Постанова № 38571049, 06.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 р. Справа № 804/5467/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Інгулецького районного центру зайнятості м.Кривого Рогу до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 5366,53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Інгулецький районний центр зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 5366,53 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам Законів України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року за № 803-XII, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року за № 1533-III, Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року за № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, відповідачка, перебуваючи на обліку в Інгулецькому районному центру зайнятості як безробітна з 27.08.2008р., проте, відповідачка не вказала про факт її реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності та отримувала допомогу по безробіттю. На вимогу позивача відповідачкою незаконно отримані кошти у сумі 5366,53 гривень не було повернено.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог КАС України, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження, у якому зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову тим, що не знала про необхідність повідомити, що була підприємцем, зазначила, що підприємницьку діяльність припиняла. Доходів від зайняття підприємницькою діяльністю не отримувала. Повернути кошти не може. Відповідач не заперечувала проти здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

За даних обставин суд, керуючись положеннями ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу без участі сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року за № 803-XII безробітними визнаються, зокрема, працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року за № 1533-III передбачено, що видом виплат за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Пунктом 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року за № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, встановлено, що допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.08.2008 року до Інгулецького районного центру зайнятості звернулася ОСОБА_2 із заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю у відповідності до Законів України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року за № 803-XII, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року за № 1533-III.

Як вбачається з акту № 124 від 21.09.2010р. з 27.08.2008 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 статті 22, п.1 статті 23 Закону України за № 1533-III та п. 2.1 Порядку за № 307.

Крім того, під час реєстрації у центрі зайнятості відповідач підписала листок-памятку обов'язків безробітного, у якому зазначено, що відповідач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності у державній реєсмтраційній палаті та не має доходів від інших видів діяльності.

У судовому засіданні відповідач пояснила, що дійсно на зазначеному листку-памятці стоїть її підпис, проте, вона коли підписувала не ознайомилась з його змістом.

21.09.2010 року у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009р. за № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 р. за № 232/16248 та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року за № 1533-III уповноваженими особами Інгулецього районного центру зайнятості було проведено звірку даних обміну ДПА по особі ОСОБА_2 за списком за ознакою доходи особи «Підприємницька діяльність» в 3 кварталі 2008 року.

За результатами перевірки був складений акт № 124 від 21.09.2010 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що громадянка ОСОБА_2 у 2008-2009 роках приховала факт реєстрації субєкта підприємницької діяльності, які вплинули на розрахунки та виплати особі матеріального забезпечення по безробіттю і призвели до переплати коштів ФЗДССВБ за період з 27.08.2008р. по 21.08.2009р. у сумі 5366,53 гривень.

Безробітні зареєстровані - це громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи (наказ Державного комітету статистики України «Про затвердження Методологічних положень щодо класифікації та аналізу економічної активності населення» (Методологічні положення, розд. Визначення термінів) від 19.01.2011р. за № 12).

Таким чином, статус безробітного передбачає те, що особа через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів.

Крім того, відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» за № 5067-VI від 05.07.2012р. безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» за № 5067-VI від 05.07.2012р. до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» за № 5067-VI від 05.07.2012р. статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

У процесі судового розгляду справи відповідач зазначала, що на час отримання статусу безробітної припиняла підприємницьку діяльність.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.03.2014р. ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 25.05.1999р., види діяльності: 52.62.0 «Роздрібна торгівля з лотків та на ринках». Крім того, відповідно до зазначеного витягу із реєстру ОСОБА_2 припинено підприємницьку діяльність, про що внесено запис до реєстру 15.04.2010 року.

Тобто, відповідачка була у період з 25.05.1999р. по 15.04.2010 року зареєтрована як фізична особа-підприємець, як зазначено у акті за № 124 від 21.09.2010 року.

Таким чином, у період з 25.05.1999р. по 15.04.2010р. відповідач не підпадала під категорію безробітних осіб.

Довідкою Інгулецького районного центру зайнятості підтверджується, що з 27.08.2008р. по 21.08.2009р. гр. ОСОБА_2 було отримано дохід у розмірі 5366 грн. 53 коп. у вигляді допомоги по безробіттю. При цьому про те, що з 25.05.1999р. відповідачка зареєструвалась як фізична особа-підприємець Інгулецький районний центр зайнятості не повідомляла.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що за період з 27.08.2008р. по 21.08.2009р. відповідачем була безпідставно отримана за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомога по безробіттю у сумі 5366 грн. 53 копійок.

У відповідності до частини 3 статті 36 Закону України за № 1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 № 60/62 постанова Управління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009р. за № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009р. за № 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку, а саме рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

У порядку виконання зазначеної вимоги Інгулецьким районним центром зайнятості було видано наказ № НТ 100921 від 21.09.2010 року про повернення безпідставно виплачених відповідачу коштів.

Повідомлення про необхідність повернення коштів була вручена відповідаці 30.09.2010 року.

Станом на дату розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав суду доказів про відшкодування безпідставно виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 5366 грн. 53 копійок.

Відповідно до п. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. за № 1533-III строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю. Добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи відповідачка не здійснила.

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України в справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інгулецького районного центру зайнятості м.Кривого Рогу до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 5366,53 грн. - задовольнити.

Стягнути з громадянки ОСОБА_2 на користь Інгулецького районного центру зайнятості (р\р 37177001012647, ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37665169, МФО 805012) незаконно отримані кошти у сумі 5366 (п'ять тисяч триста шістдесят шість) грн. 53 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 06.05.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В. Ільков О.А. Вовчанська