 27.01.2014 №203/16-03-22-02 та згідно наказу №293 від 27.01.2014 проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Кремойл" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Титан-Кремінь" код 37812812 та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" код 34957936 за період з 01.03.2012 по 31.10.2013, за результатами якої складено акт від 07.02.2014 № 325/16-03-22-02-12/37895836 /т.1, а.с.13 - 42/.

В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, всього у сумі 424 866 грн., в т.ч. за липень 2013 року у сумі 122 255 грн, за серпень 2013 року у сумі 131 730 грн., за вересень 2013 року у сумі 77 802 грн, за жовтень 2013 року у сумі 93 079 грн.

- зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 505658 грн, в т.ч. за жовтень 2013 у сумі 505658 грн.

За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки, Кременчуцькою ОДПІ надано відповідь від 20.02.2014 за вих. № 4730/10/16-03-22, якою висновки в акті перевірки від 07.02.2014 № 325/16-03-22-02-12/37895836 визнано обґрунтованими та законними /т.1, а.с. 46-58/.

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000712202/247 від 25.02.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 531 082 грн. 50 коп., в тому числі, за основним платежем в розмірі 424 866 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 106 216 грн 50 коп. /т.1, а.с.60/;

- №0000712202/248 від 25.02.2014, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 505 658 грн.

Із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, суд виходить із наступного.

З 01.01.2011 порядок обчислення і сплати податку на додану вартість врегульовано Податковим кодексом України.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу положень пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що 10.01.2013 між ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" (продавець) та ТОВ "Кремойл" (покупець) укладено договір поставки №10/01, згідно якого постачальник поставляє, а покупець зобов'язується прийняти поставку та оплатити поставлений товар - паливно-мастильні матеріали на умовах даного договору /т.2, а.с. 2/.

На виконання вказаного договору ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" надано позивачу податкові, видаткові накладні, згідно яких здійснено поставку бензину А-95 та А-92 /т. 2, а.с. 6-7, 19-20, 34-35, 50-51/.

Також 01.04.2013 між ПП "Титан-Кремінь" (продавець) та ТОВ "Кремойл" (покупець) укладено договір поставки №01/04-3, згідно якого постачальник постачає, а покупець зобов'язується прийняти поставку та оплатити поставлений товар - паливно-мастильні матеріали на умовах даного договору /т.2, а.с.3/.

За результатами здійснення господарської операції ПП "Титан-Кремінь" виписано податкові та видаткові накладні щодо поставки бензину А-95 та А-92, копії яких наявні у матеріалах справи /т.2 а.с.64-69, 74-75, 83-84, 99-100, 113-114, 121-122, 132-133, 145-146, 160-161, 172-173, 185-186, 196-197, 209-210, т.3 а.с.104,111,117,124/.

Податкові накладні, видані позивачу ПП "Титан-Кремінь", ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз", відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою, що сторонами у справі не заперечується.

На момент укладення договору та видачі податкових накладних ПП "Титан-Кремінь" та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" були зареєстроване як юридичні особи, та платники ПДВ /т.2, а.с. 187 - 211, т. 3, а.с 75-78/ .

Факт транспортування товару від вказаних контрагентів до позивача підтверджено товарно-транспортними накладними, копії яких наявні у справі. При цьому, судом встановлено, що вказані товарно-транспортні накладні пред'являлися позивачем на перевірку, що зафіксовано в акті перевірки від 07.02.2014 № 325/16-03-22-02-12/37895836.

Щодо умов транспортування представник позивача пояснював в судовому засіданні, що фактична поставка здійснювалась автотранспортом та за рахунок ТОВ "Кремойл", на підтвердження чого останнім до матеріалів справи долучені: копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів /т.1 а.с.69-70/; копії посвідчень водіїв, копії свідоцтв про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі /т. 1 а.с.74-76, 84,89,90,/; копії ліцензій Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті /т.1 а.с. 80/; копії ліцензійних карток /т.1 а.с. 81,85/; копії свідоцтв про повірку автоцистерн /т.1 а.с. 82, 86/; копії свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів /т.1 а.с. 83,87,88/.

На підтвердження якості товару позивачем було отримано від ПП "Титан-Кремінь" та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" паспорти та сертифікати відповідності на бензин автомобільний А-92 та А-95 /т. 3 а.с.64-73,82-85/.

Оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ПП "Титан-Кремінь" та ТОВ «Придніпровський промисловий союз», про що свідчать наявні у матеріалах справи копії банківських виписок /т.1 а.с. 129-147/, та не заперечується відповідачем.

Факт оприбуткування товару та подальшого використання у господарській діяльності підтверджується внутрішніми накладними, згідно яких бензин доставлявся до АЗС позивача, Х-звітами з АЗС, журналами обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, копії яких наявні у справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ПП "Титан-Кремінь" та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на акт від 20.12.2013 №5666/16-03-22-02-12/37812812 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Титан-Кремінь" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.03.2013 по 30.09.2013" та акт від 24.12.2013 №5763/16-03-22-02-12/34957936 "Про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" з питань дотримання вимог податкового, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.10.2013", суд оцінює критично.

У наведених актах перевірки зроблено висновки про те, що ПП "Титан-Кремінь" та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій. При цьому встановлено, що не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Аналізуючи висновки вищевказаних актів перевірки ПП "Титан-Кремінь" та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз", суд вважає за необхідне зазначити, що дослідження первинних та інших бухгалтерських документів, якими оформлено господарські операції ТОВ "Кремойл" із ПП "Титан-Кремінь" та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз", в ході наведених перевірок не здійснювалося, а тому такі акти не можуть бути належним та достовірним доказом факту не підтвердження реальності господарських операцій. За таких обставин відповідачем безпідставно покладено ці акти перевірки в основу висновків перевірки ТОВ "Кремойл".

Доводи відповідача про те, що у ПП "Титан-Кремінь" та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської діяльності, технічний персонал, основні фонди, складські приміщення і транспортні засоби, суд також оцінює критично, з огляду на те, що із матеріалів справи вбачається, що ПП "Титан-Кремінь" та ТОВ "Придніпровський агропромисловий союз" не є виробниками поставлених позивачу товарів, а такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, складських приміщень, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій позивача із спірними контрагентами не доведені належними та достовірними доказами.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000702202/247 та №0000712202/248 від 25.02.2014, винесені на підставі висновків акту перевірки від 07.02.2014 № 325/16-03-22-02-12/37895836, є необґрунтованими, тобто прийнятими без урахування усіх обставин, які мали значення для прийняття таких рішень, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремойл" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0000702202/247та №0000712202/248 від 25 лютого 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремойл" (ідентифікаційний код 37895836) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 487 грн 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 05 травня 2014 року.

Суддя М.В. Довгопол